ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 липня 2020 року м. Київ № 640/8247/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4»
доГоловного управління Держпраці у Київській області
провизнання протиправними та скасування припису,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Домобудівний комбінат №4» з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними та скасування припису від 26.04.2019 №5.3./8-2019.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що видання оскаржуваного наказу відбулось безпідставно, а зміст самого припису не відповідає затвердженій формі Н-9, зокрема, в останньому не наведено конкретних, визначених законодавством підстав для його видання, а вимоги припису містять всі можливі варіанти за формою Н-9, без чіткого зазначення дій, які має вчинити позивач. На підставі викладеного, представником позивача наголошено, що з припису не зрозуміло, які саме порушення встановило Головне управління Держпраці у Київській області, що робить неможливим їх усунення та, відповідно, виконання. Крім того, представником позивача, зауважено, що оскаржуваний припис видано відповідачем без урахування права позивача на участь у процесі його прийняття.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що під час розслідування нещасного випадку комісія з розслідування нещасного випадку звернулось Приватного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4» у своєму акті №2 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, не встановила об'єктивних причин нещасного випадку та не усунула порушення в оформленні актів, з огляду на що і складено оскаржуваний припис. При цьому, у відзиві зазначено, що в акті за формою Н-5 у розділі 2 «Характеристика підприємства, об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок» не зазначено стан об'єкта перед нещасним випадком та відповідність його нормативним вимогам (не зазначено порядку виконання роботи, під час якої стався нещасний випадок, відповідно до проектно-технологічної документації та наявність на об'єкті відповідної оснастки), внаслідок чого, за твердженням представника відповідача, не можливо об'єктивно встановити причину настання нещасного випадку та осіб, дія та бездіяльність яких привела до його настання.
Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, посадовою особою Головного управління Держпраці у Київській області за результатами розгляду матеріалів щодо нещасного випадку, який стався 23.01.2019 о 09 год. 00 хв. з електрозварювальником ручного зварювання ОСОБА_1 у Приватному акціонерному товаристві «Домобудівний комбінат №4» складено припис від 26.04.2019 №5.3./8-2019, в якому запропоновано у строк до 20.05.2019 провести повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, визнати чи не визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, скласти (переглянути) та затвердити акт за формою Н-5, акт за формою Н-1 (у разі визнання його таким, що пов'язаний з виробництвом), встановити причини нещасного випадку, осіб, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам, усунути порушення в оформлені актів, привести їх у відповідність із вимогами Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1232 (у разі уточнення діагнозу, встановлення нових обставин або отримання уточнених висновків чи свідчень щодо обставин нещасного випадку (необхідне підкреслити).
Вважаючи вказаний припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Приписами ст. 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про охорону праці», посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, зокрема, видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки.
Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в філіях, інших відокремлених підрозділах, здійснюється відповідно до вимог «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1232 (надалі - Порядок №1232).
Відповідно до п. 33 Порядку №1232, Контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.
Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві профспілки.
Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.
Водночас, п. 34 Порядку №1232 визначено, що посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.
Рішення посадової особи органу Держпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється.
З аналізу положень п. 34 Порядку №1232 вбачається, що посадова особа органу Держпраці у разі, зокрема, незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом складеного акту за формою Н-5 або Н-1, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку наділена правом видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду приписи щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1. При цьому, контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюється за рахунок аналізу наданих, згідно з п.19 Порядку №1232, примірників затверджених актів за формою Н-5 та Н-1, а також інших документів, що надійшли після цього, та при виявленні порушень вимог Порядку №1232, а участь власника підприємства або уповноваженого ним органу (роботодавця) під час здійснення такого контролю не передбачена, що спростовує твердження представника позивача про безпідставне не залучення останнього до процесу складення оскаржуваного наказу.
У той же час, слід зазначити, що додатком 3 до Порядку №1232 затверджено форму Н-5 «Акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)», у розділі 2 якого «Характеристика підприємства, об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (сталася аварія)» зазначається стисла характеристика підприємства, об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (сталася аварія), із зазначенням відомостей про затверджений та фактичний режим роботи підприємства, об'єкта (устаткування) до настання нещасного випадку (аварії) (стан об'єкта (дільниці), устаткування (конструкцій) і матеріалів перед нещасним випадком (аварією); висновок про їх відповідність нормативним вимогам) (відомості про аналогічні нещасні випадки (аварії), що сталися на підприємстві) (опис організації роботи з охорони праці на підприємстві та її недоліків (зазначаються тільки у разі групового нещасного випадку та нещасного випадку із смертельним наслідком).
Разом з тим, зі змісту наявної у матеріалах справи копії акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 23 січня 2019 о 09 год. 00 хв. у Приватному акціонерному товаристві «Домобудівний комбінат №4», ЄДРПОУ 05503160, без підпорядкування від 09.04.2019 (форма Н-5) вбачається, що останній не містить визначення стану об'єкта перед нещасним випадком та відповідність його нормативним вимогам (не зазначено порядку виконання роботи, під час якої стався нещасний випадок, відповідно до проектно-технологічної документації та наявність на об'єкті відповідної оснастки), як вірно вказано представником відповідача у відзиві.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що оскаржуваний припис Головним управлінням Держпраці у Київській області складено правомірно та у межах наданих йому повноважень. Натомість, суд звертає увагу, що у разі незрозумілості відповідного припису (наприклад, можливість неоднакового тлумачення), що перешкоджає його належному виконанню, позивач не позбавлений права на звернення до відповідача за наданням роз'яснень щодо його змісту.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні останніх.
Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4» (код ЄДРПОУ 05503160, адреса: 04074, м. Київ, вул. Лугова, 13) до Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10) відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок