справа № 380/4714/20
22 липня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , Позивачка ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі - ГУ ПФ України у Львівській області, Відповідач), в якому просить суд зобов'язати ГУ ПФ України у Львівській області повернути ОСОБА_1 помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 45998,60 грн.
Ухвалою від 22.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Одночасно суд до участі у справі залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області (надалі - УДКС України у Шевченківському районі м. Львова, Третя особа).
Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що 18.03.2020 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку вона набула право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що при укладенні договору купівлі-продажу житлового будинку нею сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкта нерухомого майна в сумі 45998,60 грн., що підтверджується квитанцією № ПН1189 від 18.03.2020. В той же час, Позивачка вказує на те, що житло нею придбавалось вперше, а тому відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вона не є платником відповідного збору, а відтак не повинна була сплачувати такий. З наведених підстав, Позивачка зверталася до ГУ ПФ України у Львівській області із вимогою повернути їй помилково сплачений збір. За результатами розгляду заяви, ГУ ПФ України у Львівській області листом від 02.06.2020 повідомило Позивачку про відсутність підстав для повернення вказаного збору з підстав, що Пенсійний фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, які купують майно вперше. Вказані вище обставини стали підставою для звернення Позивачки до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву (арк. справи 38-41), в якому просить суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю. Зазначає, що ГУ ПФ України у Львівській області не володіє інформацією щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а також невідомо чи придбавалось таке житло вперше. Вказує на те, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Вважає, що питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору.
02.07.2020 на адресу суду надійшли від УДКС України у Шевченківському районі м. Львова пояснення щодо позову (арк. справи 32). Зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» органом, що контролює справляння надходжень по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу майна є Пенсійний фонд України в особі його територіальних органів. Вказує на те, що Управління Казначейства повертають помилково чи надміру сплачені кошти до бюджету на підставі звернення платника за поданням контролюючого органу. Разом з тим, Управління Казначейства просить здійснювати розгляд справи у відсутності представника Третьої особи.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
18.03.2020 між ОСОБА_1 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Провесінь-Агроінвест» (продавець) укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з мансардою АДРЕСА_1 . Такий договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком О.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2907 (арк. справи 7-10).
Відповідно до наявної в матеріалах копії з квитанції № ПН1189 від 18.03.2020, Позивачка сплатила збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 45998,60 грн. (арк. справи 17).
29.04.2020 ОСОБА_3 в інтересах та від імені ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості, в якій просила повернути ОСОБА_1 помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкта нерухомого майна в сумі 45998,60 грн. при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу будинку від 18.03.2020 (арк. справи 18-20).
За результатами розгляду заяви представника Позивачки, ГУ ПФ України у Львівській області надало відповідь, оформлену листом № 1300-0503-8/39786 від 02.06.2020, в якій повідомило Позивача, зокрема про таке. Пенсійний фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше, не належить до його компетенції. У разі надання органам Пенсійного фонду відповідного документа про визнання громадянина особою, що придбаває нерухоме майно вперше, виданого органом, до компетенції якого це відноситься, він буде звільнений від сплати судового збору. Враховуючи, що в даний час такого органу не існує, особу що придбаває житло вперше, може бути визнано в судовому порядку. Крім того, сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти були зараховані на рахунок загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет, що вказує на відсутність правових підстав для повернення вищевказаних коштів (арк. справи 21-22).
Незгода Позивачки з відмовою Відповідача повернути помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 45998,60 грн., з огляду на придбання нею житла вперше, стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог, виходить з того, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичних осіб, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Згідно з пунктом 8 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для таких суб'єктів встановлюються у розмірі 1 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (пункт 10 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»).
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (надалі - Порядок № 1740).
Відповідно до пункту 15-1 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм видно, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Суд встановив та підтверджується матеріалами справи, що Позивачка на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.03.2020 набула право власності на житловий будинок з мансардою за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначено у позові, нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.03.2020 придбано Позивачкою вперше.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 29.04.2020 № 207827110 (арк. справи 11-13) встановлено, що Позивачці на праві приватної спільної власності належить об'єкт житлової нерухомості (розмір частки 1/1) квартира, за реєстраційним № 10356110, загальною площею 43,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , яка набута на підставі свідоцтва про право власності, №С-02941, 07.12.2004, видане Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради згідно з розпорядженням №1089.
Однак суд звертає увагу на те, що дарування, успадкування, приватизація (безоплатна передача) не є «придбанням житла» у розумінні Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Інші відомості про придбання Позивачкою житла відсутні.
Відповідач у справі, на якого згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) покладено обов'язок доказування, не надав суду будь-яких доказів, які б спростували твердження Позивачки про придбання нею житла вперше та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору.
Таким чином, за відсутності протилежного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 укладаючи 18.03.2020 договір купівлі-продажу житлового будинку, придбала житло вперше, а тому звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (надалі - Порядок).
Зокрема, пунктом 5 цього Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням наступної інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Подання у довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Отже, враховуючи, що відповідним органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов'язкового пенсійного страхування є Відповідач, суд зазначає, що саме такий наділений обов'язком щодо формування до органу Казначейства подання про повернення коштів.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права Позивача є зобов'язання Відповідача сформувати подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 45998,60 грн., сплаченого згідно квитанції № ПН1189 від 18.03.2020.
Щодо посилання Відповідача на відсутність інформації у Пенсійному фонді України та його органів про те, чи вперше особа придбала нерухомість, суд зазначає, що відсутність такої інформації не є підставою для позбавлення законодавчо встановлених пільг по сплаті на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та покладення на особу обов'язку по сплаті такого платежу без наявності відповідних доказів.
Оскільки саме Держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на Державу.
Таким чином, посилання Відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови Позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 (справа №819/1498/17), 31.01.2018 (справа №819/1667/17) та 20.03.2018 (справа №819/1249/17).
Щодо позовних вимог, в частині зобов'язання Відповідача повернути ОСОБА_1 помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 45998,60 грн., суд вважає, що у цій частині вимога Позивача є необгрунтованою, оскільки відповідно до положень пункту 5 Порядку № 787 такий обов'язок у Відповідача відсутній.
Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають до часткового задоволення.
Щодо судових витрат, суд вважає, що такі слід стягнути на користь Позивачки , з огляду на таке.
Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України встановлено, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на те, що передумовою для виникнення спору є відмова Відповідача сформувати подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 45998,60 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України у Львівській області на користь Позивачки сплачений нею судовий збір в розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №26712 від 17.06.2020.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ: 13814885) сформувати подання про повернення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 45998 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 60 коп., сплаченого згідно квитанції № ПН1189 від 18.03.2020
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження:79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Мричко Н.І.