27 липня 2020 року Справа № 280/1145/20
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., представника позивача: адвоката Грибовод С.Ю., представника відповідача 2: Довбишенко М.М., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 2, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1164154/2931404429 від 15.05.2019;
2) зобов'язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 17.04.2019.
19.03.2020 представник Головного управління ДПС у Запорізькій області подав до суду клопотання, в якому просить залишити позов без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що у даній справі позивач скористався правом на адміністративне оскарження, отже мають бути застосовані строки звернення до суду, передбачені ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Враховуючи, що позивач отримав рішення за результатами розгляду його скарги 03.06.2019, останнім днем строку звернення до суду з даним позовом є 03.09.2019. Оскільки позивач звернувся до суду 20.02.2020, вважає, що строк звернення до суду з даним адміністративним позовом пропущений, у зв'язку з чим просить залишити позов без розгляду.
27.07.2020 представник позивача адвокат Грибовод С.Ю. подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування поданої заяви посилається на норми п.56.18 ст.56 та ст.102 Податкового кодексу України та зазначає, що позовна заява подана в межах строку 1095 днів, встановленого податковим законодавством. Вказує, що позивач не має найманих працівників фахівців в сфері права, а тому отримує інформацію з відкритих джерел, зокрема, згідно інформації з сайту ДФС щодо строків звернення до суду позивач вважав, що строк звернення до суду протягом 1095 днів є законним та правомірним. Також посилається на те, що після 01.07.2019 відповідач не відмовляв у реєстрації податкових накладних.
У підготовчому засіданні 27.07.2020 представник відповідача підтримав заяву про залишення позову без розгляду з підстав, викладених у заяві, додатково зазначив про усталену судову практику із даного питання, у зв'язку з чим вважає, що заява є обґрунтованою, просив її задовольнити та залишити позов без розгляду.
У підготовчому засіданні 27.07.2020 представник позивача проти задоволення заяви про залишення позову без розгляду заперечив, просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з підстав, викладених у відповідній заяві, додатково звернув увагу, що судова практика з даного питання висловлена у жовтні 2019 року, а до цього у позивача були правомірні очікування розраховувати на строк звернення до адміністративного суду з даним позовом протягом 1095 днів.
Вирішуючи подані заяви, суд виходить з того, що за змістом частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 (провадження №К/9901/16396/19) сформулював правовий висновок, відповідно до якого рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору оскаржуються в судовому порядку в такі строки, зокрема: - тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, передбаченою нормами Податкового кодексу України, та 28.05.2019 подав до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) скаргу на рішення комісії №1164154/2931404429 від 15.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 17.04.2019.
За результатами розгляду скарги ДФС України прийнято рішення №29603/2931404429/2 від 03.06.2019 про залишення скарги без задоволення, сторонами не заперечується що вказане рішення отримано позивачем 03.06.2019 засобами електронного зв'язку в порядку обміну електронними документами через систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України.
Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, перебіг тримісячного строку звернення до суду з даним позовом розпочався 04.06.2019, а останнім днем строку звернення до суду з даним позовом є 03.09.2019.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним позовом 20.02.2020, суд дійшов висновку, що позов подано з пропуском строку, встановленого частиною 4 статті 122 КАС України.
Щодо наведених представником позивача доводів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом необхідно зазначити, що відповідний правовий висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом 11.10.2019.
За таких обставин, можна дійти висновку, що питання конкуренції норм Кодексу адміністративного судочинства України та Податкового кодексу України щодо строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних вирішувалось судами по різному, отже з огляду на судову практику до прийняття відповідного рішення Верховним Судом позивач мав правомірні очікування розраховувати на те, що до спірних правовідносин може бути застосований строк позовної давності, визначений нормами Податкового кодексу України (1095 днів).
Разом з тим, суд враховує, що звернення до суду з даним адміністративним позовом відбулось більше ніж через три місяці навіть після висловлення вищезазначеної правової позиції Верховним Судом.
Суд зазначає, що відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Суд звертає увагу, що відповідно до норм чинного законодавства, зокрема Конституції України та КАС України, як закони, так і судові рішення, у тому числі Верховного Суду, підлягають обов'язковому офіційному оприлюдненню, та є у вільному доступі, у зв'язку з чим відповідні посилання представника позивача про необізнаність позивача про праве регулювання суд оцінює критично.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про те, що наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.
Належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом, до суду не надано.
У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Право суду на постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання закріплено в пункті першому частини 2 статті 183 КАС України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлення такого строку, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду на стадії підготовчого провадження.
Керуючись ст.ст.122, 123, 171, 181, 241, 243, 248 КАС України,
В задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвоката Грибовод С.Ю. про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, він має право звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне судове рішення складено 27 липня 2020 року.
Суддя М.О. Семененко