20 липня 2020 року Справа 160/8054/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Філд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Держаної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Філд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Держаної податкової служби України, в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в особі Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:
- №1319215/36910643 від 31.10.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 15.08.2019 року,
- №1319247/36910643 від 31.10.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 19.08.2019 року,
- №1319245/36910643 від 31.10.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 20.08.2019 року,
- №1319248/36910643 від 31.10.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 21.08.2019 року,
- №1319246/36910643 від 31.10.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 22.08.2019 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 15.08.2019 року, №7 від 19.08.2019 року, №8 від 20.08.2019 року, №9 від 21.08.2019 року, №10 від 22.08.2019 року, що складені ТОВ АГРО-ФЛД» датою їх фактичного отримання.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Всупереч вимогам п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не вказано ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч зазначених вимог, надана позивачем копія додатку Витягу з реєстру платників ПДВ від 24.02.2017р. не засвідчена належним чином.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, при цьому для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до статті 102 ПК України строк давності становить 1095 днів.
За змістом ст. 102 ПК України вищевказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов'язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.
У даному ж випадку позивач оскаржує рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не податкові повідомлення-рішення.
Тому вирішуючи питання строку звернення до адміністративного суду з даним позовом слід керуватися положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України, якою встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та ст. 122 КАС України вказує на те, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання її зареєструвати, нормами ПК України не визначені.
Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, оскаржуються в судовому порядку в тримісячний та шестимісячний строки.
Вказана позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду від 11.10.2019 року, викладеною у справі №640/20468/18.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 02.07.2020р. по справі №1.380.2019.006119 (№К/9901/13872/20) дійшов висновку, що зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов'язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.
У вказаній постанові ВС зазначено, що колегія суддів вважає за необхідне сформулювати правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує п'ять рішень комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 31.10.2019р., а з позовом до суду звернувся 15.07.2020р., тобто з пропуском встановленого шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Разом із тим, позивачем не подано суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно до п.6, п.7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Як вбачається зі змісту позову та доданих доказів позивачем не виконано вимог п.6, п.7 ч.5 ст.160 КАС України.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому згідно з ст.123, ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмежено відповідальністю «Агро-Філд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Держаної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання виправленого позову у відповідній кількості сторін, а саме:
- зазначити ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
- надати у відповідній кількості сторін додатки завірені належним чином у відповідності до ч.5 ст.94 КАС України (Витяг з реєстру платників ПДВ від 24.02.2017р.);
- надати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності пропуску таких строків та наданням підтверджуючих доказів;
- зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі вживалися та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова