22 липня 2020 року м. Київ
Справа №754/3930/17
Резолютивна частина постанови оголошена 22 липня 2020 року
Повний текст постанови складено 23 липня 2020 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Кравець В.А., Шкоріної О.І.
секретаря: Довгополої А.В.
учасники справи: позивач ОСОБА_1
відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Справа №754/3930/17
№ апеляційного провадження:22-ц/824/2863/2020
Головуючий у суді першої інстанції: Грегуль О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва, ухваленого у складі судді Грегуль О.В 18 жовтня 2019 року, повний текст рішення складено 18 жовтня 2019 року в приміщенні Деснянського районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому посилаючись на порушення свого права власності просив: визнати 1/6 частину кв . АДРЕСА_2 його особистою приватною власністю та зобов'язати відповідачів не чинити йому перешкоди в користуванні та розпорядженні 1/6 частиною кв . АДРЕСА_2 . Також позивач просив про відшкодування судового збору та витрат на правничу допомогу в сумі: 7000 грн..
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року за заявою позивача позовні вимоги про визнання 1/6 частини кв . АДРЕСА_2 його особистою приватною власністю залишено без розгляду.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2019 року позов задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не чинити перешкоди в користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 1/6 частиною квартири АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 213 грн. 33 коп. - судового збору та 2333 грн. 33 коп. - витрат на правничу допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 213 грн. 33 коп. - судового збору та 2333 грн. 33 коп. - витрат на правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 213 грн. 33 коп. - судового збору та 2333 грн. 33 коп. - витрат на правничу допомогу.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення. яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Волошин Ю.І. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, до суду надали заяви, в якій апеляційну скаргу ОСОБА_2 підтримали та просили справу розглядати за їх відсутністю (т.2 а.с.1,2).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, до суду надала заяву про перенесення розгляду справи в зв'язку зі встановленням карантину та неможливістю прибути у судове засідання.
Суд відхиляє подану ОСОБА_2 заяву 07 липня 2020 року про перенесення розгляду справи у зв'язку з наступним.
27 грудня 2019 року суд ухвалив відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_2 неодноразово подавала заяви про перенесення розгляду справи в апеляційному суді - 19.02.2020, 17.03.2020, 01.06.2020 та 07.07.2020, мотиви яких зводились до необхідності утриматись від участі у судових засіданнях через обмеження, встановлені внаслідок запровадження Кабінетом Міністрів України на території України до 22.06.2020 та 31.07.2020 карантинних заходів з метою подолання гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом «SARS-CoV-2».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (з урахуванням змін і доповнень) судочинство в Україні на час ухвалення цієї постанови здійснюється в умовах карантину».
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.
За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 240 ЦПК України).
Між тим ОСОБА_2 , що відповідно до відомостей в заяві про перенесення розгляду справи знаходиться у місті Києві, тобто у тому ж населеному пункті, що й Київський апеляційний суд, та, з урахуванням обставин послаблення в місті Києві протиепідемічних заходів зі здійсненням з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами, не зазначила причин, які безпосередньо перешкоджають їй та не навела достатнього обґрунтування неможливості участі її представника в судовому засіданні (якщо він вважав таку участь необхідною), тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про перенесення розгляду справи та про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності скаржника, представників скаржника та інших учасників провадження у цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони є співвласниками кв. АДРЕСА_2 і частка позивача у праві власності на квартиру становить 1/6 частини, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 16 серпня 2012 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, а також дана обставина не спростовувалась учасниками справи.
Як вказує позивач, відповідачі не впускають його до спірної квартири, яка знаходиться під охороною, що підтверджується і відповідним актом від 13 серпня 2015 року, який ніким не спростовувався.
Також позивач вказує, що його звернення до органів поліції з приводу порушення його прав співвласника спірної квартири не дали жодних результатів і йому рекомендовано звертатись до суду.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України, визначено, що власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Стаття 150 Житлового кодексу України, передбачає, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили про виплату позивачу вартості його частки у праві власності та припинення його права власності на частину спірної квартири, а також доказів, які б повністю або частково спростовували позовні вимоги і свідчили про дотримання ними зазначеної норми права по відношенню до позивача, відповідачі та адвокат відповідача суду не надали і судом таких доказів не здобуто.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, судом надано належну оцінку всім наданим матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: В.А. Кравець
О.І. Шкоріна