23 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 815/1209/18
Головуючий в 1 інстанції: Буран В.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді - Димерлія О.О.
суддів - Єщенка О.В.,Кравченка К.В.
за участі секретаря: Пономарьової Н.С.
розглянув у порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Біляївського районного суду Одеської області від 02 квітня 2020 про відмову у відкритті провадження у справі №815/1209/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєвої Олександри Валеріївни, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
У березні 2018 ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з вказаним вище адміністративним позовом та просила: - визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєва О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32481072 від 22 листопада 2016, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18 листопада 2016 року внесено записи про право власності Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»: за номером 17557642 - на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 278,4 кв.м, житлова площа 65,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 517656751210; за номером 17557891 - на земельну ділянку площею 0, 100 га, кадастровий номер - 5121084200:04:001:0061, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 552417951210.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що договори іпотеки не є підставою, що підтверджує виникнення перехід або припинення права власності на нерухоме майно.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019, закрито провадження у справі на підставі частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України - справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у цій справі, спірні правовідносини виникли між фізичною та юридичною особами у зв'язку з виконанням цивільно-правових договорів (кредитного договору та іпотечного договору), стосуються правомірності набуття права власності КБ «Приватбанк» на житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а тому впливають на майнові права позивача як іпотекодавця, який правомірність такого набуття ставить під сумнів. Цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з цим рішенням ОСОБА_1 оскаржила його в касаційному порядку до Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2019 касаційну скаргу адвоката Доніної Л. А. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 та постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 залишено без змін.
Після повернення справи до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача, адвоката Доніної Л. А. надійшла заява від 18 лютого 2020 (вхід.№7322/20 від 18.02.2020 року) про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Біляївський районний суд Одеської області.
В обґрунтування вище наведеної заяви, представник позивача посилалась на ч.1 ст.239 КАС України, відповідно до якої у позивача є право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
З огляду на вищенаведене та з врахуванням місцезнаходження спірного майна: АДРЕСА_1, Одеський окружний адміністративний суд 02 квітня 2020 постановив ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_1 та направив справу №815/1209/18 за встановленою юрисдикцією до Біляївського районного суду Одеської області.
Суддею Біляївського районного суду Одеської області було розглянуто матеріали справи та зважаючи на те, що позовна заява ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєва О. В. про визнання незаконним та скасування рішення, складена у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та подана як адміністративна, проте має розглядатися за правилами встановленими ЦПК України, суддя в ухвалі від 02 квітня 2020 про відмову у відкритті провадження, дійшов висновку, що ця справа має розглядатись Біляївським районним судом Одеської області, але за правилами ЦПК України.
При цьому суддя пославшись на п. 1 ч. 1, ч. 6 ст. 170 КАС України, вказав: «У зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суддя дійшов до висновку про відмову у відкриті провадження у справі та вважає за необхідне роз'яснити позивачу його право звернутися до суду цивільної юрисдикції з даним позовом за правилами встановленими Цивільного процесуального кодексу України».
Тобто суддя вказав на невідповідність поданого позову вимогам цивільно-процесуального законодавства.
В апеляційній скарзі на ухвалу судді Біляїського районного суду від 02 квітня 2020 ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить судове рішення скасувати, передати справу на розгляд суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначила, що у випадку, якщо позовна заява не відповідала вимогам процесуального закону, чинного на час подання позову, суддя мав би, відповідно до ст. 185 ЦПК України, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способів і строку їх усунення. В супереч цьому, суддя застосував положення КАС України, які не підлягають застосуванню.
Сторони в судове засідання не з'явились про час та місце розгляду справи були сповіщені в установленому законом порядку.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
З наведених вище матеріалів справи убачається, що питання до якої юрисдикції відноситься цей спір вже вирішено. Тому суд першої інстанції, до якого справу направлено для її вирішення, спираючись на висновки судів попередніх інстанцій, зобов'язаний розглянути справу за правилами і в порядку визначеному ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженнями висловленими ОСОБА_1 в апеляційній скарзі де йдеться про необхідність застосування суддею положень ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, згідно до яких: «1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
2. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити)».
Суд першої інстанції не дав належної правової оцінки викладеним вище законодавчим актам, не застосував норми процесуального законодавства, що врегульовують питання провадження справи.
Згідно до п.4 ч.1 ст. 320 КАС України: «Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадження у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є не правильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання».
Зважаючи на те, що при прийнятті ухвали від 02 квітня 2020 суддя Біляївського районного суду Одеської області порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати це рішення повністю та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись: ст. ст. 293, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 239 КАС України, ст. 185 ЦПК України апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Ухвалу судді Біляївського районного суду Одеської області від 02 квітня 2020 про відмову у відкритті провадження у справі №815/1209/18 - скасувати.
Справу №815/1209/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєвої Олександри Валеріївни, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - направити до Біляївського районного суду Одеської області для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її прийняття та окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: