Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 липня 2020 р. № 520/5724/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.03.2020 № 3090 в частині відмови зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи на Державному підприємстві "Союзшахтоосушення" електрослюсарем черговим та з ремонту гірничого устаткування з 19.09.2000 по 29.09.2003 та призначити пенсію за списком № 2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах згідно пункту б) ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи на Державному підприємстві "Союзшахтоосушення" електрослюсарем черговим та з ремонту гірничого устаткування з 19.09.2000 по 29.09.2003;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 12.07.2018 та провести відповідні виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 у період з 21.05.21996 по 29.09.2003 працював на посаді електрослюсар черговий по ремонту гірничого обладнання в Дніпрорудненському ДП "Союзшахтоосушення". Так, позивач звернувся до Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Листом відповідача № 2688/05 від 18.06.2018 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за п. 2 с. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки відсутній пільговий стаж - 6 років 6 місяців. Не погоджуючись із вказаною відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 визнано протиправною бездіяльність Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а також заяви про призначення пенсії. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах від 14.06.2018, а також про призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. На виконання вказаного судового рішення відповідачем розглянуто заяву позивача та прийнято рішення від 16.03.2020 № 3090, яким зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком № 2 період роботи на Державному підприємстві "Союзшахтоосушення" електрослюсарем черговим та з ремонту гірничого устаткування з 21.05.1996 по 18.09.2000, а в зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи на Державному підприємстві "Союзшахтоосушення" електрослюсарем черговим та з ремонту гірничого устаткування з 19.09.2000 по 29.09.2003 відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, по-перше, що позивач вже звертався до суду із таким же позовом, із тим самим предметом та 03.02.2020 Другим апеляційним адміністративним судом винесено відповідну постанову. Крім того, зазначив, що у відповідача відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах період роботи з 19.09.2000 по 29.09.2003 на Державному підприємстві "Союзшахтоосушення" електрослюсарем черговим та з ремонту гірничого устаткування. У зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 14.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про підтвердження стажу роботи в ДП "Союзшахтоосушение" з 21.05.1996 по 29.09.2003, у зв'язку з ліквідацією підприємства та відсутністю правонаступників.
Листом № 2688/05 від 18.06.2018 позивачу повідомлено про відсутність підстав для направлення документів на Комісію по підтвердженню стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 визнано протиправною бездіяльність Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а також заяви про призначення пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах від 14.06.2018, а також про призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах від 14.06.2018, за результатами якого прийнято рішення від 16.03.2020 № 3090, яким ОСОБА_1 зараховано до пільгового стажу за списком № 2 період роботи на Державному підприємстві "Союзшахтоосушение" електрослюсарем черговим та з ремонту гірничого устаткування з 21.05.1996 по 18.09.2000, а в зарахуванні до пільгового стажу за списком № 2 періоду роботи на вищевказаній посаді з 19.09.2000 по 29.09.2003 відмовлено через відсутність чергової атестації робочого місця.
Позивач вважає, що рішення відповідача є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його право на отримання пенсії, оскільки у позивача достатньо стажу для призначення такої пенсії.
По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно частини 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 4.1 розділу IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Перелік документів, необхідний для призначення пенсії за віком, передбачено пунктом 2.1 Порядку № 22-1, за змістом якого до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу); 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності); 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі (п.4.2 Порядку № 22-1).
Згідно положень п.4.3 Порядку, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Здійснюючи свою діяльність на основі законодавства, пенсійні органи керуються тими нормами, які визначає законодавець. Дискреційні повноваження відповідача, як встановлене право вибору варіанта рішення, в даному випадку про призначення пенсії або про відмову у її призначенні, визначені Порядком № 22-1, зокрема, п. 4.3 цього Порядку.
Таким чином, дії суб'єкта владних повноважень щодо прийняття відповідного рішення за наслідками розгляду звернення є формою активної поведінки, що направлена на реалізацію владних управлінських функції даного суб'єкту.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць. - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В силу п.п. 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок від 12.08.1993 №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п. 20).
Як вбачається із записів трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 в період з 21.03.1996 по 29.09.2003 працював Державному підприємстві "Союзшахтоосушение" електрослюсарем черговим та з ремонту гірничого устаткування.
Крім того, відповідно до архівних довідок від 28.09.2015 № 172/4, № 172/ та № 172/1, наданих позивачем до матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 21.03.1996 по 29.09.2003 працював Державному підприємстві "Союзшахтоосушение" електрослюсарем черговим та з ремонту гірничого устаткування.
Суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах від 14.06.2018, прийнято рішення від 16.03.2020 № 3090, яким позивачу зараховано до пільгового стажу за списком № 2 період роботи на Державному підприємстві "Союзшахтоосушение" електрослюсарем черговим та з ремонту гірничого устаткування з 21.05.1996 по 18.09.2000, а в зарахуванні до пільгового стажу за списком № 2 періоду роботи на вищевказаній посаді з 19.09.2000 по 29.09.2003 відмовлено через відсутність чергової атестації робочого місця.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно із "Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 та "Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно із пунктами 4, 10 "Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 "Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці", затверджених постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пунктів 3, 4.2, 4.4 "Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
При застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до її проведення, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що проведення чи не проведення атестації не може бути підставою для не зарахування до пільгового стажу періоду роботи на відповідній посаді на підприємстві.
Таким чином, стаж позивача на посаді електрослюсара чергового та з ремонту гірничого устаткування, що дає право на призначення пенсії за Списком №2 підтверджений належним доказом - трудовою книжкою та архівними довідками.
Верховний Судом у постановах від 31.07.2018 по адміністративній №415/760/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75631775), 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-а (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75631557), від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75631571) висловлена аналогічна правова позиція, про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком №1, 2 саме записами у трудовій книжці.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.03.2020 № 3090 в частині відмови зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи на Державному підприємстві "Союзшахтоосушення" електрослюсарем черговим та з ремонту гірничого устаткування з 19.09.2000 по 29.09.2003 та призначити пенсію за списком № 2 є необґрунтованим та підлягає скасуванню, а відновленням порушеного права позивача суд вбачає зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах згідно пункту б) ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи па Державному підприємстві "Союзшахтоосушення" електрослюсарем черговим та з ремонту гірничого устаткування з 19.09.2000 по 29.09.2003.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 12.07.2018 та провести відповідні виплати, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що приймаючи рішення від 16.03.2020 № 3090 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області взагалі не розглядалось питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як встановлено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не надано жодних доказів, які б підтверджували, що позивач не звертався із відповідною заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Отже, рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії відповідачем не приймалось.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень у спірних відносинах не реалізував свої дискреційні повноваження, передбачені Порядком № 22-1.
Оскільки прийняття відповідного рішення є способом реалізації владних повноважень пенсійного органу в розумінні вищенаведених положень, а таке рішення відповідач не приймав, суд приходить до висновку, що відповідачем не здійснено належний розгляд заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до вимог Порядку № 22-1.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Суд зауважує, що суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 за №13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, визначення судом конкретного рішення, яке має бути прийнято суб'єктом владних повноважень за результатом розгляду заяви, за умови, що передбаченого законом рішення такий суб'єкт ще не приймав, є передчасним і не буде відповідати засадам і завданню адміністративного судочинства, яке полягає у здійснені судового контролю правомірності тих рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які ним прийняті, вчинені чи допущені.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки питання призначення пенсії віднесено до виключної компетенції відповідача, враховуючи відсутність прийнятого у відповідності до вимог законодавства рішення за наслідком розгляду його заяв, в даному випадку ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 12.07.2018 з урахуванням висновків суду.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору..
Керуючись статтями 14, 243-246, 257, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області (проспект Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057, код 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.03.2020 № 3090 в частині відмови зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи на Державному підприємстві "Союзшахтоосушення" електрослюсарем черговим та з ремонту гірничого устаткування з 19.09.2000 по 29.09.2003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах згідно пункту б) ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи па Державному підприємстві "Союзшахтоосушення" електрослюсарем черговим та з ремонту гірничого устаткування з 19.09.2000 по 29.09.2003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,про призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 12.07.2018 з урахуванням висновків суду по даній справі.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області (проспект Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057, код 20490012) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя С.О.Чудних