Ухвала від 23.07.2020 по справі 01-07/48/2020

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про забезпечення адміністративного позову

"23" липня 2020 р. № 01-07/48/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подана до подачі адміністративного позову ОСОБА_1 до голови Харківської обласної державної адміністрації Кучера Олексія Володимировича, Харківської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, що подана до подачі адміністративного позову в якій просить суд: забезпечити позов шляхом:

- зупинення дії п. 3.1. розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.06.2020 № 349 «Про внесення змін до структури Харківської обласної державної адміністрації» в частині ліквідації Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи: 37093483) та п. 3.2. в частині створення Управління внутрішнього аудиту та правової перевірки Харківської обласної державної адміністрації, Управління правового забезпечення структурних підрозділів Харківської обласної державної адміністрації, як структурних підрозділів обласної державної адміністрації без статусу юридичної особи публічного права до набрання рішенням суду щодо оскарження п. 3.1. та п. 3.2 розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.06.2020 № 349 «Про внесення змін до структури Харківської обласної державної адміністрації» законної сили;

- зупинення дії розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 02.07.2020 № 410 «Про утворення ліквідаційної комісії Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації» до набрання рішенням суду щодо оскарження п. 3.1. та п. 3.2 розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.06.2020 № 349 «Про внесення змін до структури Харківської обласної державної адміністрації» законної сили;

- заборони голові Харківської обласної державної адміністрації та Харківській обласній державній адміністрації вчиняти будь-які дії спрямовані на вивільнення з посади директора Юридичного департаменту Харківської Обласної державної адміністрації у зв'язку з ліквідацією Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації до набрання рішенням суду щодо оскарження п. 3.1. та п. 3.2 розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.06.2020 № 349 «Про внесення змін до структури Харківської обласної державної адміністрації» законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначив, що зважаючи на спірні правовідносини, що склалися між ОСОБА_1 , головою Харківської обласної державної адміністрації Кучером Олексієм Володимировичем та Харківською обласною державною адміністрацією внаслідок винесення розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.06.2020 № 349 «Про внесення змін до структури Харківської обласної державної адміністрації» пунктами 3.1 та 3.2 якого передбачено ліквідацію Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи: 37093483), який він очолює та створення Управління внутрішнього аудиту та правової перевірки Харківської обласної державної адміністрації, Управління правового забезпечення структурних підрозділів Харківської обласної державної адміністрації, як структурних підрозділів обласної державної адміністрації без статусу юридичної особи публічного права та розпорядження від 02.07.2020 № 410 «Про утворення ліквідаційної комісії Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації», як початку реалізації розпорядження № 349, вважав, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду і поновлення порушених прав та інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Приписами п.1 ч.1 та ч.2 ст. 153 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя встановив наступні обставини.

Головою Харківської обласної державної адміністрації винесено розпорядження від 17.06.2020 № 349 «Про внесення змін до структури Харківської обласної державної адміністрації».

В абзаці 3 п.п. 3.1. вказаного розпорядження зазначено: ліквідувати Юридичний департамент Харківської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи: 37093483).

Також, керівникам зазначених у пп. 3.1. структурних підрозділів обласної державної адміністрації встановлено триденний термін для надання до відділу управління персоналом апарату обласної державної адміністрації пропозицій щодо складу ліквідаційних комісій з ліквідації юридичних осіб публічного права.

Установлено двомісячний строк для заявлення кредиторами вимог до (у тому числі) Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації з дати опублікування повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про прийняття рішення щодо ліквідації відповідної юридичної особи.

Крім того, пп. 4.2. п. 4 зазначеного розпорядження доручено начальнику відділу управління персоналом апарату обласної державної адміністрації попередити в установленому законодавством порядку про наступне вивільнення у зв'язку з ліквідацією (у тому числі) ОСОБА_1 , директора Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації.

