22 липня 2020 року
м. Київ
Справа № Б-39/64-10
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.
учасники справи:
боржник - фізична особа-підприємець Колядинський А.О.,
арбітражний керуючий, ліквідатор - Сорокін М.І.,
за участі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис",
розглянувши матеріали касаційної скарги ліквідатора ФОП Коляндинського А.О. арбітражного керуючого Сорокіна М.І.
на ухвалу Господарського суду Харківської області
від 14.02.2020
у складі судді Усатого В.О.,
та постанову Східного апеляційного господарського суду
від 10.06.2020
у складі колегії суддів: Чернота Л.Ф. - головуючий, Білецька А.М., Радіонова О.О.,
за заявою фізичної особи-підприємця Колядинського А.О.,
про визнання банкрутом
Ліквідатор ФОП Коляндинського А.О. арбітражний керуючий Сорокін М.І. (далі - Сорокін М.І., заявник) 06.07.2020 здав до відділення зв'язку для направлення на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.02.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 у справі № Б-39/64-10.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № Б-39/64-10 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.07.2020.
Однак касаційна скарга не відповідає вимогам статей 290 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга Сорокіна М.І. зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, цитування окремих норм матеріального та процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги та зазначити підстави касаційного оскарження, відповідно до приписів пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду,
1. Касаційну скаргу ліквідатора ФОП Коляндинського А.О. арбітражного керуючого Сорокіна М.І. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.02.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 у справі № Б-39/64-10 залишити без руху.
2. Надати ліквідатору ФОП Коляндинського А.О. арбітражному керуючому Сорокіну М.І. строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити ліквідатору ФОП Коляндинського А.О. арбітражному керуючому Сорокіну М.І., що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк