22.07.2020 Справа № 914/1300/20
Господарський суд Львівської області у складі
Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м.Київ;
до Відповідача-1: Фермерського господарства «Дуброва», Львівська область, Стрийський район, с.Воля-Задереванська;
до Відповідача-2: ОСОБА_1 , Львівська область, м.Львів;
про: солідарне стягнення заборгованості
ціна позову: 60031,53грн.
Представники:
Позивача: Гулкевич Н.І. - представник (довіреність від 21.04.2020р. №1881-К-О);
Відповідача-1: не з'явився;
Відповідача-2: не з'явився.
29.05.2020р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" від 27.04.2020р. б/н (вх. №1385) до Фермерського господарства "Дуброва" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості; ціна позову: 60031,53грн.
Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання Відповідачем-1 взятих на себе договірних зобов'язань за Кредитним договором від 27.02.2019р. б/н, виконання зобов'язань за яким забезпечено укладеним між Позивачем та Відповідачем-2 Договором поруки від 27.02.2019р. №POR1551085450914.
Господарським судом в порядку ч.ч.6,7 ст.176 ГПК України 01.06.2020р. вчинено запит вих. №914/1300/20/1/20 до Відділу обліку та моніторингу про реєстрацію місця проживання головного управління Державної міграційної служби у Львівській області та Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - Відповідача, - Суслика Дмитра Мироновича.
09.06.2020р. на адресу суду від Відділу обліку та моніторингу про реєстрацію місця проживання головного управління Державної міграційної служби у Львівській області надійшла відповідь на вказаний запит, з якої вбачається, що зареєстрованим місцем проживання Відповідача ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 .
15.06.2020р. за вх.№19674/20 від Франківської районної адміністрації Львівської міської ради надійшла відповідь на вказаний запит, з якої вбачається, що зареєстрованим місцем проживання Відповідача ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.06.2020р. у даній справі судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; клопотання Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" задоволити частково; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначити судове засідання з розгляду справи по суті на 02.07.2020р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.07.2020р. у даній справі суд постановив клопотання Фермерського господарства «Дуброва» від 01.07.2020р. вх.№20928/20 повернути Фермерському господарству «Дуброва» без розгляду; відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 22.07.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов'язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.
Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".
Процесуальні права та обов'язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердила представник Позивача в судовому засіданні, їй відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили.
Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.
Представник Позивача в судове засідання з'явилась, в судовому засіданні надала усні пояснення по суті спору.
Представник Відповідача-1 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов'язковою.
Представник Відповідача-2 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов'язковою.
Суд зазначає, що приписами ст.3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061).
Пунктом 2 вказаної Постанови установлено, що у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції; заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою.
Відповідно до п.3 вказаної Постанови на період дії карантину забороняється:
1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
3) самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації.
Також, пунктом 6 вказаної Постанови передбачено, що обов'язковій самоізоляції підлягають:
особи, які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов'язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування;
особи з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом COVID-19 в легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації;
особи, які не підлягають обсервації у зв'язку з наданням згоди на самоізоляцію з використанням електронного сервісу "Дій вдома" Єдиного державного веб-порталу електронних послуг до перетину державного кордону або контрольних пунктів в'їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзду з них.
Крім того, Рада суддів України рекомендувала у період з 16 березня до 3 квітня 2020р. встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції (Лист Ради суддів України від 16.03.2020р, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам). Крім того, Рада суддів України звернулась до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін; також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання (http://rsu.gov.ua/ua/news/zaava-golovi-radi-suddiv-sodo-karantinnih-zahodiv).
Розпорядженням голови Господарського суду Львівської області від 16.03.2020р. №5 «Про організацію роботи суду в період карантину» з метою запобігання виникненню та поширенню гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, підтримуючи позицію Голови Ради суддів України щодо карантинних заходів, викладену в публічній заяві від 11.03.2020 року та беручи до уваги Постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню та території України коронавірусу COVID-19», Голова суду розпорядився на період з 16.03.2020 року по 03.04.2020 року встановити особливий режим роботи Господарського суду Львівської області, згідно з яким роз'яснювати громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференцій; при можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін.
Окрім того, вказаним розпорядженням рекомендовано громадянам всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або іншими дистанційними засобами зв'язку; Учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами.
Встановлений Розпорядженням голови Господарського суду Львівської області від 16.03.2020р. №5 «Про організацію роботи суду в період карантину» особливий режим роботи Господарського суду Львівської області продовжено Розпорядженням голови Господарського суду Львівської області від 30.03.2020р. №6 на строк завершення в Україні карантину.
Відповідно до статті 11 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни та доповнення до Господарського процесуального кодексу України.
Так, у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., №48, ст. 436):
2) статтю 197 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".
У зв'язку з цим частини четверту - одинадцяту вважати відповідно частинами п'ятою - дванадцятою;
3) розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
При цьому суд зазначає, що згідно ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Суд також зазначає, що відповідно до ч.1 ст.195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Проте, згідно п.4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
При цьому суд зазначає, що пунктом 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17.07.2020р., пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N48, ст. 436) викладено в такій редакції:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Відповідно до п.2 розділу ІІ вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
За змістом ст.129 Конституції України, ст.2 ГПК України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.
Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об'єктивного та розумного обґрунтування.
Відповідно до ст.114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України, № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012р.).
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
У період з 03.08.2020р. по 28.08.2020р. суддя Фартушок Т.Б. перебуватиме у щорічній відпустці.
Враховуючи вищенаведене, зокрема неявку повноважних представників Учасників справи, а також з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, керуючись ст.ст. 13, 14, 15, 16, 120, 121, 202, 216, 234, 235, 247, 252 ГПК України, суд -
1. Відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 02.09.2020 р. о 12:40 год.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 128. Інформація про номер зали судового засідання буде розміщена на дошці оголошень суду.
2. Явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов'язковою.
3. Викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.
4. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
5. Ухвала не підлягає оскарженню.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Повний текст ухвали складено 23.07.2020р.
Головуючий суддя Т.Б. Фартушок