Справа №491/1043/19
23 липня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,
за участю: секретаря судового садіння - Гули О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Позовні вимоги позивачка мотивує тим, що з 27 травня 2012 року по 23 червня 2018 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачем по справі ОСОБА_2 .
Як зазначає позивачка, що вона та відповідач мають двох спільних дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрі постійно мешкають разом з нею та повністю знаходяться на її утриманні.
З позовної заяви вбачається, що відповідач після розпаду сім'ї спочатку частково надавав позивачці допомогу в утриманні дітей, але ця допомога була незначною та разовою. Тому, позивачка вирішила звернутися з позовом до суду про стягнення аліментів, оскільки відповідач знаходиться на військовій службі і отримує стабільну та досить значну оплату, тобто має можливість надавати їй допомогу в утриманні дітей.
В прохальній частині позовної заяви позивачка просить суд:
- стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на її користь аліменти на утримання двох дітей, а саме сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його доходу на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, до досягнення ними повноліття;
- стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати по справі згідно доданих документів.
08 листопада 2019 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у справі, про що головуючим суддею у справі було постановлено відповідну ухвалу (а.с.19).
В ухвалі про відкриття провадження у справі роз'яснено відповідачеві про його право на подання відповідно до ст.178 ЦПК України відзиву на позовну заяву та відповідно до ст.193 ЦПК України подати до суду зустрічний позов.
Як вбачається з матеріалів справи, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не подав до суду відзив на позовну заяву та зустрічний позов.
З урахуванням викладеного та ч.8 ст.178 ЦПК України, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В подальшому після виконання всіх завдань, які визначені в ст.189 ЦПК України головуючим суддею у справі було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті, про що постановлено відповідну ухвалу (а.с.36-37).
Позивачка ОСОБА_1 будучи належним чином сповіщеною про дату, час та місце проведення судового засідання призначеного на 23 липня 2020 року до суду не з'явилася (а.с.54).
При цьому, суд бере до уваги письмову заяву позивачки ОСОБА_1 від 02 березня 2020 року, яка міститься в матеріалах справи, в якій вона просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує (а.с.33).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 23 липня 2020 року не з'явився. Проте надав через канцелярію суду 23 липня 2020 року письмову заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.62).
Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення всіх учасників справи та беручи до уваги заяву позивача, відповідача, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивачки, відповідача та представника відповідача.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України у вигляді ІD-картки з безконтактним електронним носієм №004006005, виданого 03 жовтня 2019 року, органом - 5123, та копією довідки про реєстрацію місця проживання виданої 15 жовтня 2019 року Виконавчим комітетом Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області (а.с.4-5).
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та зареєстрований в АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №470 виданою 08 листопада 2019 року Жеребківською сільською радою Ананьївського району Одеської області (а.с.23).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 19 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області вбачається, що в відомостях про батьків неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком вказаний - ОСОБА_2 , а матір'ю вказана - ОСОБА_1 (а.с.7).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 09 серпня 2016 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області вбачається, що в відомостях неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком зазначений - ОСОБА_2 , а матір'ю зазначена - ОСОБА_1 (а.с.8).
Як вбачається з копії довідки №1497 виданої 24 жовтня 2019 року Жеребківською сільською радою Ананьївського району Одеської області, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , та на її утриманні знаходяться діти: донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до частини 1 статті 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XIIта набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею статті 51 Конституції України гарантовано, аст.180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання них окремо від дитини не впливає на об'єм їх прав та не звільняє від обов'язків відносно дитини.
У відповідності до статті 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 статті 182 СК України визначено перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
З приписів частини 2 статті 182 СК України вбачається, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідно віку, починаючи з дня пред'явлення позову 31 жовтня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття, підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто 31 жовтня 2019 року.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Оскільки позивачка у справах звільнена від сплати судового збору та враховуючи вимоги статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 в прибуток держави судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок.
Також, в прохальній частині позовної заяви позивачка просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати понесені нею з надання їй професійно правничої допомоги в розмірі 1500,00 грн., згідно наданих документів.
Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Тому, беручи до уваги заяву відповідача від 23 липня 2020 року, в якій він визнає вимоги позивача в частині стягнення з нього витрат понесених позивачкою для надання їй правничої допомоги, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат пов'язаних з наданням їй професійно правничої допомоги в розмірі 1500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , відомості про паспортні дані - відсутні, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , паспорт громадянина України у вигляді ID-картки з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_4 , виданий 03 жовтня 2019 року, органом-5123, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідно віку, починаючи з дня пред'явлення позову з 31 жовтня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , відомості про паспортні дані - відсутні, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , паспорт громадянина України у вигляді ID-картки з безконтактним електронним носієм №004006005, виданого 03 жовтня 2019 року, органом-5123, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , витрати понесені нею пов'язані з наданням професійно правничої допомоги в розмірі 1500,00 грн. (однієї тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , відомості про паспортні дані - відсутні, в прибуток держави судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
В частині стягнення аліментів рішення підлягає негайному виконанню, у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Роз'яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відомості про сторін у справі:
Позивач:ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ;
Відповідач:ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя: О.О. Желясков
Рішення суду набуло законної сили "___"____________________ 20__ року.