П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 липня 2020 р. м.ОдесаСправа № 420/1913/20
Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.
ухвалу суду 1 інстанції прийнято у м. Одеса
02 квітня 2020 року
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Джабурія О.В., Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі № 420/1913/20,-
У березні 2020 року Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на користь Інституту 47 007 грн. 33 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, адміністративний позов Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» залишено без руху.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року, позовну заяву разом з додатками повернуто позивачу на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив про порушення норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали.
У своїх доводах апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права та норми матеріального права щодо залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви та вручення судового рішення, що призвело до необґрунтованого повернення адміністративного позову Інституту та порушення його права на судовий захист.
Апеляційну скаргу у відповідності до приписів ч. 2 ст. 312 КАС України колегією суддів розглянуто в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. ч. 1-4ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160,161цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Вимоги до позовної заяви встановлені ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приписами ст. 161 КАС України визначено документи, які додаються до позовної заяви.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається із позовної заяви Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет» у переліку додатків до позову відсутнє посилання на документ про сплату судового збору за подання позову до адміністративного суду.
Згідно з п.п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, адміністративний позов Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет» залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність усунути недоліки позовної заяви в п'ятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали.
Зазначеною ухвалою в тому числі було роз'яснено, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
При цьому, у мотивувальній частині ухвали про залишення адміністративного позову без руху наведено, що позивачем не подано документу про сплату судового збору.
Вказану ухвалу, Одеським окружним адміністративним судом було надіслано за адресою позивача, зазначеною в адміністративному позові: 61098, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 192.
Проте, поштове відправлення було повернуто відділом поштового зв'язку відправнику 23 березня 2020 року із довідкою Укрпошти ф.20 із зазначенням причини повернення (досилання) - інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення (а.с. 8-14).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року адміністративний позов Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» було повернуто на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Мотивуючи прийняту 02.04.2020 року ухвалу про повернення позовної заяви, Одеський окружний адміністративний суд зазначив, що ухвалою суду від 10.03.2020 року адміністративний позов залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків. 10.03.2020 року до суду повернулася судова кореспонденція (копія ухвали суду від 10.03.2020 року про залишення позову без руху) з відміткою поштового відділення «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язок щодо пересилання поштового відправлення (адресат відсутній)». Суд направив судову кореспонденцію на адресу позивача, яка зазначена у позовній заяві, а саме: 61098, м. Харків, вул. Полтавський Шлях,192. Між тим, станом на 02.04.2020 року недоліки позовної заяви позивачем не усунуті, жодних заяв з цього приводу на адресу суду не надходило.
Таким, чином суд першої інстанції дійшов висновку, що даний адміністративний позов належить повернути позивачу, оскільки він не усунув недоліки, які стали причиною залишення адміністративного позову без руху у встановлений судом строк.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, при цьому враховує наступне.
Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення у тому числі є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із інформаційною довідкою Укрпошти ф.20, поштове відправлення із кореспонденцію суду, а саме копією ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивачу не вручено під час доставки з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення. Адресат відсутні».
В свою чергу, положення КАС України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою «інші причини», така відмітка не передбачена як підстава невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.
Отже, на переконання колегії суддів, така відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.
Зазначена правова позиція суду апеляційної інстанції узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 та від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18 та постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року в справі №814/1469/17.
Апеляційний суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 08 листопада 2018 року, у справі «Созонов та інші проти України», в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов'язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що невручення поштового відправлення, яким позивачу направлено копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язок щодо пересилання поштового відправлення (адресат відсутній)», не може свідчити про обізнаність позивача щодо її існування та як наслідок, наявності у нього можливості виконати таку ухвалу суду шляхом усунення недоліків позовної заяви, визначених у цій ухвалі у встановлений судом строк.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п.17 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (надалі - Правила № 270), внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), поштові перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення.
Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (п.90 вказаних Правил).
Згідно з п.116, 117 зазначених Правил № 270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «ЕМБ» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Крім цього, як зазначає апелянт у своїй скарзі, з положень Правил № 270, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху є саме внутрішнім поштовим переказом, оскільки є судовим рішенням, щодо вручення якого застосовуються правила, визначені ст. 251 КАС України. Таким чином, на думку апелянта, суд першої інстанції, не дочекавшись закінчення місячного строку, визначеного для зберігання внутрішніх поштових переказів, передчасно, 02.04.2020р. прийняв оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви Інституту, не пересвідчившись при цьому в тому, що Інститут був належним чином ознайомлений із її змістом та не надавши достатній, розумний строк для ознайомлення Інституту зі змістом ухвали суду від 10.03.2020, чим порушив гарантоване Конституцією України право на звернення до суду Інституту за захистом своїх прав та законних інтересів.
З огляду на зазначене вище, у Інституту існують обґрунтовані підстави вважати, що на конверті із ухвалою суду першої інстанції від 10.03.2020р. було помилково проставлено відмітку «Судова повістка», що значно зменшило строк зберігання вказаного листа у відділенні поштового зв'язку з одного місяця з дня його надходження до п'яти календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку за місцем призначення та надало суду першої інстанції формальних підстав для постановлення оскаржуваної ухвали. При цьому, зауважив, що в адміністративному позову була зазначена офіційна електронна адреса Інституту, проте копія ухвали про залишення позову без руху на неї не направлялась, у зв'язку із чим, на думку апелянта, суд першої інстанції не вжив усіх належних та вичерпних заходів для належного повідомлення позивача про необхідність усунути недоліки адміністративного позову.
Суд такі доводи апелянта вважає обґрунтованими, оскілки з матеріалів справи встановлено, що позивачем у позовній заяві зазначено контактний номер телефону та електронну адресу, тобто в суду першої інстанції була можливість повідомити позивача про залишення його адміністративного позову без руху за допомогою інших засобів зв'язку.
Разом з цим, колегія суддів також вважає належним у даному випадку посилання апелянта на приписи Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків з огляду на таке.
Відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) розділ VI Прикінцеві положення КАС України доповнено новим пунктом такого змісту: п.3 Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені в тому числі статтею 169цього Кодексу а також інші процесуальні строки в тому числі щодо залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відповідно до п.1 Постанови КМ України від 11.03.2020 року Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (у редакції станом на час прийняття оскаржуваної ухвали) на усій території України з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року установлено карантин.
Таким чином, за встановлених обставин щодо відсутності у суду відомостей станом на час прийняття оскаржуваної ухвали про повернення позову позивачеві, з урахуванням приписів Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції не мав обґрунтованих та достатніх підстав для повернення позову.
З урахуванням зазначених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до пунктів 1 та 4 частини першої статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому оскаржувана ухвала, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі підлягає скасуванню, справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 242, 243, 246, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328, розділом VI «Прикінцеві положення» КАС України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет» - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року про повернення позовної заяви у справі № 420/1913/20 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Джабурія О.В. Кравченко К.В.