22 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1710/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю в 2019 році, відповідач до 16.04.2020 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 48960,00 грн.
Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується документом - звіт за формою 10-ПІ № 2718 від 28.02.2020 р. за 2019 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.
Розмір пені у сумі 724,98 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.
Листом від 04.03.2020 № 03-08/2770 відділення Фонду попередило відповідача про необхідність сплати адміністративно - господарських санкцій до 16.04.2020.
17.04.2020 року відповідач сплатив в рахунок погашення заборгованості з адміністративно-господарських санкцій 1960,00 грн. (залишок 47000,00 грн.).
Оскільки вся заборгованість відповідачем не сплачена, її залишок складає 47724,98 грн.
Позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 47000,00 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 724,98 грн.
Ухвалою суду від 03.07.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 22.07.2020 року.
Позивачем надано до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача у порядку письмового провадження.
Відповідач надав заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік форми №10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ФОП ОСОБА_1 становить 15 чоловік, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 чоловік. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 чоловік.
Відповідно до листа Каховського районного центру зайнятості № 2112/07-398/20 від 28.05.2020 року протягом 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) не інформував центр зайнятості про створення робочих місць та вакантні посади, на яких може використовуватись праця осіб з інвалідністю. Звіти № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" надавались без позначки "для осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку" в зв'язку з чим особи з інвалідністю на дані вакансії не направлялись.
Листом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 04.03.2020 року № 03-08/2770 ФОП ОСОБА_1 повідомлено про не виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та необхідність сплати адміністративно -господарських санкцій у сумі 48960,00 грн.
Відповідно до розрахунку загальна сума адміністративно-господарських санкцій та пені становить 47724,98 грн.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Положенням частини 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Судом встановлено, що протягом 2019 року ФОП ОСОБА_1 не інформував Каховський міськрайонний центр зайнятості про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, шляхом надання звітів за формою 3-ПН.
Отже, відповідачем у 2019 році не було вжито заходів зі створення робочих місць для інвалідів та не було повідомлено органи працевлаштування інвалідів про створення відповідних робочих місць, що унеможливило направлення цими органами до підприємства відповідача інвалідів для працевлаштування.
Суд вважає за необхідне наголосити, що, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена законодавством, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону №875-ХІІ.
За правилами ст. 18 Закону України № 875-ХІІ Забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частинами 1-3 ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", встановлено, що інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено вжиття ним всіх передбачених законодавством заходів для недопущення господарського правопорушення.
З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 90, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 14125171, пров. Інженера Корсакова, 5а, м. Херсон, 73000) адміністративно-господарські санкції у розмірі 47000 (сорок сім тисяч) грн. 00 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 724 (сімсот двадцять чотири) грн. 98 коп. на банківські реквізити: одержувач: УК у м. Херсоні/м. Херсон/50070000, код 37959779, банк: ГУДКСУ у Херсонській області IBAN UА118999980313131230000021002, бюджетне кодування в призначенні платежу: *101; код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2019 рік.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.О. Варняк
кат. 112040201