Справа № 752/11526/19
Провадження № 2/752/2038/20
іменем України
02.07.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Власенко В.В.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, -
у червні 2019 року ТОВ "Теплопостачсервіс" звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та користується наданими йому житлово-комунальними послугами. ОСОБА_1 не здійснює оплату за надані послуги, у зв'язку з чим за період з 01 лютого 2017 року по 31 березня 2019 року утворилася заборгованість за житлово-комунальні послуги на суму 7 910,19 грн., що складається з 378,60 грн. за гаряче водопостачання, та 7 531,59 грн. за центральне опалення
Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з приводу оплати заборгованості шляхом розміщення оголошення в загальному холі будинку з проханням сплати борг. Також щомісяця надсилаються платіжні квитанції боржнику з чітким зазначенням місячного платежу та суми боргу, проте станом на день подачі позовної заяви борг не сплачено.
За таких підстав, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за гаряче водопостачання в розмірі 378,60 грн., заборгованість за централізоване опалення в розмірі 7 531,59 грн., 3 % річних по заборгованості за гаряче водопостачання в розмірі 24,00 грн., 3 % річних по заборгованості за централізоване опалення в розмірі 488,00 грн., інфляційні втрати по заборгованості за гаряче водопостачання в розмірі 99,83 грн., інфляційні втрати по заборгованості за централізоване опалення в розмірі 1 988,91 грн. та судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року, відкрито спрощене позовне провадження у справі. (а.с. 46, 102)
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року вирішено розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. (а.с. 540
21 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву. (а.с. 110) Просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки він не укладав з ТОВ "Теплопостачсервіс" будь-яких договорів про надання житлово-комунальних послуг, послуг з централізованого опалення чи постачання гарячої води, та не звертався до даного товариства з проханням надавати йому такі послуги. Також йомуне надходило будь-яких платіжних документів та актів, які б підтверджували надання товариством позивачу послуг з централізованого опалення чи постачання гарячої води, їх обсяг та вартість.
27 листопада 2019 року ТОВ «Теплопостачсервіс» надав до суду відповідь на відзив. (а.с. 140) Просить задовольнити позов. Зазначає, що ТОВ "Темплопостачсервіс" з 01.07.2014 р. є виконавцем послуг з центрального опалення та постачання гарячої води та надає зазначені послуги в тому числі і позивачу та нараховує плату за них згідно затверджених тариффів. ТОВ "Теплопостасервіс" надає послуги з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії та постачання теплової енергії відповідно до ліцензії КМДА № АЕ № 575891 від 27.03.2015 р., № 642516 від 10.04.2015 р., № 575890 від 27.03.2015 р. Згідно інформації про ліцензіата визначено перелік споживачів, яким ТОВ "Теплопостачсервіс" надає послуги з теплопостачання та постачання теплоіої енергії, в тому числі мешканцям будинку АДРЕСА_1 . Належна відповідачу квартира обладнана приладом обліку гарячої води DN15 зав. № 2133525 та приладом обліку теплової енергії Uitraheat 2WR зав. № 67207528. 28.10.2016 р. ТОВ "Теплопостачсервіс" складено акт введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії та опломбування в квартирі АДРЕСА_1 . Згідно довідки про нарахування та сплату коштів за центральне опалення та гаряче водопостачання від 06.05.2019 р. № 1014 відповідачем була здійснена часткова оплата за надані позивачем послуги, нарахування за які складалися за наданими споживачем показаннями індивідуальних лічильників теплопостачання та гарячої води.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 09.12.2019 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду. (а.с. 150)
У додаткових поясненнях ОСОБА_1 вказує про те, що в період з 01.07.2014 р. по 31.03.2019 р. відповідачем не було проведено жодних заходів з утеплення місць загального користування будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв"язку з чим вимога про стягнення заборгованості в розмірі 6 697,63 грн. за опалення місць загального користування є протиправною. Квартира позивача не обліднана рушникосушаркою, тому, на думку відповідача, відповідач неправомірно вираховує заборгованість за надання послуг на гаряче водопостачання, включаючи тариф з умовою підключення рушникосушарки, який є на 10% більший від тарифу на надання послуг на гаряче водопостачання, за умови не підключення рушникосушарки. (а.с. 153)
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задоволення.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01 липня 2014 року є виконавцем послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, та надає зазначені послуги в тому числі і позивачу та нараховує плату за них, згідно затверджених тарифів.
ТОВ «Теплопостачсервіс» надає послуги з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії та постачання теплої енергії відповідно до ліцензії КМДА № АЕ № 575891 від 27.03.2015, № 642516 від 10.04.2015, № 575890 від 27.03.2015. Згідно інформації про ліцензіата, визначено перелік споживачів, яким ТОВ «Теплопостачсервіс» надає послуги з теплопостачання та постачання теплової енергії, в тому числі мешканцям будинку АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власникам квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 26095594, виданого 28.08.2014 Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві. (а.с. 17)
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києві від 01 квітня 2019 року відмовлено ТОВ «Теплопостачсервіс» у видачі судового наказу, у зв'язку з відсутністю договору, укладеного з боржником у письмовій формі.
Позивач звернувшись в суд з позовом, зазначає, що споживачу надавалися житлово-комунальні послуги, від даних послуг споживач не відмовлявся та продовжував їх фактично споживати, тобто між сторонами наявні договірні відносини. Виходячи з постанови Верховного суду України від 20 квітня 2016р. , справа № 6-2991цс15 (споживачі зобов'язанні оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі).
ОСОБА_1 тривалий час не виконує належним чином договірні зобов'язання та норми законодавства, щодо оплати за спожиті комунальні послуги в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01 лютого 2017р. по 31 березня 2019р. утворилася заборгованість перед заявником за житлово-комунальні послуги на суму: за гаряче водопостачання 378,60 грн. та за централізоване опалення 7 531,59 грн., загальна суму заборгованості становить 7910,19 грн.
Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
За п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користується ними, а відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не підставою для звільнення споживача від обов'язку по оплаті за ці послуги. Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду України у справі 6-2954цс15, постанова від 20 квітня 2016р.
ТОВ «Теплопостачсервіс», що надавало споживачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води безперебійно та належної якості. Претензій з боку споживача щодо неякісного надання послуг не надходило. Розрахунки за спожиті комунальні послуги проводилися відповідно до тарифів затверджених: Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та розпорядженням КМДА. Будинок, де розташована квартири боржника, обладнана загальнобудинком вузлом комерційного обліку теплової енергії. Документи, які підтверджують наявність вузла комерційного обліку тепла та проходження метрологічної повірки згідно чинного законодавства, додані позивачем. Належна відповідачу квартира обладнана індивідуальним приладом обліку гарячої води DN 15 зав. № 2133525 та приладом обліку теплової енергії Uitraheat 2 WR зав № 67207528. 28 жовтня 2016 р. ТОВ «Теплопостачсервіс» складено Акт введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії та опломбування в кв. АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 .
Отже, з моменту набуття права власності на квартиру відповідач отримує від позивача комунальні послуги, зокрема послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, від наданих послуг не відмовляється, та фактично споживає їх.
Крім того, як вбачається з доданої по позову Довідки про нарахування та сплату коштів за централізоване та гаряче водопостачання від 06 травня 2019 № 1014, відповідачем були здійсненні часткові оплати на надані позивачем послуги, нарахування за які складалися за наданими позивачем показниками індивідуальних лічильників теплопостачання та гарячої води.
Таким чином, зазначені обставини дають підстави для висновків про те, що між позивачем і відповідачем, що є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , склалися фактичні договірні відносини щодо надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Факт надання та прийняття відповідачем зазначених послуг підтверджується, зокрема, зверненням відповідача до позивача з метою опломбування та взяття на абонентський облік засобів обліку гарячої води та теплової енергії, наданням у встановленому порядку позивачу показників таких засобів обліку, здійсненням часткових платежів за такі послуги відповідачем, відомості про що долучені до матеріалів справи.
Статтею 162 Житлового кодексу України передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 плата за надані послуги вносяться споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплої енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.
Як вказував позивач, заборгованість, яку слід стягнути з боржника, складає заборгованість за гаряче водопостачання та за централізоване опалення у розмірі 7 910,19 грн.
З огляду на те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача мають правове обґрунтування з посиланням на докази відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, а тому позов підлягає до задоволення.
Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачу як власнику квартири. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.
З урахуванням наведеного та вимог закону, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача заборгованість за гаряче водопостачання в розмірі 378,60 грн., заборгованість за централізоване опалення в розмірі 7 531,59 грн., 3 % річних по заборгованості за гаряче водопостачання в розмірі 24,00 грн., 3 % річних по заборгованості за централізоване опалення в розмірі 488,00 грн., інфляційні витрати по заборгованості за гаряче водопостачання в розмірі 99,83 грн., інфляційні витрати по заборгованості за централізоване опалення в розмірі 1988,91 грн. та судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.
З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 921,00 гривень.
Керуючись статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" заборгованість за гаряче водопостачання в розмірі 378,60 грн., заборгованість за централізоване опалення в розмірі 7 531,59 грн., 3 % річних по заборгованості за гаряче водопостачання в розмірі 24,00 грн., 3 % річних по заборгованості за централізоване опалення в розмірі 488,00 грн., інфляційні витрати по заборгованості за гаряче водопостачання в розмірі 99,83 грн., інфляційні витрати по заборгованості за централізоване опалення в розмірі 1988,91 грн. та судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: