вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.07.2020м. ДніпроСправа № 904/2764/20
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м. Київ
до Приватного підприємства "Транс Логістик", смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Бориспіль, Київської області
про стягнення страхового відшкодування в розмірі 5 261,05 грн.
Суддя Крижний О.М.
Без виклику (повідомлення) учасників.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Транс Логістик" страхове відшкодування в розмірі 5 261,05 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.04.2017 сторонами укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК.6645006, яким було забезпечено автомобіль "МАN ТGМ 18.240", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . За цим договором (поліс ЦВ) ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" взяло на себе обов'язок, в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, здійснити виплату страхового відшкодування. Страхувальник, в свою чергу зобов'язався, дотримуватись умов договору страхування, передбачених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
19.10.2017 у м. Київ по вул. Г.Хоткевича трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Ореl Аstrа G 1", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 (далі - потерпілий) та забезпеченого автомобіля "МАN ТGМ 18.240", державний реєстраційний номери НОМЕР_1 , що належить ПП "Транс Логістик" (далі -відповідач), під керуванням водія ОСОБА_1 . Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 30.11.2017 водія відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу. До позивача звернувся потерпілий із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов договору. Позивач на підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до нього здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 5261,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9670 від 18.12.2017. Відповідач не повідомив позивача про дорожньо-транспортну пригоду, чим порушив п. 5 ст. 21 Закону України "Про страхування" та п. 33.1.4 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідач в задоволенні позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, що факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; водій відповідача як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування шкоди у не договірних зобов'язаннях. Крім того, про той факт, що 19.10.2017 сталася ДТП, ПП "Транс Логістик" 23.10.2017 було подано заяву про настання страхового випадку по договору страхування, яку отримано провідним фахівцем відділу технічного врегулювання збитків ПрАТ СК "ПЗУ Україна" Байбуз В.О. Заяву було подано 23.10.2017, оскільки третій день після ДТП припадав на вихідний день, тому заяву подано в перший робочий день.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Предметом доказування у дані справі є встановлення обставин скоєння ДТП, наявність постанови про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності; звернення вигодонабувача та відповідача до страхової компанії із повідомленням про настання страхового випадку та із заявою про виплату страхового відшкодування, обставин сплати суми страхового відшкодування на рахунок вигодонабувача.
Так, судом встановлено, що 26.04.2017 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (страховик) та Приватним підприємством "Транс Логістик" (страхувальник) укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК.6645006, яким забезпечено автомобіль "MAN TGM 18.240", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . За умовами даного договору (поліс ЦВ) ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" взяло на себе обов'язок, в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, здійснити виплату страхового відшкодування. Страхувальник, в свою чергу зобов'язався дотримуватись умов договору страхування, передбачених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
19.10.2017 у м. Київ по вул. Г.Хоткевича трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Ореl Аstrа G 1", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 (далі - потерпілий) та забезпеченого автомобіля "МАN ТGМ 18.240", державний реєстраційний номери НОМЕР_1 , що належить ПП "Транс Логістик" (далі - відповідач), під керуванням водія ОСОБА_1 .
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 30.11.2017 водія відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.
Відповідно до Звіту №171107-325267 від 07.11.2017 вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Ореl Аstrа G 1, реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження станом на дату оцінки становить 5 261,05 грн.
Позивач визнав вищевказане ДТП страховим випадком, на підставі заяви про настання страхового випадку від 25.10.2017 та страхового акту № UА20171020000039/L01/01 від 15.12.2017 сплатив на користь власника пошкодженого транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі 5 261,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9670 від 18.12.2017.
Зважаючи на те, що ДТП сталось під час виконання ОСОБА_1 своїх трудових обов'язків та перебування у трудових відносинах з ПП "Транс Логістик", після виплати страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у ПрАТ СК "ПЗУ Україна" виникло право вимоги до ПП "Транс Логістик"-про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу), як до особи, відповідальної за завдання збитків.
02.04.2019 позивач звернувся до відповідача із вимогою про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу з метою урегулювання спору у досудовому порядку, яка отримана відповідачем 23.04.2019.
19.07.2019 позивачем повторно направлено відповідачеві вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу з метою урегулювання спору у досудовому порядку, яка отримана відповідачем 07.08.2019.
Позивач зазначає, що відповідач не повідомив позивача про дорожньо-транспортну пригоду, чим порушив п.5 ст. 21 Закону України "Про страхування" та п.33.1.4 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Вказане і стало причиною виникнення спору.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено підстави для подачі регресного позову.
Приписами вказаної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п. 33.1.2 (наразі умови викладені в п.33.1.4) п.33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Тобто, зазначена стаття передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не відсутність цього права.
Факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування. Проте в разі, якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами: відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування шкоди у не договірних зобов'язаннях.
Як вбачається з матеріалів справи, страхове відшкодування було виплачено на підставі заяви потерпілого про настання страхового випадку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 25.10.2017. Національною поліцією України видано довідку №3017299538883522 від 07.12.2017 про дорожньо-транспортну пригоду.
Крім того, 23.10.2017 (в перший робочий день після вчинення ДТП) ПП "Транс Логістик" зверталося до позивача із заявою про настання страхового випадку, яка отримана ОСОБА_3 .
Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. У даному випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Він зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності. Сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування.
До того ж, як зазначено вище 23.10.2017 (в перший робочий день після вчинення ДТП) ПП "Транс Логістик" зверталося до позивача із заявою про настання страхового випадку, яка отримана ОСОБА_3 .
Тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі мусить базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.
Позивачем не спростовано наведених доводів відповідача про повідомлення позивача в 3-х денний термін про настання страхового випадку.
Таким чином, позивачем не доведено, що відповідач не повідомив його про настання страхового випадку, а також, що відсутність письмового повідомлення протягом трьох робочих днів призвело до необґрунтованих виплат.
Даний правовий висновок висловлено Верховним Судом в постанові від 13 березня 2019 по справі №495/8394/15-ц.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 14 лютого 2018 року у справі №760/5736/15-ц, від 14 лютого 2018 року у справі №752/9895/15-ц, від 28 лютого 2018 року у справі №722/1929/15-ц, від 4 квітня 2018 року у справі №522/24655/16-ц, від 25 квітня 2018 року у справі №369/5335/15-ц, від 3 травня 2018 року у справі №210/3852/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі №760/17929/15-ц, від 12 вересня 2018 року у справі №459/212/17; від 20 вересня 2018 року у справі №754/10079/16-ц; від 10 жовтня 2018 року у справі №686/26194/14-ц, від 10 жовтня 2018 року у справі №371/6159/16-ц; від 24 жовтня 2018 року у справі №300/847/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі №711/9786/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі №753/16761/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі №208/7291/13-ц, від 20 лютого 2019 року у справі №753/18489/15-ц, від 13 березня 2019 року у справі №495/8394/15-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 724/1009/16-ц.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Проаналізувавши надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд доходить висновку про те, що надані відповідачем докази щодо відсутності підстав для стягнення страхового відшкодування в розмірі 5 261,05 грн. є більш вірогідними порівняно з доказами наданими позивачем.
З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного підприємства "Транс Логістик" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в розмірі 5 261,05 грн. - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.07.2020
Суддя О.М. Крижний