22 липня 2020 року місто Київ.
Справа № 761/15935/20
Апеляційне провадження № 22-ц/824/9926/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Желепи О.В.,
суддів Кулікової С.В., Олійника В.І.
секретар судового засідання Миронюк І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2020 року (постановлену в складі судді Мальцева Д.О.) про відмову у забезпечені позову до подання позовної заяви
у справі за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, відповідач - ОСОБА_3 , Громадська організація «СТОП КОРУПЦІЇ,-
встановила:
У червні 2020 року ОСОБА_2 в особі свого представника адвоката Короля Дмитра Володимировича (далі по тексту - заявник) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову до його подання, особи, які можуть набутити статусу учасників справи: відповідач 1 - ОСОБА_3 , відповідач 2 - Громадська організація «СТОП КОРУПЦІЇ».
Відповідно до вказаної заяви заявник просив забезпечити позов до його подання, а саме зобов'язати ГО «СТОП КОРУПЦІЇ» до розгляду справи по суті перемістити відеозапис під назвою «інтерв'ю з ОСОБА_3 - жертвою побоїв топменеджера «Укрзалізниці» ОСОБА_2 », який міститься на «YouTube» каналі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 із публічного доступу до обмеженого.
Заява обґрунтована тим, що заявник має намір звернутись з позовом до ОСОБА_3 , ГО «СТОП КОРУПЦІЇ», предметом якого є визнання поширеної ІНФОРМАЦІЯ_2 на вищезазначеному веб-ресурсі інформації щодо позивача неправдивою та недостовірною, такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, зобов'язання відповідачів спростувати вказану інформацію та видалити її. Однак, вказаний відеозапис, до якого заявник просить обмежити доступ, наразі в загальному доступі, його переглянуто більше 12000 разів, перегляди продовжуються.
За таких обставин, існує вірогідність того, що неправдива та недостовірна інформація, яка принижує честь та гідність позивача, буде поширюватись й надалі, в тому числі й шляхом поширення на інші інтернет-ресурси і позивачу доведеться прикласти значних зусиль для відновлення своїх порушених прав.
Метою забезпечення позову позивач вказує вжиття судом заходів щодо охорони законних інтересів позивача від можливих порушень з боку відповідача для забезпечення позивачу реального та ефективного захисту та з метою запобігання труднощів у виконанні такого рішення в майбутньому.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 - адвоката Короля Дмитра Володимировича про забезпечення позову до подачі позовної заяви, відповідач - ОСОБА_3 , Громадська організація «СТОП КОРУПЦІЇ» відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся 27 червня 2020 року безпосередньо до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу, та постановити нову якою задовольнити заяву в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки обставинам, а саме: що існує очевидна вірогідність того, що неправдива та недостовірна інформація, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, буде поширюватись й надалі, в т.ч. шляхом розміщення на інших інтернет-ресурсах, й позивачу необхідно буде прикласти значних зусиль для поновлення своїх порушених прав та інтересів, шляхом подачі численних позовів до власників інтернег-ресурсів, що призведе до значних часових та грошових витрат позивача.
Вказує, що належним та допустимим заходом забезпечення позову, є покладення на ГО «Стоп Корупції» зобов'язання перевести відеозапис інтерв'ю із публічного доступу до обмеженого доступу. Такий захід забезпечення позову, передбачено п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України та його застосування не тотожне з вирішенню справи по суті.
В судовому засіданні представникОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, обраний заявником вид забезпечення тотожний до змісту заявлених вимог та не відповідає вимогам закону.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_2 зазначив, що має намір звернутись до суду з позовом до ОСОБА_3 , ГО «СТОП КОРУПЦІЇ», предметом якого є визнання поширеної ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_1 інформації щодо позивача неправдивою та недостовірною, такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, зобов'язання відповідачів спростувати вказану інформацію та видалити її.
Заявник зазначає, що належним та допустимим заходом вжиття заходів забезпечення позову, буде покладання на ГО «Стоп Корупції» зобов'язання перевести відеозапис інтерв'ю із публічного доступу до обмеженого.
Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).
Крім того, ст. 150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
З врахуванням наведеного, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).
Як вбачається зі змісту поданої заяви, позивач планує звернутись з позовом про визнання недостовірною та неправдивою інформації, яка поширюється в інтерв'ю його дружиною з приводу її побиття, зобов'язання відповідачів спростувати її та видалити, стягнення моральної шкоди.
Суд вірно встановив, що вимога заяви про забезпеченя позову в частині видалення інформації фактично збігається з можливими позовними вимогами, які заявник має намір заявити.
Таким чином, висновок суду про неможливість забезпечення позову в обраний заявником спосіб відповідає фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що способом забезпечення позову є покладення на ГО «Стоп Корупції» зобов'язання перевести відеозапис інтерв'ю із публічного доступу до обмеженого доступу, що передбачено п. З ч. 1 ст. 150 ЦПК України, апеляційний суд не приймає з огляду на наступне.
Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції згідно відомостей сформованого в системі «Електронного суду» 01 червня 2020 року. (а.с 1)
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 460-IX від 15.01.2020 ) пункт 3 викладено в такій редакції: позов забезпечується встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин".
З огляду на те, що заявник має намір звернутись з позовом про захист честі та гідності, забезпечення позову, шляхом встановлення обов'язку відповідача видалити інформацію та перемістити її в обмежений доступ , не відповідатиме вимогам ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Оскільки забезпечення позову шляхом встановлення обов'язку вчинити певні дії, передбачено лише у разі, якщо спір виник із сімейних правовідносин, заява ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду, колегія суддів відхиляє, оскільки судом при розгляді заяви про забезпечення позову враховані вимоги закону та відповідні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 383 ЦПК України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 23 липня 2012 року.
Головуючий Судді