21 липня 2020 року Справа № 280/3418/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянувши заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області (69035, м.Запоріжжя, пр. Соборний, б. 168, код ЄДРПОУ 26316700)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі -позивач) до Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Територіального Управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо не нарахування та виплати позивачу вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою роботи судді Мелітопольського міськрайонного суду;
зобов'язати Територіальне Управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою роботи судді Мелітопольського міськрайонного суду у відповідності до вимог ч.1 ст. 136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 року, яка діяла на момент виникнення у позивача права на відставку та на момент реалізації цього права.
Підготовче засідання призначено на 21.07.2020.
Позивач в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.
Від представника відповідача 23.06.2020 до суду надійшла заява, відповідно до якої відповідач просить суд залишити адміністративний позов ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області - без руху, а у разі не усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк - без розгляду. В обґрунтуванні заяви зазначає, що реалізація права судді на звільнення у зв'язку з відставкою починається з подання суддею відповідної заяви і закінчується ухваленням Верховною Радою України постанови про звільнення з посади судді, яка набирає чинності з моменту її ухвалення. Тобто, спірні правовідносини з приводу можливості отримання позивачем вихідної допомоги виникли з дати набрання чинності постановою Верховної Ради України про звільнення позивача з посади судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, а саме з 22.09.2016. Зазначає, що із штату Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області позивач був відрахований наказом голови суду Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03.10.2016 № 59-к. З огляду на вищевикладене, позивач 03.10.2016 дізнався про можливе порушення своїх прав.
Оскільки вихідна допомога у зв'язку із виходом судді у відставку не є заробітною платою (оплатою праці) у розумінні Кодексу законів про працю України, то до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення абзацу 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, які передбачають необмежений строк для звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення заробітної плати. Отже, строк для звернення до суду з адміністративним позовом про виплату вихідної допомоги закінчився 04.04.2017. Вказані обставини свідчать про пропущення позивачем строку для звернення до суду із адміністративним позовом щодо виплати йому вихідної допомоги судді, який вийшов у відставку, що у відповідності до положень статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення вказаного адміністративного позову без руху, із його подальшим залишенням без розгляду.
Розглянувши заяву представника відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» встановлена структура заробітної плати, а саме:
Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Так як виплата вихідної допомоги у зв'язку із виходом судді у відставку була чітко передбачена Законом України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно це є обов'язковою, гарантованою виплатою та охоплюється поняття оплати праці.
Аналіз змісту ч. 2 статті 233 Кодексу законів про працю України свідчить про те, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.
Частина 5 ст. 122 КАС України, якою встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, є загальною нормою, оскільки вона прямо не передбачає строк звернення до суду у справах щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення тощо).
Однак, частина 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України конкретизує предмет (оплата праці) судового захисту та встановлює, що в цьому разі звернення до суду не обмежується будь-яким строком.
Тому суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущений.
Щодо посилання відповідача на рішення конституційного суду від 19.11.2013 №10-рп/2013, суд звертає увагу, що вихідна допомога розглядалася з точки зору конституційної гарантії незалежності суддів, а ні як складова оплати праці, тому суд відхиляє даний аргумент відповідача.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заява відповідача про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з пропуском строку та в подальшому залишення її без розгляду є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених пунктами 1-3, 5 частини другої статті 205 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи викладене, у зв'язку з першою неявкою в підготовче засідання представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце підготовчого засідання, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання.
Керуючись ст. ст.122, 123,181, 205,240, 294 КАС України суд
У задоволенні заяви Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області (69035, м.Запоріжжя, пр. Соборний, б. 168, код ЄДРПОУ 26316700) про залишення позовної заяви без розгляду- відмовити.
Відкласти підготовче засідання на 04 серпня 2020 року, яке відбудеться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 65-в об 11 год. 00 хв.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя О.В.Конишева