Як вказував заявник та на підтвердження чого надав відповідні докази, на виконання пп. 4.2. розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.06.2020 № 349 «Про внесення змін до структури Харківської обласної державної адміністрації», 22.06.2020 його вже попереджено про вивільнення з посади директора Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації у зв'язку з ліквідацією Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації по закінченню тридцятиденного терміну з моменту вручення попередження.

Заявник вказував, що правову позицію відносно протиправності згаданого розпорядження буде викладено в адміністративному позові та акцентував увагу, що наразі Харківською обласною державною адміністрацією вчиняються дії, що невідворотно потягнуть за собою істотні труднощі виконання рішення суду щодо скасування такого розпорядження .

Суддею встановлено, що такі дії полягають в наступному.

Так, на виконання розпорядження № 249 розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 02.07.2020 № 410 утворено ліквідаційну комісію Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації (далі - ліквідаційна комісія), а також уповноважено голову ліквідаційної комісії вчиняти всі необхідні юридичні дії, представляти інтереси Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації під час вчинення дій, повязаних з його ліквідацією. Доручено голові ліквідаційної комісії забезпечити здійснення заходів, повязаних з ліквідацією Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації, у тому числі проведення процедури вивільнення працівників Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації.

Заявник вказував, що, оскільки процедура ліквідації Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації триватиме, то існує висока вірогідність того, що до закінчення судового розгляду, на підставі явно протиправного розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.06.2020 № 349 Юридичний департамент Харківської обласної державної адміністрації буде ліквідовано.

Крім того, заявник відмічав, що на теперішній час він очолює Юридичний департамент Харківської обласної державної адміністрації, який розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.06.2020 № 349 зазначено ліквідувати, при цьому обгрунтовано вважав, у разі задоволення позову його вивільнення з посади буде незаконним, що свідчить про необхідність, у такому разі, докладання значних зусиль, часу та витрат задля поновлення його на посаді, а вчинення дій, пов'язаних з початком ліквідації Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації, невідворотно потягнуть за собою істотні труднощі виконання рішення суду щодо скасування розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.06.2020 № 349 та відновлення функціонування Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації.

Додатково відмічав, що за реалізації розпорядження від 17.06.2020 № 349 найближчим часом також будуть звільнені висококваліфіковані працівники Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації будуть звільнені, чим буде порушено їх право на працю, гарантоване Конституцією України, та, у разі задоволення позовних вимог, виконання рішення суду в частині відновлення роботи Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації, як належний спосіб захисту порушених прав внаслідок реалізації розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.06.2020 № 349, буде відбуватися саме шляхом поновлення на роботі таких працівників у судовому порядку, що, по- перше, вимагатиме витрат часу для відповідних судових проваджень, а, по-друге, вимагатиме витрат коштів платників податків як на процес судового розгляду, так і на виплату заробітних плат за час вимушеного прогулу таких працівників, водночас заявник, як директор Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації, протягом тривалого часу буде позбавлений можливості виконувати свої функції внаслідок відсутності штату, що є неприпустимим з огляду на вагомість виконуваних Юридичним департаментом Харківської обласної державної адміністрації функцій та покладених завдань.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Статтею 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частинами 4-6,8 ст.154 КАС України закріплено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом ( ст. 156 КАС України).

Слід зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними та адекватними заявленим (заявленим у майбутньому у строк , встановлений ч.2 ст. 153 КАС України) позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Системно аналізуючи встановлені обставини та наведені нормативні положення, суддя зазначає, що ключовими аспектами заяви ОСОБА_1 маються на меті дотримання принципу верховенства права, недопущення істотних перешкод у виконанні судового рішення, витрат державного бюджету, порушення його прав та прав працівників Харківської обласної державної адміністрації, співмірність із предметом позову, який планується до подання.

Відтак, слід погодитись з позицією заявника про обґрунтованість, доцільність та можливість застосування обраних заявником видів забезпечення , оскільки заявником доведено, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Водночас, слід вказати, що зупинення дії рішення, як один із способів забезпечення позову, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а є одним із способів судового захисту і тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті та не є підставою для звільнення позивача від виконання встановленого законом обов'язку після скасування таких заходів у випадку відмови у задоволенні позову.

За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, „з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову" (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду та елементом судового захисту.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

У справі "Байсаков та інші проти України" (2010 рік) ЄСПЛ у п.75 - 78, зробив висновок щодо ефективності юридичного засобу захисту прав у суді шляхом пред'явлення позову та клопотання про забезпечення позову у порядку КАС України.

ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При цьому, у частині другій статті 150 КАС України законодавчо регламентовано чіткі підстави для вжиття заходів забезпечення позову і правова конструкція цієї норми вимагає встановлення судом на цій стадії лише ймовірності («може») ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас, такі ознаки не мають окреслених законодавчих меж та кваліфікуючих критеріїв і в кожній конкретній справі ці поняття є оціночними.

Крім того, суддя зазначає, що обрані заходи забезпечення позову за змістом не є тотожними задоволенню позовних вимог, що будуть ним заявлені, оскільки безперешкодність виконання розпорядження матиме місце у разі ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.

При застосуванні інституту забезпечення позову суд не може встановлювати безпосередньо правомірність/протиправність спірного рішення суб'єкта владних повноважень, а перевіряє лише наявність відповідних ознак, які свідчать про очевидну протиправність, проте в цьому випадку такі ознаки судом апеляційної інстанції не встановлені. Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 10.04.2019 (справа № 826/16509/18) та від 06.02.2019 (справа № 826/13306/18).

Відтак, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 156, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову, що подана до подачі адміністративного позову ОСОБА_1 ( рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до голови Харківської обласної державної адміністрації Кучера Олексія Володимировича (61002, м.Харків, вул. Сумська, 64), Харківської обласної державної адміністрації ( код ЄДРПОУ 23912956, 61002, м.Харків, вул. Сумська, 64) про визнання протиправними та скасування розпоряджень - задовольнити.

Зупинити дію п. 3.1. розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.06.2020 № 349 «Про внесення змін до структури Харківської обласної державної адміністрації» в частині ліквідації Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи: 37093483) та п. 3.2. в частині створення Управління внутрішнього аудиту та правової перевірки Харківської обласної державної адміністрації, Управління правового забезпечення структурних підрозділів Харківської обласної державної адміністрації, як структурних підрозділів обласної державної адміністрації без статусу юридичної особи публічного права до набрання рішенням суду щодо оскарження п. 3.1. та п. 3.2 розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.06.2020 № 349 «Про внесення змін до структури Харківської обласної державної адміністрації» законної сили.

Зупинити дію розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 02.07.2020 № 410 «Про утворення ліквідаційної комісії Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації» до набрання рішенням суду щодо оскарження п. 3.1. та п. 3.2 розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.06.2020 № 349 «Про внесення змін до структури Харківської обласної державної адміністрації» законної сили.

Заборонити голові Харківської обласної державної адміністрації та Харківській обласній державній адміністрації вчиняти будь-які дії спрямовані на вивільнення з посади директора Юридичного департаменту Харківської Обласної державної адміністрації у зв'язку з ліквідацією Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації до набрання рішенням суду щодо оскарження п. 3.1. та п. 3.2 розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.06.2020 № 349 «Про внесення змін до структури Харківської обласної державної адміністрації» законної сили.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та підлягає негайному виконанню, проте, може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд

Ухвалу складено та підписано 23 липня 2020 року.

Суддя Заічко О.В.

Попередній документ
90542290
Наступний документ
90542292
Інформація про рішення:
№ рішення: 90542291
№ справи: 01-07/48/2020
Дата рішення: 23.07.2020
Дата публікації: 24.07.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (21.10.2020)
Дата надходження: 21.10.2020
Предмет позову: визнання протиправними та скасування розпоряджень