Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"14" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/401/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства
про стягнення 10609,36 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8870,12 грн. пені та 1739,24 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач несвоєчасно оплачував поставлений природний газ у відповідності до умов договору №5019/1718-БО-10 від 05.09.2017.
Позивач в судове засідання уповноваженого представника в судове засідання не направив.
14.07.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача за вх. №16663 про розгляд справи без участі їх представника.
Відповідач в судове засідання уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
В матеріалах справи міститься відзив Новогуйвинського ВЖРЕКП (а.с.148-150), відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову, оскільки останній не є кінцевим споживачем поставленого природного газу. Споживачі послуг з теплозабезпечення проводять розрахунки несвоєчасно, що відповідно впливає на дотримання відповідачем строків для оплати вартості поставленого газу.
Також відповідач наголошував, що станом на 04.05.2018 заборгованість було сплачено в повному обсязі.
Тому враховуючи наведене та посилаючись на тяжке фінансове становище просив зменшити розмір пені до 1%.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2017 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач/постачальник) та Новогуйвинським виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним комунальним підприємством (відповідач/споживач) укладено договір постачання природного газу №5019/1718-ТЕ-10 (договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними організаціями надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1. 2 договору).
За цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00), ввезений Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України (п. 1.4 Договору).
Відповідально до п. 2.1 Договору постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ обсягом до 345 тис.куб. метрів.
Ціна за 1000 куб.м природного газу на дату укладення договору становить 7907,00 грн., крім того податок на додану вартість - 20%. Усього до сплати разом з ПДВ - 9488,64 грн. (п. 5.2 Договору).
Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 Договору).
У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 8.2 Договору).
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років (п. 10.3 Договору).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 р. до 31 березня 2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 Договору).
Між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоди №1 від 15.01.2018, якою викладено п.п. 8.2. договору в наступній редакції:
"У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення."
Додатковою угодою №2 від 01.04.2018 (а.с. 22-24 том 1). Відповідно до Додаткової угоди №2 сторони виклали п. 2.1. у такій редакції:
"2.1. Постачальник передає споживачу з 01.04.2018 по 31.05.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 13,5 тис.куб. метрів...
12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.05.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення."
На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач за період з жовтня 2017 по березень 2018 р. (включно) прийняв газ на загальну суму 66409129,23 грн., що підтверджуються актом приймання - передачі природного газу, підписаними обома сторонами (а.с. 40-45 том 1).
Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманого природного газу здійснив несвоєчасно, в результаті чого позивач нарахував 8870,12 грн. пені та 1739,24 грн. 3% річних.
З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, оплата придбаного газу проводилась відповідачем з порушенням строків, встановлених договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Перевіривши розрахунок пені, поданий відповідачем, суд вважає останній вірним, а вимоги в цій частині обґрунтованими.
Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, розмір 3% річних складає 1739,24 грн.
Як зазначалося раніше, відповідач просив суд зменшити розмір пені до 1%, оскільки останній не є кінцевим споживачем поставленого газу, а лише виробляє теплову енергію, яку поставляє бюджетним організаціям, які не розраховуються своєчасно. Господарська діяльність відповідача, як стверджує останній, є суспільно необхідною та відіграє важливу соціальну роль. Також відповідач наголошував, що в повному обсязі розрахувався з позивачем. Водночас, Новогуйвинське ВЖРЕКП звертало увагу суду на те, що знаходиться в тяжкому фінансовому становищі та має значну кількість зобов'язань перед третіми особами, в тому числі і перед позивачем.
Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.
Детально дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що розмір стягуваної пені жодним чином не є надмірною в порівнянні з сумами простроченого основного зобов'язання та не змінює її дійсне правове призначення.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання про зменшення пені до 1%.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства (12441, Житомирська область, смт. Новогуйвинське, вул. Миру, 15, ід. код 30273396)
- на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ід. код 20077720) 8870,12 грн. пені та 1739,24 грн. 3% річних, 2102,00 грн. сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному повний текст рішення складено:
27.07.20
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2, 3 - сторонам (рек. з повід.)