про залишення позовної заяви без руху
21 липня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1875/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6863-51 "У" від 12.11.2018 р,
встановила:
16 липня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ), від імені якого діє адвокат Теплова Я.С. (надалі - представник позивача) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить:
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6863-51 "У" від 12.11.2018 року Головного управління Державної податкової служби в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 15 819,54 грн.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Як вбачається зі змісту прохальної частини позову, представник позивача просить поновити строк на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13502-51 "У" від 12.11.2018 року ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі.
Вирішуючи дане клопотання представника позивача суддя враховує наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, особа може звернутися до адміністративного суду з позовом протягом шести місяців з дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, якщо інший строк звернення до суду не встановлено законом.
Разом з тим, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 25 цього Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Системний аналіз вказаних приписів законодавства дає підстави вважати, що платник податків має право оскаржити рішення податкового органу, прийняте в межах Закону № 2464-VI, в адміністративному і/або в судовому порядку з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, тобто протягом десяти днів з дня отримання вказаного рішення або отримання рішення податкового органу за результатом розгляду скарги на нього, а у взаємозв'язку із положеннями статті 122 КАС України, протягом десяти днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 року у справі №480/106/19, від 12 лютого 2020 року у справі №480/1192/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19.
Як вбачається зі змісту позову, предметом оскарження у даній справі є вимога ГУ ДПС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі № Ф-6863-51 "У" від 12.11.2018 року про сплату боргу зі сплати єдиного внеску у сумі 15 819,54 грн.
Як зазначає представник позивача у змісту позову, ОСОБА_1 оскаржуване рішення від ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі не отримував. При цьому, представник позивача вказує, що позивач раптово дізнався про внесення його до Єдиного реєстру боржників та проведення з позивача стягнення за вказаною вимогою, а тому 13 липня 2020 року ознайомився та отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження № ВП 59701427 за вимогою податкового органу зі сплати ЄСВ.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин у її наданні, тощо.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Ознайомившись з матеріалами позову, суддею встановлено, що представником позивача не надано жодних доказів ознайомлення позивача з матеріалами виконавчого провадження № ВП59701427 саме 13 липня 2020 року, а отже не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, що унеможливлює розглянути вказане клопотання представника позивача по суті, у т.ч. надати правову оцінку поважності або неповажності причин такого пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
З огляду на викладене, позовна заява в силу ч. 1 ст. 123 КАС України підлягає залишенню без руху.
Крім того, відповідно до пунктів 2, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника (ч.6 ст.160 КАС України).
Як вбачається зі змісту вступної частини позову, то вона містить відомості тільки щодо представника позивача.
Крім того, ні зміст позову, ні додатки до нього не містять власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, що відповідно до вищевказаних приписів КАС України є недоліками позову.
Також суддя вказує, що згідно ч. 4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.94 КАС України).
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5 ст.94 КАС України).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
В той же час, суддя звертає увагу представника позивача на те, що текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ (п. 5.21 Національних стандартів України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003). Відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.
Більш того, навіть до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини, вимоги до поданих копій: текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).
Так, суддя зазначає, що більшість документів, доданих представником позивача до позовної заяви, надані у такому вигляді, з яких неможливо повністю встановити зміст таких документів, заради фіксування інформації яких останні були створені, з огляду на що позивачу слід надати копії доданих до позовної заяви доказів у належному вигляді.
Тобто, окремі копії документів не містять повного змісту документу внаслідок виготовлення неякісної копії.
Крім того, додані позивачем до позовної заяви докази не завірені належним чином.
Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акту протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акту чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акту чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Проте, перевіривши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позивачем не долучено копію оскаржуваного рішення або клопотання про його витребування.
Крім того, частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102,00 гривень.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається зі змісту позову, представником позивача заявлено вимогу майнового характеру, ціна позову становить 15 819,54 грн.
З огляду на вказане, звертаючись до суду з даним позовом позивач повинен сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та надати суду документ про його сплату.
Проте, матеріали позовної заяви не містять документу про сплату судового збору.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 123, ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме, надати :
- документ про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин пропуску такого строку.
- належним чином засвідчені докази, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються вимоги позивача, у т.ч. якісні копії.
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав,
- нову редакцію позову із зазначенням повної інформації щодо позивача та його представника;
- копію оскаржуваного рішення або клопотання про його витребування.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 КАС України, суддя -
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше десяти днів з дня закінчення карантину.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1875/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна