Постанова
Іменем України
14 липня 2020 року
м. Київ
справа № 525/1592/18
провадження № 61-5831св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - страхова компанія «Провідна»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області, у складі судді Хорольця В. В., від 14 листопада 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М., від 26 лютого 2020 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У грудні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - страхова компанія «Провідна» (далі - СК «Провідна»),
в якому просив стягнути з відповідача на його користь 161 405 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 10 тис. грн - у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода за участю його автомобіля Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Цивільна відповідальність ОСОБА_4 була застрахована у СК «Провідна», яка виплатила йому страхове відшкодування у розмірі 50 тис. грн, проте вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 208 796,83 грн, а ринкова вартість автомобіля - 205 225 грн. Вважав, що відповідач повинна сплатити йому 155 255 грн в рахунок відшкодування заподіяної нею шкоди як різницю між страховим відшкодуванням та фактичним розміром шкоди, додаткові витрати, понесені ним, а саме: евакуатор - 2 тис. грн, послуги перекладача - 250 грн, повідомлення - 30 грн, проживання у готелі м. Полтави - 900 грн, звіт про оцінку майна - 2 тис. грн, а всього 5 180 грн. Також вказував, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому заподіяна моральна шкода, яка виразилась у моральних стражданнях у зв'язку із пошкодженням майна, у зміні його життєвих планів: не зміг вчасно повернутись до Німеччини та був змушений добиратися туди автобусом, відволікав від роботи та життєвих устоїв свого батька, який допомагав йому займатись питаннями, які були пов'язані з дорожньо-транспортною пригодою, необхідність у пошуку перекладача, тощо.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області
від 14 листопада 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з
ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 87 472, 67 грн, з яких:
80 472, 67 грн - у рахунок відшкодування майнової шкоди, 2 тис. грн - витрати на проведення оцінки розміру завданої шкоди, 2 тис. грн - витрати на транспортування пошкодженого автомобіля, а також 3 тис. грн -
у рахунок відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач надав суду належні та достатні докази на підтвердження зазначених у позові обставин. Районним судом було взято до уваги звіт від 22 серпня 2018 року
№ 46-D/43/1 та враховано страхову виплату у розмірі 50 тис. грн, здійснену СК «Провідна», а також понесені позивачем витрати з оплати послуги евакуатора у сумі 2 тис. грн, покладено на відповідача обов'язок відшкодувати збитки, завдані позивачу внаслідок його винних дій. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди у сумі 3 тис. грн суд першої інстанції виходив із характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_4
на користь ОСОБА_3 80 472, 67 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 2 тис. грн витрат на транспортування пошкодженого автомобіля скасовано. У задоволенні позову в цій частині відмовлено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач як винна особа, цивільна відповідальність якої застрахована, несе майнову відповідальність за завдану шкоду лише у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції при вирішенні спору не застосував до спірних правовідносин положення статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», натомість визначив розмір матеріального збитку у сумі 130 474,67 грн, що згідно звіту від 22 серпня 2018 року № 46-D/43/1 є ринковою вартістю автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди станом на 20 серпня 2018 року. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач має право на відшкодування шкоди у розмірі різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 1 718,49 грн (132 191,16 грн - 130 472,67 грн), а також витрат на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди у сумі 2 тис. грн. Оскільки ця сума не виходить за межі розміру ліміту страхової виплати, то вимоги про відшкодування відповідачем майнової шкоди задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду
(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої
статті 389 ЦПК України). Вказував, що судами попередніх інстанцій не була встановлена ринкова вартість пошкодженого автомобіля після настання дорожньо-транспортної пригоди, не враховано, що у звіті від 22 серпня
2018 року № 46-D/43/1 така вартість спірного автомобіля не визначена. Суд апеляційної інстанції неправильно дослідив докази та неправморіно взяв до розрахунку суму заподіяних збитків замість ринкової вартості пошкодженого автомобіля. Зазначав, що суд першої інстанції не встановив еквівалент 500 євро, отриманих позивачем за проданий автомобіль. Суд апеляційної інстанції помилково розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження.
Судові рішення оскаржуються лише у частині вирішення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди та витрат на транспортування пошкодженого автомобіля, тому в іншій частині (стягнення витрат на проведення оцінки розміру завданої шкоди та моральної шкоди) касаційному перегляду не підлягають в силу вимог статті 400 ЦПК України.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12 серпня 2018 року ОСОБА_4 на 269 кілометрі автодороги Київ-Харків-Довжанський, керуючи транспортним засобом Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час виконання маневру розвороту, не переконалась в безпечності маневру, завчасно не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, не надала перевагу в русі та допустила зіткнення з транспортним засобом Nissan Note E11, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку в крайній лівій смузі, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
На момент дорожньо-транспортної пригоди володільцем транспортного засобу - автомобіля Nissan Note E11, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був ОСОБА_3 .
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5096426, виданого
ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія».
Водієм та власником автомобіля Honda CR-V, реєстраційний номер
НОМЕР_2 , була ОСОБА_4 .
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована
у СК «Провідна», поліс № НОМЕР_3 , з лімітом відповідальності страховика 100 тис. грн.
12 серпня 2018 року учасниками дорожньо-транспортної пригоди на 269 км автодороги Київ-Харків-Довжанський ОСОБА_4 та ОСОБА_3 складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).
На підставі європротоколу від 12 серпня 2018 року страхова компанія «Провідна» сплатила ОСОБА_3 50 тис. грн в рахунок відшкодування майнової шкоди.
13 серпня 2018 року за зверненням ОСОБА_3 до управління патрульної поліції в Полтавській області щодо ОСОБА_4 складено адміністративний протокол від 18 серпня 2018 року серія БД № 050721 за статтею 124 КУпАП.
Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області
від 13 вересня 2018 року у справі № 525/1054/18 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, накладено на неї стягнення у вигляді штрафу
у сумі 340 грн.
Згідно звіту про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 22 серпня 2018 року №46-D/43/1, складеного на замовлення СК «Провідна», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Nissan Note E11, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження визначена за витратним підходом і складає 177 161,08 грн, а ринкова вартість майна визначена за порівняльним підходом і складає 130 474,64 грн.
Згідно звіту про оцінку майна від 28 серпня 2018 року № 547, складеного приватним підприємством «Центр незалежної оцінки та експертизи», про оцінку вартості матеріального збитку автомобіля Nissan Note E11, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість матеріального збитку без врахування податку на додану вартість складає 205 225 грн, а вартість відновлювального ремонту складає 208 796,83 грн.
Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем не заперечувалось, що транспортний засіб Nissan Note E11, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був пошкоджений в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 12 серпня 2018 року на 269 км автодороги Київ-Харків-Довжанський, не відновлювався та у жовтні 2018 року був відправлений по місцю своєї реєстрації до Німеччини.
Згідно договору купівлі-продажу аварійного автомобіля від 01 серпня
2019 року ОСОБА_3 продав ОСОБА_6 аварійний автомобіль Nissan Note E11, реєстраційний номер НОМЕР_1 за 500 євро.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність якихзастрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження
№ 14-176цс18), який зводиться до наступного. Відповідно до статті 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
У зазначеному судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду відступила
від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові
від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про помилковість посилання суду першої інстанції на те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.
З урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією автомобіля Honda CR-V, реєстраційний номер
НОМЕР_2 , була застрахована у CК «Провідна» з лімітом відповідальності у розмірі 100 тис. грн, а оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду проводилось з участю уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції, а також з притягненням винної особи до адміністративної відповідальності (справа № 525/1954/18), майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, лише у частині, яка не підлягає покриттю страховиком (втрата товарної вартості, страховий ліміт тощо). Вимог до СК «Провідна» позивач не заявляв.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Взявши за основну для розрахунку розміру майнової шкоди, заподіяної позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, звіт про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу
від 22 серпня 2018 року № 46-D/43/1, складений на замовлення страхової компанії «Провідна», що не заперечувалось учасниками справи, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що вказаним звітом була визначена вартість транспортного засобу Nissan Note E11, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до моменту пошкодження у розмірі 130 472,67 грн та не визначалась вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди. Із урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції, вирішуючи позовні вимоги у частині відшкодування майнової шкоди, неправильно застосував наведені вище положення норм матеріального права та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині. Також колегія суддів не може погодитись із висновками суду першої інстанції у цій частині, оскільки суд першої інстанції не врахував ліміт відповідальності страховика, а також вартість пошкодженого автомобіля після ДТП.
Ураховуючи те, що розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Nissan Note E11, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначено судами попередніх інстанцій у розмірі 130 472,67 грн, цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована в СК «Провідна» з лімітом відповідальності у сумі 100 тис. грн, а також беручи до уваги продаж позивачем пошкодженого транспортного засобу за ціною у розмірі 500 євро (згідно офіційного курсу Національного банку України на день продажу (01 серпня 2019 року) становило 13 950 грн), колегія суддів дійшла висновку про те, що розмір майнової шкоди, завданої власнику автомобіля Nissan Note E11, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , становить 16 522,67 грн (130 472,67 грн - 100 000 грн - 13 950 грн). Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 2 тис. грн.
Позовні вимоги про стягнення майнової шкоди в іншій частині є необґрунтованими.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржені судові рішення у частині вирішення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди та витрат на евакуацію пошкодженого транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення у цій частині про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог із відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі
413 грн 20 коп. Судові витрати, понесені сторонами у суді першої та апеляційної інстанцій, враховуючи обсяг задоволених позовних вимог, необхідно залишити за позивачем та відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області
від 14 листопада 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у частині вирішення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди та витрат на евакуацію пошкодженого транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, а також розподілу судових витратскасувати.
Ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_5 ) 18 522 (вісімнадцять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн 67 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В іншій частині позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_5 ) судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі
413 (чотириста тринадцять) грн 20 коп.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович