17 липня 2020 року Справа №182/787/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник Віктор Миколайович, розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №182/787/20 за позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Нікопольський об'єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені та вирішено:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2016 р. по 2018 р., у зв'язку із звільненням з військової служби у запас;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2016 р. по 2018 р., виходячи з грошового забезпечення кулеметника військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), станом на день звільнення з військової служби 06 вересня 2018 року.
08 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив роз'яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №182/787/20 від 12 травня 2020 року, в частині того, яка саме сума підлягає нарахуванню та виплаті.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що у відзиві на позовну заяву по іншій справі відповідач посилається на рішення суду від 12 травня 2020 року по справі №182/787/20, в якому Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2016 р. по 2018 р. у розмірі 13 229 грн. 74 коп. (тринадцять тисяч двісті двадцять дев'ять гривень сімдесят чотири копійки).
Однак позивач стверджує, що в позовних вимогах по справі №182/787/20 було чітко зазначено, що розмір невиплаченої грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2016 р. по 2018 р. складає 28 879,26 грн.
Вирішуючи вищевказану заяву, суд виходить з того, що відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Дійсно, рішенням від 12.05.2020 року суд, зокрема зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 22994874) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2016 р. по 2018 р., виходячи з грошового забезпечення кулеметника військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), станом на день звільнення з військової служби 06 вересня 2018 року.
Однак, в даному випадку, задовольняючи адміністративний позов, суд не зазначав точної суми, яка підлягає нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 .
При цьому суд виходив з того, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі «Волохи проти України» (заява №23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».
Отже, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд не вправі підміняти відповідача та зазначати, які саме суми необхідно останньому виплатити для виконання рішення суду від 12.05.2020 року по справі №182/787/20.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що заява позивача про роз'яснення рішення суду від 12.05.2020 року задоволенню не підлягає, оскільки рішення є цілком зрозумілим.
Керуючись ст.ст. 241, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №182/787/20 за позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Нікопольський об'єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник