22 липня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5773/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.
розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року (суддя Новікова І.В.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-
ФОП ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 25.10.2019 №14ДФС-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано те, що під час перевірки та під час розгляду справи Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області позивачем договорів оренди та позички транспортних засобів не надавалось, та постанова приймалась на підставі наявних документів.
Учасники справи не з'явились, про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлені.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, 12.09.2019 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшов лист, в якому повідомлялось про те, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 використовує працю найманих працівників, трудові відносини з якими не були оформлені згідно чинного законодавства, а також додано до зазначено листа Акт ГУ ДПС У Запорізькій області від 05.09.2019 №5/08-01-33-05/2672317950.
У період з 22.08.2019 по 29.08.2019 співробітниками ГУ ДПС у Запорізькій області проводилась документально позапланова виїзна перевірка позивача з питань нарахування та сплати податковим агентом податків та зборів при виплаті (нарахуванні) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладання платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт перевірки від 05.09.2019 №5/08-01-33-05/2672317950.
За результатами фактичної перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 ст.24 Кодексу законів про працю України, а саме використання праці найманих осіб без документального оформлення трудових відносин протягом 2016-2018 років, а саме: березень-липень 2018 року - ОСОБА_2 ; січень, березень 2018 року - ОСОБА_3 ; грудень 2017, січень - лютий 2018 - ОСОБА_4 ; жовтень-листопад 2017, березень-квітень 2018 - ОСОБА_5 ; листопад-грудень 2018 - ОСОБА_6 ; листопад-грудень 2018 - ОСОБА_7 ; грудень 2017, січень, березень-вересень 2018 - ОСОБА_8 ; липень, вересень - листопад 2018 - ОСОБА_9 ; липень-грудень 2016, січень-грудень 2017, січень-вересень 2018 - ОСОБА_10 ; липень - вересень, листопад 2016, лютий, квітень, травень, липень, вересень, жовтень, грудень 2017 - ОСОБА_11 ; серпень - листопад 2017, березень 2018 - ОСОБА_12 ; серпень, жовтень, листопад 2018 - ОСОБА_13 ; серпень-грудень 2018, січень-квітень 2018 - ОСОБА_14 ; квітень, травень 2018 - Зелений Юрій; квітень, червень, липень, серпень 2018 - ОСОБА_15 ; квітень 2018 - ОСОБА_16 ; січень-жовтень 2017, січень - грудень 2018 - ОСОБА_17 ; січень-лютий 2018 - ОСОБА_18 ; березень 2018 - ОСОБА_19 ; березень, червень-серпень, листопад-грудень 2018 - ОСОБА_20 ; лютий 2018 - ОСОБА_21 ; лютий, березень, травень 2018 - ОСОБА_22 .
25.10.2019 ГУ Держпраці у Запорізькій області, на підставі висновків акту перевірки від 05.09.2019 №5/08-01-33-05/2672317950, винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №14ДФС-ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 2 754 180 грн., за порушення ч.1, 3 ст.24 КЗпП України, в частині допуску до роботи без укладання трудового договору в письмовій формі з громадянами ОСОБА_23 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_26 , ОСОБА_10 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_12 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_19 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 ОСОБА_37 .
Постанова позивачем була оскаржена до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що під час прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідач діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій ризик, виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Обов'язок підрядника виконати роботу або виконавця надати послугу на свій ризик говорить про те, що він не може відмовитися від прийняття на себе певних негативних наслідків, що виникають при виконанні підрядних робіт.
За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір являється укладеним, якщо сторони в належній формі досягли угоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є - предмет договору, умови, визначені законом як істотні чи необхідні для договору даного виду, а також всі ті умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору з врахуванням законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положеннями частини першої статті 854 ЦК України замовник виплачує належну підрядчику суму за результатами виконаної роботи. Щодо наданих послуг винагорода за виконану роботу (надані послуги) виплачується виконавцю в розмірі, в терміни і в порядку, який встановлений в договорі (частина перша статті 903 ЦК України).
Судом першої інстанції вірно було зазначено, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності; за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності, гарантії та компенсації передбачені для працівника, а також обов'язки роботодавця залишаються за його межами.
Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №820/1432/17 (провадження №К/9901/15518/18), від 13 червня 2019 року у справі №815/954/18 (провадження №К/9901/3195/19), у справі №1840/2507/18 (провадження №К/9901/10124/19), у справі №824/896/18-а (провадження № К/9901/10149/19).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , що відповідачем до матеріалів адміністративної справи не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність між позивачем та громадянами ОСОБА_23 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_26 , ОСОБА_10 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_12 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_19 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 ОСОБА_37 трудових відносин.
Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог трудового законодавства України стали висновки акту перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області, які обґрунтовані тим, що у митних деклараціях за якими здійснювалось транспортні перевезення був зазначений ОСОБА_1 .
Проте, судом першої інстанції вірно було зазначено, що наявність трудових відносин неможливо встановити виключно за даними митних декларацій, оскільки для встановлення об'єктивних обставин необхідно з'ясувати саме характер взаємовідносин між особами (системність, підпорядкованість, трудовий розпорядок, оплата праці, тощо).
Матеріалами справи підтверджується, що громадяни ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_37 , ОСОБА_10 та ОСОБА_29 є самостійними суб'єктами господарювання - фізичними особами - підприємцями та здійснювали перевезення від власного імені.
Також, в матеріалах адміністративної справи містяться договори між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_38 про оренду транспортного засобу від 01.11.2017 №01/11/17 за яким в оренду ОСОБА_9 передано транспортний засіб MAN 26.410, державний номер НОМЕР_1 (а.с.90-92, т.1); від 05.12.2017 №05/12/17 - MAN TGX 18.480, державний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом SCHMITZ НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 (а.с.93-95).
Крім того, в матеріалах адміністративної справи міститься лист-повідомлення ФОП ОСОБА_9 , в якому зазначено про те, що перевезення вантажів здійснювалося саме ФОП ОСОБА_9 , а також під час ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_9 використовувалась праця найманих працівників ОСОБА_15 та ОСОБА_39 , з якими ФОП ОСОБА_9 укладено трудові договори (а.с.96, т.1).
Також, в матеріалах адміністративної справи міститься документальне підтвердження, що саме ФОП ОСОБА_9 під час здійснення перевезень використовувалась праця найманих працівників ОСОБА_8 , ОСОБА_40 та ОСОБА_41 . Більш того, саме ФОП ОСОБА_9 укладено договори підряду з громадянами ОСОБА_35 та ОСОБА_42 (а.с.97-117, т.1).
Судом першої інстанції було встановлено, що 08.08.2017 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_12 укладено договір позички транспортного засобу №08/08/2017, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_12 передано транспортний засіб DAF FT XF 105.410, державний номер НОМЕР_5 , та спеціалізований напівпричіп SCHMITZ SKO-24, державний номер НОМЕР_6 (а.с.121-123, т.1).
В матеріалах адміністративної справи міститься документальне підтвердження того, що саме ФОП ОСОБА_12 здійснював перевезення орендованим автомобілем, а також залучав до перевезень на умовах трудового договору громадян ОСОБА_43 та ОСОБА_44 (а.с.124-138, т.1).
Також, судом першої інстанції було встановлено, що 03.03.2018 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_37 укладено Договір позички транспортного засобу від 03.03.2018 №03/03/18, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_37 передано у користування транспортний засіб DAF XF 105.460, державний номер НОМЕР_7 , та спеціалізований напівпричіп CHEREAU EUROGAM 247, державний номер НОМЕР_8 ; договір від 16.05.2018 №16/05/18 - DAF XF 105.460, державний номер НОМЕР_9 , та спеціалізований напівпричіп KRONE SDR 27, державний номер НОМЕР_10 (а.с.141-144, т.1).
В матеріалах справи міститься також лист відповідно до якого ФОП ОСОБА_37 зазначає, що здійснював підприємницьку діяльність самостійно та у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 не перебував (а.с.145, т.1).
Крім того, судом було встановлено, що 31.03.2016 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_10 укладено Договір позички транспортного засобу №31/03/16, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_10 передано у користування транспортний засіб DAF 95XF 430, державний номер НОМЕР_11 , та спеціалізований причіп FRUEHAUF NETAM, державний номер НОМЕР_12 ; №02/03/18 від 02.03.2018 - SCANIA R420 LA, державний номер НОМЕР_11 , та загальний напівпричіп KRONE SDP 27, державний номер НОМЕР_12 (а.с.148 - 153, т.1).
В матеріалах справи міститься також лист відповідно до якого ФОП ОСОБА_10 зазначає, що здійснював підприємницьку діяльність самостійно та у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 не перебував (а.с.154, т.1).
Судом також було встановлено, що 06.03.2018 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_45 укладено Договір позички транспортного засобу №06/03/18, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_46 передано у користування транспортний засіб DAF FT XF 105.460, державний номер НОМЕР_13 , та загальний напівпричіп KOGEL S 24, державний номер НОМЕР_14 ; №23/10/18 від 23.10.2018 - транспортний засіб DAF FT XF 105.460, державний номер НОМЕР_15 , загальний напівпричіп SCHMITZ SPR 24, державний номер НОМЕР_16 (а.с.158-163, т.1).
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що саме ФОП ОСОБА_45 використовував у господарській діяльності у найману працю громадян ОСОБА_34 , ОСОБА_13 , ОСОБА_47 (а.с.164-187, т.1).
Також, судом встановлено, що 11.03.2014 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_29 укладено договір позички транспортного засобу №11/03/14, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_29 передано у користування транспортний засіб RENAULT PREMIUM 420.19T, державний номер НОМЕР_17 , та напівпричіп GENERAL TRAILERS НОМЕР_18 , державний номер НОМЕР_19 ; договір №12/03/15 від 12.03.2015 - транспортний засіб DAF 95XF 380, державний номер НОМЕР_20 , та спеціальний напівпричіп OVA 921, державний номер НОМЕР_21 ; договір №14/04/17 від 14.04.2017 - транспортний засіб DAF FT XF 105.460, державний номер НОМЕР_22 ; №01/02/18 від 01.02.2018 - спеціальний напівпричіп SCHMITZ SPR 24, державний номер НОМЕР_23 (а.с.189-200, т.1).
Судом також встановлено, що ФОП ОСОБА_29 під час здійснення господарських операцій з перевезення вантажу використовував найману працю громадян ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 з якими укладено трудові договори (а.с.201-216, т.1).
Крім того, судом встановлено, що громадянин ОСОБА_51 , який у лютому 2018 року начебто здійснював перевезення, як найманий працівник ФОП ОСОБА_1 , у зазначений період працював в якості найманого працівника у ТОВ “СП Євротрейд” (а.с.201, т.1).
Також встановлено, що 16.08.2013 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_52 укладено договір позички транспортного засобу №16/08/13 від 16.03.2013, відповідно до умов якого у користування ФОП ОСОБА_52 надано транспортний засіб RENAULT PREMIUM, державний номер НОМЕР_24 , та напівпричіп KOGEL SN 24, державний номер НОМЕР_24 (а.с.203-205).
В матеріалах справи міститься також лист відповідно до якого ФОП ОСОБА_52 зазначає, що здійснював підприємницьку діяльність самостійно та у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 не перебував (а.с.201, т.1).
29.03.2017 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_17 укладено договір позички транспортного засобу №29/03/17, відповідно до умов якого ОСОБА_17 передано у користування транспортний засіб DAF 95XF, державний номер НОМЕР_25 , та загальний напівпричіп NARKO 23- НОМЕР_26 - НОМЕР_27 , державний номер НОМЕР_28 ; договір №20/12/17 від 20.12.2017 - транспортний засіб Volvo FN12, державний номер НОМЕР_29 , та спеціалізований напівпричіп SCHMITZ SKO 24, державний номер НОМЕР_30 ; договір №27/12/16 від 27.12.2016 - транспортний засіб Volvo FN12, державний номер НОМЕР_29 , та спеціалізований напівпричіп GENERAL TRAILERS TX34VW, державний номер НОМЕР_31 ; договір №12/05/18 від 12.05.2018 - транспортний засіб DAF FT XF 105.460, державний номер НОМЕР_32 , та спеціалізований напівпричіп GENERAL TRAILERS НОМЕР_33 , державний номер НОМЕР_31 (а.с.227-238, т.1).
При цьому, у поясненнях ОСОБА_17 зазначено, що саме він використовував зазначені транспортні засоби для здійснення вантажних перевезень, а також саме він використовував працю ОСОБА_19 та ОСОБА_53
Зазначені обставини залишись поза увагу органу Держпраці, що зумовило прийняття необґрунтованого рішення про накладення на позивача штрафу.
Вірно судом першої інстанції було зазначено і про ту обставину, що висновки акту перевірки ГУ ДПС У Запорізькій області від 05.09.2019 №5/08-01-33-05/2672317950, які фактично покладені в основу спірної постанови, неодноразово переглядались податковим органом та фактично були змінені на користь платника податків, проте, зазначена обставина не була врахована контролюючим органом.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 23 липня 2020 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш