Справа № 420/3800/20
21 липня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стефанова С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Мельника Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Арутюнян Е.Ю. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними та нечинними наказів №15-5475/13-20-СГ від 25.03.2020 року та №15-8121/13-20-СГ від 29.04.2020 року та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 05 травня 2020 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний Суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та нечинним наказ №15-5475/13-20-СГ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 25.03.2020 року про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окримими лотами;
- визнати протиправним та нечинним наказ №15-8121/13-20-СГ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 29.04.2020 року щодо відмови ОСОБА_1 видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 2,0 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Вигодянської сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів);
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області ухвалити наказ (рішення) організаційно-розпорядчого характеру за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 2,0 га., згідно з графічними матеріалами, поданими в якості додатку до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту відведення, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Вигодянської сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів).
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач зазначає, що 06 квітня 2020 року через електронний кабінет "Е-сервіси" Державного земельного кадастру він направив до відповідача заяву №ЗВ-930005425020 про надання дозволу про розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для "01.02 Для ведення фермерського господарства" орієнтовною площею 2 га. (кадастровий номер 5121081700:01:001:1228), яка розташована на території Вигодянської сільської ради Одеської області. 29 квітня 2020 року відповідачем було розглянуте згадане клопотання та за результатами його розгляду прийнято наказ №15-8121/13-20-СГ, яким позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Вигодянської сільської ради Одеської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га., із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства з таких підстав: Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області затверджений перелік земельних ділянок право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами, до якого включена земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність.
Позивач вважає, що оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню посилаючись при цьому на те, що як на день звернення до відповідача з відповідною заявою, так і на час подання позову, спірна земельна ділянка не є переданою в оренду, не включена до переліку земельних ділянок права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, та згідно з ДЗК має цільове призначення «16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) Землі запасу».
Також, позивач зазначає, що з загально доступного ресурсу (http://odeska.land.gov.ua/zaproshuiemo-do-uchasti-u-zemelnykh-torhakh-3/), який координує відповідач, випливає що на час складання заяви на земельні ділянки на території Одеської області, Біляївського району, Вигодянської сільської ради, зокрема, земельна ділянка 5121081700:01:001:1228 на аукціон не виставлялась та в цілому відносно спірної земельної ділянки на час прийняття оскаржуваних наказів існував наказ №15-8545/13-16-СГ від 12.10.2016 року про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою.
Таким чином позивач вважає, що дії відповідача не задовольнили правомірне очікування ОСОБА_1 щодо реалізації першого етапу отримання земельної ділянки у власність, хоча всі вимоги щодо оформлення клопотання для отримання земельної ділянки та підтвердження досвіду роботи у сільському господарстві позивач виконав.
Процесуальні дії
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 також подано заяву про забезпечення позову (вхід. №ЕС/17668/20), в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-5475/13-20-СГ від 25.03.2020 року;
- заборонення Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області, державному підприємству "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (Ідентифікаційний код юридичної особи 00702995, 65078, Одеська обл., місто Одеса, вул. Космонавтів, буд. 34), товариству з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» (Ідентифікаційний код юридичної особи 38847060, 67513, Одеська обл., Лиманський район, село Олександрівка (Олександрівська с/р), вул. Центральна, буд. 7) проводити торги з продажу права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5121081700:01:001:1228.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову на підставі ч.7 ст.154 КАС України - повернуто заявнику без розгляду.
07 травня 2020 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову (вхід. №17836/20) в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-5475/13-20-СГ від 25.03.2020 року;
- зобов'язання Головне управління Держгеокадастру в Одеській області виключити земельну ділянку з загальнодоступного ресурсу «Узагальнена інформація про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах відповідно до наказів»;
- заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області, державному підприємству "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (Ідентифікаційний код юридичної особи 00702995, 65078, Одеська обл., місто Одеса, вул. Космонавтів, буд. 34), товариству з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» (Ідентифікаційний код юридичної особи 38847060, 67513, Одеська обл., Лиманський район, село Олександрівка (Олександрівська с/р), вул. Центральна, буд. 7) проводити та організовувати торги з продажу будь-яких прав на земельну ділянку з кадастровим номером 5121081700:01:001:1228.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову на підставі ч.7 ст.154 КАС України - повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
Вищевказаною ухвалою також витребувано з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 39765871) усі наявні на час розгляду справи та належним чином засвідчені копії:
- заяви ОСОБА_2 з усіма доданими документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою (передачу у власність земельної ділянки) та копію наказу №15-8545/13-16-СГ від 12.10.2016 року, прийняту за результатами розгляду вказаної заяви;
- наказу №15-5475/13-20-СГ від 25.03.2020 року «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами»;
- наказу №15-8121/13-20-СГ від 29.04.2020 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».
18 травня 2020 року від ОСОБА_1 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний Суд» надійшло клопотання про об'єднання справ №420/3800/20 та №420/4015/20 в одне провадження (вхід. №ЕС/218/20).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про об'єднання справ №420/3800/20 та №420/4015/20 в одне провадження - відмовлено
25 червня 2020 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (вхід. №ЕС/339/20).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - задоволено та прийнято рішення продовжити розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними та нечинними наказів №15-5475/13-20-СГ від 25.03.2020 року та №15-8121/13-20-СГ від 29.04.2020 року зобов'язання вчинити певні дії в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено перше судове засідання на 07 липня 2020 року.
В судовому засіданні 07 липня 2020 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи: відзив на адміністративний позов (вхід. №20481/20 від 28.05.2020 року); лист відповідача №9-15-0.6.5708/2-20 від 29.05.2020 року разом з витребуваними документами (вхід. №20995/20 від 02.06.2020 року); відповідь на відзив (вхід. №ЕС/275/20 від 05.06.2020 року).
В судовому засіданні 14 липня 2020 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи: додаткові докази позивача (вхід. №ЕС/204/20 від 08.05.2020 року, вхід. №ЕС/240/20 від 25.05.2020 року, №ЕС/276/20 від 05.06.2020 року, вхід. №ЕС/315/20 від 19.06.2020 року); заява позивача про стягнення судових витрат (вхід. №ЕС/383/20 від 14.07.2020 року).
В судовому засіданні 21 липня 2020 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи та відмовлено в задоволенні клопотання позивача про визнання договору на підготовку лотів та проведення земельних торгів №114 від 30 березня 2020 року недопустимим/неналежним/недостовірним (вхід. №ЕС/403/20).
Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним
ГУ Держгеокадастру в Одеській області не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню посилаючись при цьому, на те, що за результатами розгляду клопотання позивача, Головне управління відмовило наказом №15-8121/13-20-СГ від 29.04.2020 року з підстав, що бажана земельна ділянка включена наказом Головного управління №15-5475/13-20-СГ від 25.03.2020 року до переліку земельних ділянок право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами.
Також, відповідач зазначає, що земельна ділянка на яку посилається позивач та відносно якої прийнято наказ №15-8545/13-16-СГ від 12.10.2016 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_2 , не має жодного відношення до даної справи та ніяким чином не зачіпає порушених прав позивача та не може бути прийнято судом до уваги.
Відповідач, посилаючись на ч.3 ст.135 та ч.1-4 ст.136 Земельного кодексу України зазначає, що положеннями Земельного кодексу України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Водночас, виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечує саме організатор земельних торгів, яким у спірних правовідносинах є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, що здійснює реалізацію права державної власності на спірну земельну ділянку.
Відповідач наголошує, що позивачем не доведено та не підтверджено реального негативного впливу на його конкретні права чи інтереси, у зв'язку з прийняттям оскаржуваних наказів.
Крім того, наказ Головного управління №15-5475/13-20-СГ від 25.03.2020 року «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами» не є нормативно-правовим актом, є чинним та не підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні відносно задоволення позову заперечував та просив в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Факти та обставини справи встановлені судом
28 листопада 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області прийнято наказ №15-8447/13-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності», в якому відповідно до статей 151, 791, 122, 186 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 12.11.2019 року №285, яким наказано затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Вигодянської сільської ради Біляївського району Одеської області загальною площею 272,8095 га., що складається в тому числі із земельної ділянки за кадастровим номером 5121081700:01:001:1228 (а.с.243).
25 березня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області прийнято наказ №15-5475/13-20-СГ «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами», в якому відповідно до статей 151, 93, 122, 135-139 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 року №308 наказано включити земельні ділянки в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами згідно з додатком, в якому, зокрема, міститься земельна ділянка з кадастровим номером 5121081700:01:001:1228, номер лота 4429, місце розташування земельної ділянки: Одеська область, Біляївський район, Вигодянська сільська рада (за межами населених пунктів) (а.с.118-119).
06 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з клопотанням №ЗВ - 9300054252020 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому виклав прохання надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для « 01.02 Для ведення фермерського господарства» орієнтовною площею 2 га. (кадастровий номер 5121081700:01:001:1228), яка розташована на території Одеської області, Вигодянська сільська рада (а.с.114).
До клопотанням №ЗВ - 9300054252020 від 06 квітня 2020 року позивачем було надано схему бажаного місця розташування земельної ділянки на сторінці №2 у формі роздруківки публічної кадастрової карти України (а.с.115).
Також, 13 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням, в якому просив долучити витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який підтверджує наявність у позивача досвіду роботи у сільському господарстві (а.с.20-22).
29 квітня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, за результатами розгляду клопотання позивача №ЗВ - 9300054252020 від 06 квітня 2020 року та клопотання про доручення витягу від 13 квітня 2020 року, прийнято наказ №15-8121/13-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», в якому відповідно до статей 151, 22, 31, 118, 122, 123 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 року №308 (у редакції відповідно до наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 року №53), наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 25.03.2020 року №15-5475/13-20-СГ наказано відмовити громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Вигодянської сільської ради, Одеської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га., із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства з таких підстав: Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області затверджений перелік земельних ділянок право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами, до якого включена земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність (а.с.116).
Позивач, не погоджуючись з наказами Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-5475/13-20-СГ від 25.03.2020 року та №15-8121/13-20-СГ від 29.04.2020 року, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Джерела права та висновки суду
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.
Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Згідно ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Статтею 118 Земельного кодексу України визначається порядок безоплатної приватизації земельних ділянок.
Так, відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі №813/481/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №527/43/17, від 25 лютого 2019 року у справі №347/964/17 та від 22 квітня 2019 року у справі №263/16221/17.
Згідно ч.1 ст.134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.
При цьому приписи статті 136 Земельного кодексу України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Так, згідно з положеннями частин 1-3 даної статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.
У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.
Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Пунктом 4 частини 4 статті 136 Земельного кодексу України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №815/3059/17 та від 17.10.2019 у справі №823/1120/16.
Аналіз наведених правових норм також дає змогу дійти висновку, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов'язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому, фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру. Враховуючи зазначене суд критично відноситься до твердження позивача щодо наявності розбіжностей в часі реєстрації права в державному реєстрі прав щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5121081700:01:001:1228 (а.с.18) та виданням наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області №15-5475/13-20-СГ від 25.03.2020 року «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами».
Даний висновок відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі №815/905/17.
Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333 (далі також - Положення №333, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521.
Відповідно до п.1 Положення №333, Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Підпунктом 13 пункту 4 Положення №333 передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Таким чином, відповідно до повноважень, визначених частиною 4 статті 122, частиною 3 статті 135 Земельного кодексу України, підпункту 13 пункту 4 Положення №333, Головне управління є організатором земельних торгів з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території Одеської області.
Судом встановлено, що 28 листопада 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області прийнято наказ №15-8447/13-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності», в якому відповідно до статей 151, 791, 122, 186 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 12.11.2019 року №285, яким наказано затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Вигодянської сільської ради Біляївського району Одеської області загальною площею 272,8095 га., що складається в тому числі із земельної ділянки за кадастровим номером 5121081700:01:001:1228 (а.с.243).
Також, судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-5475/13-20-СГ від 25.03.2020 року «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами», відповідно до статей 151, 93, 122, 135-139 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області наказано включити земельні ділянки в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами згідно з додатком (а.с.118).
З матеріалів справи вбачається, що до вказаного переліку також включену спірну земельну ділянку за кадастровим номером 5121081700:01:001:1228, розташовану за адресою: Одеська область, Біляївський район, Вигодянська сільська рада (за межами населених пунктів), номер лота 4429 (а.с.119).
Таким чином, судом встановлено, що на момент прийняття Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області оскаржуваного наказу, а саме 29.04.2020 року, спірну земельну ділянку вже було включено до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, а тому встановлені обставини свідчать про обґрунтованість посилань відповідача - суб'єкта владних повноважень на положення ч.3 ст.135 та ч.ч.1-4 ст.136 Земельного кодексу України, як на підставу для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 жовтня 2018 року по справі №806/3708/15.
Суд також погоджується з твердження представника відповідача, що оскільки спірна земельна ділянка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, то розгляд питання про надання дозволу чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, включення її в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для подальшого продажу права оренди на земельних торгах віднесено до компетенції Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.
Щодо посилання позивача на наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській області №15-5845/13-16-СГ від 12.10.2016 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким надано гр. ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, суд зазначає, що вказаний наказ не є предметом розгляду даної справи, а посилання позивача на порушення відповідачем земельних прав інших громадян не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.
Будь-які інші доводи позивача наведені в обґрунтування позовних вимог, а також зазначені у відповіді на відзив не спростовують висновків суду по суті спору в межах правовідносин, які виникли між сторонами при реалізації позивачем свого права на отримання у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 139, 242-246 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними та нечинними наказів №15-5475/13-20-СГ від 25.03.2020 року та №15-8121/13-20-СГ від 29.04.2020 року зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Суддя С.О. Cтефанов
.