Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 363/2968/16-ц
провадження № 61-38547св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області,
відповідачі: Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Київській області, державний реєстратор Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області Найдьонишева-Буренко Юлія Петрівна, Головне територіальне управління юстиції у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство юстиції України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_44 - ОСОБА_53 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року у складі судді Олійника В. І.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області звернулася до суду із позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) у Київській області, державного реєстратора Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області Найдьонишевої-Буренко Ю. П., Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство юстиції України, про визнання недійсними і скасування свідоцтв про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 червня 2013 року було скасовано ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 23 травня 2013 року, якою була затверджена мирова угода, згідно з якою за ОСОБА_54 було визнано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221886000:03:165:0642, 3221886000:03:165:0643, 3221886000:03:165:0644, 3221886000:03:165:0645, 3221886000:03:165:0657, 3221886000:03:165:0658, 3221886000:03:165:0659, 3221886000:03:165:0660, що знаходилися на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
У період з 12 до 15 липня 2013 року відповідно до договорів про передачу права власності на земельну ділянку, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Онищенко В. П. відчужив вказані земельні ділянки Головному управлінню Держземагенства у Київській області.
У період з 12 до 14 серпня 2013 року Головним управлінням Держземагенства у Київській області були прийняті накази № КИ/3221886000:03:165/00004359, № КИ/3221886000:03:165/00004371, № КИ/3221886000:03:165/00004363, № КИ/3221886000:03:165/00004373 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області і надано у приватну власність громадянам земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221886000:03:165:1233, 3221886000:03:165:1200, 3221886000:03:165:1201, 3221886000:03:165:1217, 3221886000:03:165:1233. Ці земельні ділянки накладаються на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221886000:03:165:0660, 3221886000:03:165:0657, 3221886000:03:165:0658, 3221886000:03:165:0644, 3221886000:03:165:0659, 3221886000:03:165:0645, 3221886000:03:165:0643, 3221886000:03:165:0642.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року було задоволено позов прокурора Вишгородського району Київської області про скасування і визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.
Цим рішенням суду визнано незаконним і скасовано розпорядження голови Вишгородської районної державної адміністрації від 03 серпня 20106 року № 454 «Про передачу у приватну власність громадянам членам Фермерського господарства «Промінь 2006» земельних ділянок площею 39,68 га для ведення фермерського господарства на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області». Визнано недійсними державні акти про право власності на земельні ділянки усіх відповідачів та скасовано державну реєстрацію.
З урахуванням вказаного, держава в особі Головного управління Держземагентства в Київській області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Київські області, набула права власності на земельні ділянки відповідно до договорів про передачу права власності на земельну ділянку від ОСОБА_54 , якому не належали права на вказані земельні ділянки, так як вони були скасовані судовим рішенням. Оскільки земельні ділянки Головному управлінню Держгеокадастру у Київські області передано особою, яка не мала на це законних прав, то й воно не мало права у подальшому розпоряджатися земельними ділянками і приймати накази «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».
У зв'язку з ухваленням Вишгородським районним судом Київської області рішення від 21 жовтня 2013 року та враховуючи, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221886000:03:165:0642, 3221886000:03:165:0643, 3221886000:03:165:0644, 3221886000:03:165:0645, 3221886000:03:165:0657, 3221886000:03:165:0658, 3221886000:03:165:0659, 3221886000:03:165:0660 відповідно до рішення Вишгородської районної ради Київської області від 22 серпня 2013 року № 384-29-VI «Про встановлення (зміну) меж села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області» увійшли в межі с. Нові ОСОБА_55 , то ці земельні ділянки перейшли до земель запасу Новопетрівської сільської ради відповідно до частини другої статті 19 і частини четвертої статті 173 ЗК України.
Крім того, земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221886000:03:165:1200, 3221886000:03:165:1201, 3221886000:03:165:1217, 3221886000:03:165:1233 сформовані держаним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вишгородському районі Київської області всупереч вимогам статті 79-1 ЗК України та статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», згідно з якими підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, знаходження у межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Отже, Новопетрівська сільська рада стверджувала, що набула права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221886000:03:165:0642, 3221886000:03:165:0643, 3221886000:03:165:0644, 3221886000:03:165:0645, 3221886000:03:165:0657, 3221886000:03:165:0658, 3221886000:03:165:0659, 3221886000:03:165:0660, які наказами Головного управління Держземагенстава у Київській області передано у приватну власність фізичним особам із зазначенням кадастрових номерів: 3221886000:03:165:1200, 3221886000:03:165:1201, 3221886000:03:165:1217, 3221886000:03:165:1233. Зважаючи на вказане, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, як правонаступник Головного управління Держземагенства у Київській області, порушило право комунальної власності територіальної громади села Нові Петрівці на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221886000:03:165:0642, 3221886000:03:165:0643, 3221886000:03:165:0644, 3221886000:03:165:0645, 3221886000:03:165:0657, 3221886000:03:165:0658, 3221886000:03:165:0659, 3221886000:03:165:0660 шляхом формування нових земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221886000:03:165:1200, 3221886000:03:165:1201, 3221886000:03:165:1217, 3221886000:03:165:1233 (накладка).
Окрім цього, Головне управління Держземагентства в Київській області не мало права надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність громадянам, вказаним у наказах, у зв'язку з невідповідністю місця розташування земельних ділянок генеральному плану села Нові Петрівці та вимогам законодавства, оскільки земельні ділянки повинні були бути передані до комунальної власності у зв'язку з тим, що вони передбачалися для містобудівних потреб, що підтверджується рішенням Новопетрівської сільської ради від 02 квітня 2013 року № 482-21-6 «Про затвердження Генерального плану села Нові Петрівці», відповідно до якого вказані земельні ділянки призначені для житлової забудови.
На підставі вказаного Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області просила суд: визнати недійсним і скасувати накази Головного управління Держземагенства у Київській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», від 12 серпня 2013 року № КИ/3221886000:03:165/00004371, № КИ/3221886000:03:165/00004363, № КИ/3221886000:03:165/00004373, № КИ/3221886000:03:165/00004359; визнати недійсним і скасувати свідоцтва про право власності, видані державним реєстратором реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції на ім'я відповідачів, а також їх реєстрацію у державному реєстрі на земельні ділянки з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області; витребувати з незаконного володіння відповідачів земельні ділянки з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які знаходяться у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області на користь територіальної громади с. Нові Петрівці в особі Новопетрівської сільської ради.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10 травня 2018 року позов Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області задоволено частково.
Визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 12 серпня 2013 року № КИ/3221886000:03:165/00004371 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».
Визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 12 серпня 2013 року № КИ/3221886000:03:165/00004363 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».
Визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 12 серпня 2013 року № КИ/3221886000:03:165/00004373 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».
Визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 12 серпня 2013 року № КИ/3221886000:03:165/00004359 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».
У задоволенні інших вимог Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області, як правонаступник Головного управління Держземагенства у Київській області, порушило право комунальної власності територіальної громади села на спірні земельні ділянки, шляхом формування нових земельних ділянок, що супереч вимогам статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», якою визначено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження у межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, та передало їх у приватну власність всупереч положенням частини п'ятої статті 118 ЗК України, оскільки було припинено право власності неналежного власника.
Суд також вказав, що зазначені накази не є правовстановлюючими документами, а є лише підставою для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, наслідком якої стала видача відповідачам свідоцтв про право власності на вищевказані земельні ділянки. Однак, правова підстава володіння відповідачами спірними земельними ділянками на підставі свідоцтв на право власності на нерухоме майно станом на день розгляду справи залишається чинною. Разом із цим, вимоги позову про скасування державної реєстрації вказаних вище свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації земельних ділянок задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено неможливості вирішення цього питання у позасудовому порядку, й не пред'явлено цю вимогу до належних відповідачів.
Крім того, під час судового розгляду справи відповідачі продали земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу, тому без визнання недійсними вищезазначених договорів купівлі-продажу позовна вимога про витребування спірних земельних ділянок з чужого незаконного володіння є передчасною.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_44 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 травня 2018 року повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_44 подала апеляційну скаргу на це судове рішення, однак скарга не відповідала вимогам пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України, тому ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 липня 2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху і надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Оскільки заявник в установлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунув, то ця скарга відповідно до статті 357 ЦПК України підлягає поверненню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_44 - ОСОБА_53 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_44 - ОСОБА_53 .
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2020 року № 996/0/226-20 і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково за подання апеляційної скарги на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 травня 2018 року визначив судовий збір у розмірі 237 705,00 грн. Так, ОСОБА_44 в апеляційній скарзі на вказане рішення суду просила його скасувати вцілому, оскільки його мотивувальна частина містить незаконні і необґрунтовані висновки, які можуть мати наслідки для її прав та обов'язків. Мотивувальна частина рішення суду першої інстанції однаково стосується прав усіх відповідачів у цій справі, проте, розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_44 , суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями статей 2, 4 ЦПК України, мав би вирішити лише вимоги щодо її майна. З урахуванням вказаного апеляційний суд не мав права обмежувати доступ до правосуддя, визначаючи для ОСОБА_44 непомірно великий розмір судового збору, нарахований із вимог, які не стосуються її порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_44 - ОСОБА_53 учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10 травня 2018 року позов Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області задоволено частково.
Визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 12 серпня 2013 року № КИ/3221886000:03:165/00004371 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».
Визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 12 серпня 2013 року № КИ/3221886000:03:165/00004363 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».
Визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 12 серпня 2013 року № КИ/3221886000:03:165/00004373 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».
Визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 12 серпня 2013 року № КИ/3221886000:03:165/00004359 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».
У задоволенні інших вимог Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області відмовлено.
Не погодившись із рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10 травня 2018 року, ОСОБА_44 подала апеляційну скарги на це рішення суду.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_44 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 травня 2018 року залишено без руху і надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_44 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 травня 2018 року повернуто заявнику.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_44 - ОСОБА_53 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_44 - ОСОБА_53 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування немає.
Судом установлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10 травня 2018 року частково задоволено позов Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_44 подала апеляційну скаргу.
Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частин другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою-третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_44 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 травня 2018 року залишено без руху і надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Підставою залишення апеляційної скарги без руху зазначено несплату судового збору у розмірі 237 705,00 грн і недотримання вимог пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_44 визнано неподаною і повернуто заявнику.
Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_44 , суд виходив із того, що зазначені в ухвалі суду недоліки апеляційної скарги заявником не усунуто.
Колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування немає.
Так, частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів.
Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року).
Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено порядок сплати судового збору, зокрема, у частині третій вказаної статті встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Встановивши, що ОСОБА_44 рішення суду першої інстанції оскаржувалося у повному обсязі, оскільки вона просила скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 травня 2018 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову сільської ради відмовити, апеляційний суд обґрунтовано вважав, що судовий збір за подання апеляційної скарги на це рішення підлягає сплаті з урахуванням усіх вимог позову Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті ОСОБА_44 за подання апеляційної скарги, судом було визначено правильно, однак своїм правом щодо усунення недоліків апеляційної скарги (сплати судового збору) або подання доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору остання не скористалася, тому апеляційний суд обґрунтовано, відповідно до положень статей 185, 357 ЦПК України, визнав цю скаргу неподаною і повернув її заявникові.
При цьому, згідно з частиною сьомою статті 185 ЦПК Україниповернення позовної заяви (у даному випадку апеляційної скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Таким чином, за наслідком перегляду справи Верховним Судом установлено, що доводи касаційних скарг Новопетрівської сільської ради та представника ОСОБА_44 - ОСОБА_53 на правильність висновків судів не впливають.
Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновком суду попередньої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував.
У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 402, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_44 - ОСОБА_53 залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович