17 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/10616/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 січня 2020 року в адміністративній справі №160/10616/19 (суддя І інстанції - Кучма К.С.)
за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування висновку та зобов'язання вчинити дії,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача зі скасування реєстрації транспортного засобу марки RENAULT TRAFIC, кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_3 ; скасувати висновок ТСЦ МВС №1242 від 19.01.2017 № 31/4-1242-64 та зобов'язати відповідача зареєструвати вищезазначений транспортний засіб.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправними дії Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області зі скасування реєстрації транспортного засобу марки RENAULT TRAFIC, кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 та зобов'язано Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області поновити реєстрацію транспортного засобу марки RENAULT TRAFIC, кузов № НОМЕР_1 .
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що скасування реєстрації автомобіля проведено відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою КМУ від 07.09.1998 №1388 за фактом реєстрації транспортного засобу за фіктивними чи підробленими документами. На думку відповідача, дії щодо скасування реєстрації автомобіля є цілком законними і обґрунтованими.
У частині відмови в задоволенні позову рішення суду не оскаржувалось.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
04.01.2017 позивач звернувся до Територіального сервісного центру № 1242 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, що є структурним підрозділом відповідача, для первинної реєстрації транспортного засобу RENAULT TRAFIC, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .
Для проведення реєстрації транспортного засобу позивачем було подано: вантажну митну декларацію 204030000/2016/003568, видану Рівненською митницею 08.04.2016 року; договір купівлі-продажу № 2384, виданий 03.10.2016 року ПП «БЕСТКАР»; акт огляду №7289/16/000205, виданий 03.10.2016 року ПП «БЕСТКАР»; іноземне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ; сертифікат відповідності UA. НОМЕР_5 , виданий 12.10.2016 ДП «Український центр з питань сертифікації та захисту прав споживачів» (далі - ДП «УкрПСЗПС»).
За результатами експертного дослідження № 04/1242/10 від 04.01.2017 транспортного засобу, встановлено, що номер кузова VF1FLBJBJB6CY426519, наданого на дослідження автомобіля, не змінювався.
Ці обставини не заперечуються сторонами.
Після додаткової перевірки 18.01.2017 року листом ТСЦ № 1242 РСЦ в Дніпропетровській області (вих. № 31/4/1242-59) надіслано запит до ДП «УкрЦПСЗПС» з проханням перевірити чинність сертифікату відповідності на автомобіль, наданого позивачем для проведення реєстрації автомобіля.
Згідно з відповіддю генерального директора ДП «УкрЦПСЗПС» від 18.01.2017 № 7 останнє не видавало сертифікат відповідності UA.004.008865-16 від 12.10.2016 на автомобіль марки RENAULT TRAFIC з номером кузова НОМЕР_1 (а.с. 22).
19 січня 2017 року заступником директора РСЦ МВС у Дніпропетровській області затверджено Висновок № 31/4-1242 (а.с. 12), зі змісту якого слідує, що після додаткової перевірки, 18.01.2017 листом ТСЦ №1242 РСЦ в Дніпропетровській області (вих.№ 31/4/1242-59) надіслано запит до ДП «УКРЦПСЗПС» з проханням перевірити чинність сертифікату відповідності UA.004.008865-16 від 04.10.2016 на автомобіль RENAULT TRAFIC, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) НОМЕР_1 . Відповідно до листа №7 від 18.01.2017 ДП «УКРЦПСЗПС» не видавало сертифікат відповідності з номером UA.004.008865-16 від 04.10.2016 на автомобіль RENAULT TRAFIC з номером кузова НОМЕР_1 .
Відповідачем 19.01.2017 року анульована (скасована) державна реєстрація автомобіля, який належить позивачу.
Листом від 30 вересня 2019 року №31/4-124оц, РСЦ МВС в Дніпропетровській області повідомив представника позивача про те, що державну реєстрацію автомобіля марки RENAULT TRAFIC, 2011 року випуску, кузов НОМЕР_1 скасовано на підставі висновку РСЦ МВС у Дніпропетровській області від 19 січня 2017 року № 31/4-1242-64 (а.с. 11).
Вважаючи скасування реєстрації зазначеного транспортного засобу, який належить йому на праві власності, протиправною, позивач звернувся до суду. При цьому позивач вважав, що жодного підтвердження підробки чи фіктивності наданого ним сертифікату відповідності серії № UA.004/008865-16 від 12.10.2016 немає, а тому скасування реєстрації відповідачем є протиправним.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів того, що поданий до реєстрації сертифікат відповідності є фіктивним чи підробленим. Оскільки факт реєстрації транспортного засобу за фіктивними чи підробленими документами може доводиться експертними висновками, вироком у кримінальній справі тощо, тому лист ДП «УкрЦПСЗПС» від 18.01.2017 № 7 не є належним доказом фіктивності, підроблення, фальсифікації документів, поданих для реєстрації зазначеного автомобілю, а є лише припущенням такої можливості, чинним же законодавством України не передбачено скасування реєстрації у разі наявності лише сумнівів щодо її законності, навіть обґрунтованих (сумнівів).
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно форм власності та господарювання врегульовано Законом України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII).
Статтею 34 Закону № 3353-XII визначено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок № 1388).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 1388 визначено, що на території України встановлено єдину процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
За змістом пункту 8 Порядку № 1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Вимогами пункту 10 Порядку № 1388 визначено, що державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.
Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Декрет) передбачено, що сертифікація продукції в державній системі сертифікації поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції в державній системі сертифікації здійснюється призначеними на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.
Відповідно до статті 15 зазначеного Декрету обов'язкова сертифікація на відповідність вимогам нормативних документів проводиться органами з сертифікації незалежно від форми власності виключно в державній системі сертифікації. Обов'язкова сертифікація в усіх випадках повинна включати перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією.
Згідно зі статтею 16 Декрету під час проведення сертифікації та у разі позитивного рішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.
Закон України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" від 15 січня 2015 року № 124-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 124-VIII) визначає правові та організаційні засади розроблення і застосування технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності внесено зміни, зокрема до Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію".
Підпунктом 22 пункту 3 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону № 124-VIII, який набрав чинності 10 лютого 2016 року внесено зміни до Декрету, зокрема з 1 січня 2016 року виключено абзац другий статті 27 Декрету, яким було передбачено, що нові і такі, що були у користуванні, транспортні засоби, а також вузли, агрегати та частини до них, що ввозяться на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності або фізичними особами, підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до чинного законодавства.
Водночас, 10 лютого 2000 року Україна приєдналася до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі приписів від 20 березня 1958 роуц (далі - Женевська Угода 1958 року).
З метою виконання цієї Угоди з поправками 1995 року та до законодавчого врегулювання і адаптації законодавства України у сфері забезпечення безпеки експлуатації транспортних засобів до законодавства Європейського Союзу, Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання» №738 від 9 червня 2011 року.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 року № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання» (далі - Постанова №738) встановлено, що пропуск колісного транспортного засобу, який підлягає державній реєстрації в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС (далі - транспортний засіб), предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення (далі - обладнання), на митну територію України з метою вільного обігу, а також перша державна реєстрація транспортного засобу, введення в обіг обладнання здійснюється за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання.
Отже наявність сертифіката відповідності є обов'язковою умовою для проведення першої державної реєстрації транспортного засобу.
Згідно з частиною третьою пункту 40 Порядку № 1388 у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, уповноважені особи сервісних центрів МВС оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування.
Аналіз пункту 40 Порядку № 1388 дає підстави для висновку про наявність у відповідача повноважень щодо скасування державної реєстрації (перереєстрації).
Колегія суддів зазначає, що пункт 40 Порядку №1388 чітко вказує на необхідність скасування реєстрації транспортного засобу у разі виявлення факту його реєстрації за фіктивними (підробленими) документами та передачу відповідних документів до органу досудового розслідування для подальшого проведення перевірки.
Як встановлено під час розгляду справи, для проведення державної реєстрації позивачем поданий сертифікат відповідності UA.004.008865-16, виданий 12.10.2016 ДП «Український центр з питань сертифікації та захисту прав споживачів».
Але відповідно до відповіді ДП «УкрЦПСЗПС» від 18.01.2017 № 7, наданої за підписом генерального директора на запит територіального сервісного центру 1242, ДП «УкрЦПСЗПС» не видавало сертифікат відповідності UA.004.008865-16 від 12.10.2016 на автомобіль марки RENAULT TRAFIC з номером кузова НОМЕР_1 . Номер та дата видачі сертифіката відповідності аналогічні номеру та даті видачі сертифіката відповідності, який був наданий для першої реєстрації транспортного засобу.
Колегія суддів підкреслює, що законодавство, чинне на момент виникнення спірних відносин, не встановлює перелік документів, на підставі яких встановлюється факт реєстрації транспортного засобу за фіктивними чи підробленими документами, та не вимагає обов'язкової наявності вироку, тощо.
Натомість, п. 40 Порядку № 1388 передбачає певний алгоритм дій з боку уповноважених осіб сервісних центрів МВС: виявлення транспортного засобу, зареєстрованого (перереєстрованого) за фіктивними чи підробленими документами, внаслідок чого відповідач скасовує державну реєстрацію (перереєстрацію) з передачею усіх відповідних документів до відповідного органу досудового розслідування.
Тобто встановлення факту реєстрації транспортного засобу за фіктивними чи підробленими документами саме відповідачем передує у цьому випадку.
Беручи до уваги наведене правове регулювання, є підстави стверджувати, що відповідач, як уповноважений орган, мав право скасувати державну реєстрацію транспортного засобу у разі встановлення факту реєстрації його за фіктивними чи підробленими документами.
Висновок суду першої інстанції, що відповідь ДП «УкрЦПСЗПС» на запит сервісного центру не є належним доказом фіктивності, підроблення, фальсифікації документів, поданих для реєстрації зазначеного автомобілю, а є лише припущенням такої можливості, колегія суддів вважає помилковим, оскільки відповідь ДП «УкрЦПСЗПС» від 18.01.2017 № 7 за своїм змістом є офіційною інформацією, яка надана у виді довідки на запит сервісного центру, і прямо свідчить про встановлення відповідачем факту підроблення сертифіката відповідності.
Фактично зазначена відповідь підтверджує те, що позивачем для реєстрації транспортного засобу відповідачу надано сертифікат, який не видавався державним підприємством, зазначеним у сертифікаті як суб'єкт видачі, а тому цей сертифікат безумовно є підробленим. Обставини ж підроблення повинні з'ясовуватись у відповідному кримінальному провадженні і не можуть впливати на сам факт підроблення.
Отже, дії відповідача по скасуванню реєстрації транспортного засобу при встановленні факту реєстрації його за фіктивними чи підробленими документами є правомірними.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року справа № 140/2101/18 та від 5 березня 2020 року у справі справа № 804/928/18.
При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаним вище фактом надання для реєстрації автомобіля підробленого сертифікату 27 січня 2017 року Соборним ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі повідомлення ТСЦ-1242 РСЦ МВС зареєстровано кримінальне провадження № 12017040650000291, остаточне судове рішення по якому відсутнє. Проте, на переконання апеляційного суду відсутність обвинувального вироку чи іншого судового рішення у зазначеному кримінальному провадженні не є підставою для висновку про невстановлення факту підробки чи фіктивності документа, оскільки за приписами ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Особа, яка винувата у підробленні певного документа, взагалі може бути не встановлена під час досудового розслідування, а тому наявність чи відсутність судового рішення в порядку кримінального судочинства на вирішення цього спору впливати не може.
Посилання суду на неправильну дату сертифікату в запиті сервісного центру не має правового значення ля вирішення спору, оскільки у відповіді (довідці) ДП «УкрЦПСЗПС» на запит номер і дата видачі сертифіката зазначені правильно.
Колегія суддів також вважає, що посилання суду першої інстанції в обґрунтування своєї позиції на правові висновки Верховного Суду у справах № 815/2408/16 та № 161/18700/17, є безпідставними, оскільки в цих справах предметом розгляду були інші правовідносини, які є відмінними від тих, що досліджувались та аналізувались судом у цій справі.
Так, у справі № 815/2408/16 Верховний Суд виходив з того, що лист заступника начальника Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про наявність кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України, а саме за фактом заволодіння шахрайським шляхом автомобілем, не може вважатись документом, яким встановлюється або підтверджується факт реєстрації вказаного транспортного засобу за фіктивними чи підробленими документами.
У справі ж № 161/18700/17 предметом розгляду був сертифікат відповідності, виданий неакредитованим органом сертифікації.
Щодо позовних вимог про скасування висновку ТСЦ МВС № 1242 від 19.01.2017 № 31/4-1242-64 суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень в частині складення висновків перевірки є способом реалізації наданої законом функції суб'єкта владних повноважень. Тому відповідачем фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення її результатів. Зважаючи на це, даний висновок не є такими, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а тому в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.
За таких обставин колегія судів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушенні норми процесуального права, висновки суду першої інстанції суперечать матеріалам справи, обставини, що мають значення для справи, не відповідають висновкам суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині задоволення позову з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. В частині відмови в позові рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Оскільки за приписами ч. 1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, справа згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України не відноситься до таких, які не можуть бути розглянуті за вказаними правилами, то судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року у справі № 160/10616/19 скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправними дій Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області зі скасування реєстрації транспортного засобу марки RENAULT TRAFIC, кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 , та зобов'язання зареєструвати транспортний засіб марки RENAULT TRAFIC, кузов № НОМЕР_1 , і в цій частині в позові відмовити.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 січня 2020 року у справі № 160/10616/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко