Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 336/5035/16-ц
провадження № 61-930св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Cімоненко В. М.,
суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2017 року у складі судді Галущенко Ю. А. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Полякова О. З.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - ВАТ «Запоріжжяобленерго»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - ПАТ «Запоріжжяобленерго») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 11 819,79 грн та витрати з оплати судового збору у розмірі 1 378,00 грн.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 є користувачами електричної енергії, яка постачається за адресою: АДРЕСА_1 . 30 листопада 2015 року контролерами рейдової бригади ВАТ «Запоріжжяобленерго» за результатами проведення перевірки дотримання відповідачами Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, чинних на момент виникнення спірних правовідносин (втратили чинність 26 червня 2018 року) встановлено самовільне підключення електроустановки до електромережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, безоблікове споживання електроенергії, що є порушенням пунктів 42, 48 ПКЕЕН. За цим фактом представникам складено акт від 30 листопада 2015 року № 00138600 та визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 11 819,79 грн, яку відповідачі добровільно відмовилися сплачувати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2017 року позов задоволено частково; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» вартість необлікованої електроенергії в сумі 1 500,00 грн; у решті позову відмовлено; стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» витрати з оплати судового збору по 689,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підключення електроустановки відбувалося в помешканні відповідачів, що неможливо без доступу до будинку та без відома і згоди відповідачів; порушення було виявлено та продемонстровано в присутності ОСОБА_2 ; відповідальність за виявлене порушення мають нести саме відповідачі. Суд дійшов висновку про зменшення розміру відшкодування шкоди, оскільки заявлена до стягнення сума для відповідачів з урахуванням їх майнового стану є надвеликою, її стягнення протирічить принципам розумності та справедливості, а з урахуванням віку відповідачів може унеможливити виконання судового рішення.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін і надав їм належну правову оцінку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ПАТ «Запоріжжяобленерго», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження; витребувано справу з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Справа є малозначною, з огляду на пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, проте наведені у касаційній скарзі доводи дають підстави вважати, що розгляд справи у касаційному порядку має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди вийшли за межі позовних вимог, застосувавши положення частини четвертої статті 1193 ЦК України; обставини, викладені у позовній заяві, мають не тільки фактичні підтвердження, а й документальні. Факт порушення відповідачами ПКЕЕН підтверджений фотознімками, відповідачі не надали доказів або спростувань щодо непричетності до виявленого порушення. Суди не надали оцінки розрахунку, який міститься у матеріалах справи та відповідає вимогам Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії (далі - Методики), затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04 травня 2006 року № 562, чинної на момент виникнення спірних правовідносин (втратила чинність 27 липня 2019 року).
У травні 2018 року ОСОБА_2 надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалені в справі судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є споживачами електричної енергії, яка постачається ВАТ «Запоріжжяобленерго» за адресою: вул. Теплова, 31, м. Запоріжжя, на підставі договору про користування електроенергією від 17 січня 2014 року та відкритого особового рахунку.
Відповідно до акта ВАТ «Запоріжжяобленерго» від 30 листопада 2015 року № 00138600, проведена перевірка дотримання відповідачами ПКЕЕН.
Перевіркою встановлено самовільне підключення електроустановки до електромережі енергопостачальника поза приладом обліку, без облікове споживання електроенергії, що є порушенням пункту 48 ПКЕЕН.
ОСОБА_2 від підписання акта та внесення зауважень до нього відмовилась, копія акта направлена їй поштою.
06 січня 2016 року комісія ВАТ «Запоріжжяобленерго» в присутності ОСОБА_2 розглянула акт про порушення ПКЕЕН, дійшла висновку про причетність відповідачів до порушення та здійснення безоблікового підключення до електромережі; затвердила розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії за період з 01 грудня 2014 року до 30 листопада 2015 року в сумі 11 819,79 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, положеннями Закону України «Про електроенергетику» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила), та Методикою.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною четвертою статті 26 Закону передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.
Відповідно до статті 27 Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
У пункті 48 Правил зазначено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без засобів обліку.
Порядок складання актів про порушення споживачем Правил передбачений пунктом 53, відповідно до якого у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання, а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики.
Згідно з пунктом 3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил, вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої Правилами процедури та в разі виявлення зазначених у ній порушень.
Пунктом 3.1 Методики передбачено, що підставою для застосування її положень є виявлення таких порушень Правил: 1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому Правилами, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому Правилами, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об'єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів); 4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; 7) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.
Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії згідно з пунктом 3.3 Методики здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; та за кількістю днів (розрахунковий період).
Відповідно до підпункту «б» пункту 3.3 Методики у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.
Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідачі безобліково споживали електричну енергію шляхом підключення електропроводів до електричних мереж енергопостачальника, чим порушили норми чинного законодавства України.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, безпідставно зменшив розмір відшкодування завданої товариству шкоди з 11 819,79 грн до 1 500,00 грн на підставі частини четвертої статті 1193 ЦК України.
Стаття 1193 ЦК України є загальною нормою, якою встановлюються підстави звільнення від відповідальності за завдання позадоговірної шкоди та підстави зменшення відповідальності у порівнянні із загальним розміром відшкодування шкоди в повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Оскільки відносини щодо позаоблікового використання електричної енергії не є деліктними, а полягають у порушенні укладеного між сторонами договору про користування електричною енергією, то правила статті 1193 ЦК України щодо можливості зменшення розміру відшкодування шкоди на них не поширюються.
За таких обставин суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин вказану норму матеріального права, у зв'язку з чим необгрунтовано зменшили розмір відшкодування завданих збитків.
Аналогічний висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах висловлений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 336/6359/16-ц (провадження № 61-17444св18).
Звертаючись до суду з цим позовом, ВАТ «Запоріжжяобленерго» просило стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вартість необлікованої електроенергії в розмірі 11 819,79 грн, надавши відповідний розрахунок, який не спростований відповідачами.
Враховуючи те, що договір про користування електроенергією від 17 січня 2014 року укладений з ОСОБА_1 та відсутні підстави для солідарного стягнення вартості необлікованої електроенергії з відповідачів, позов слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» вартість необлікованої електроенергії в сумі 11 819,79 грн, а в частині вимог до ОСОБА_2 слід відмовити.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
У справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста цієї статті).
Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом І групи, витрати зі сплати судового збору за подачу позову, апеляційної та касаційної скарг у сумі 4 271,80 грн слід компенсувати позивачу за рахунок держави у порядку,встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 412, 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 11 819,79 грн вартості необлікованої електроенергії.
У решті позову відмовити.
Сплачений публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» судовий збір у сумі 4 271,80 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко
Судді: І. В. Литвиненко С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик