справа № 380/5598/20
про залишення позовної заяви без руху
22 липня 2020 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Західного територіального управління Національної гвардії України (надалі - Військова частина НОМЕР_1 ), в якій позивач просить:
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення розрахунку при звільненні в запас Збройних Сил України - невиплату позивачу у день виключення зі списків військової частини (11.11.2019) грошової компенсації за неотримане речове майно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Західного територіального управління Національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 20016,06 грн.;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Західного територіального управління Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача за період з 11.11.2019 по день виплати компенсації.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим КАС України з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI).
За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що є учасником бойових дій та на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнений від сплати судового збору.
Як видно з копії з посвідчення серія НОМЕР_2 від 01.04.2015 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону Закон № 3674-VI. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Нормами частини другої статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону №3551-XII.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що “вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII”.
Як видно з позовної заяви, предметом позову у такій є: визнання бездіяльності відповідача щодо не проведення розрахунку при звільненні в запас Збройних Сил України - невиплату позивачу у день виключення зі списків військової частини (11.11.2019) грошової компенсації за неотримане речове майно; зобов'язання відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 20016,06 грн.; стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача за період з 11.11.2019 по день виплати компенсації.
Отже, позивач, як колишній військовослужбовець, оскаржує протиправну бездіяльність відповідача, яка виразилась у тому, що на момент його звільнення та виключення із списків особового складу частини відповідач не виплатив грошову компенсацію за нетримане речове майно.
Стаття 9 Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII закріплює право кожного військовослужбовця на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. У випадку неотримання речового майна за час проходження служби військовослужбовці, серед іншого, Збройних Сил, Національної гвардії, мають право на його грошову компенсацію.
Наявність чи відсутність статусу учасника бойових дій не впливає на право у військовослужбовця чи колишнього військовослужбовця на отримання цієї компенсації, оскільки таке право належить і тим військовослужбовцям, які не є учасниками бойових дій. Таким чином, в розрізі норм статті 12 Закону №3551-XII, змісту та підстав заявлених позовних вимог відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у цій справі на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 №294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.
Підпунктом 1.1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 840,80 грн.).
Відповідно до прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 об'єднав взаємопов'язані вимоги про визнання бездіяльність відповідача щодо не проведення розрахунку при звільненні в запас Збройних Сил України - невиплату позивачу у день виключення зі списків військової частини (11.11.2019) грошової компенсації за неотримане речове майно з вимогами зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 20016,06 грн. та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача за період з 11.11.2019 по день виплати компенсації.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги є вимогою майнового характеру, оскільки такі впливають на склад майна позивача.
Крім цього суд зазначає, що позивачу слід уточнити вимогу про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Західного територіального управління Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача за період з 11.11.2019 по день виплати компенсації, а саме в частині суми стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Тобто конкретно зазначити, яка саме сума підлягає стягненню з відповідача.
Отже, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачу потрібно сплатити судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, із урахуванням чітко визначеної суми грошей, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір». Такими реквізитами є: отримувач коштів: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; код отримувача: 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (ІВАN): UA978999980313101206084013003, код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); наявність відомчої ознаки: « 84» Окружні адміністративні суди. На згаданому вище сайті є також можливість автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду наведеного, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху, надавши такому строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду документа про сплату судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, із урахуванням чітко визначеної суми грошей, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.