ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.07.2020Справа №910/8565/19
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега", м. Київ
про стягнення 94 338,40 грн, -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились.
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (відповідач) суми страхового відшкодування в розмірі 94 338,40 грн, посилаючись на те, що в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, у межах фактичних витрат у позивача виникло право вимоги до відповідача.
Ухвалою від 08.07.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
17.07.2019 року від відповідача надійшло заперечення щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні в якому відповідач просив суд постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Вказані заперечення обґрунтовані тим, що в справі необхідним є проведення експертизи розміру матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу "Рено", р.н. НОМЕР_1 , оскільки позивачем не здійснювалось визначення розміру матеріального збитку вказаного автомобіля, а відповідач позбавлений можливості замовити проведення оцінки, з огляду на те, що транспортний засіб відремонтований.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.10.2019.
06.08.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої він не погоджується з посиланнями відповідача викладеними у відзиві та вказує, що останній не здійснював жодних дій для врегулювання даного випадку в досудовому порядку та не зробив жодного запиту щодо надання позивачем додаткових дкоументів, які були необхідні для врегулюваня страхового випадку.
09.08.2019 до суду від відповідача надійшли заперечення в яких він зазначає, що Закон не встановлює обов'язок страховика (відповідача) направляти позивачу нагадування про дії, які він має вчинити зв'язку з заявою про відшкодування шкоди в порядку регресу/суброгації №230002441247/АК від 13.02.2019, а визначає законодавчо, що позивач мав сам надати вичерпний перелік документів для отримання відшкодування та вчинит дії, які б дозволили відповідачу встановити обставини страхового випадку та розмір збитку.
04.10.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі автотоварознавчої експертизи з переліком питань. Вказане клопотання мотивоване тим, що представник відповідача не запрошувався позивачем для огляду пошкодженого транспортного засобу "Рено", р.н. НОМЕР_1 , а на момент подання позивачем відповідачеві заяви про відшкодування шкоди в порядку регресу/суброгації №2300244147/АК від 13.02.2018 вищевказаний автомобіль було відремонтовано. Окрім того, відповідачем було встановлено, що згідно договору страхування №06/6762429/1046/18, пошкоджений транспортний засіб використовувався як таксі. У зв'язку з чим, відповідач не мав можливості встановити розмір заподіяної шкоди автомобілю з урахуванням зносу та врегулювати страхову подію.
В підготовчому засіданні 08.10.2019 судом було оголошено перерву до 19.11.2019.
15.11.2019 відповідач подав клопотання про призначення у справі автотоварознавчої експертизи з переліком питань. Окрім того, у вказаному клопотанні відповідач просить проведення експертизи доручити експерту - фізичній особі-підприємцю Семенченку Павлу Олексійовичу (свідоцтво на право проведення автотоварознавчих експертиз №1655, видане Міністерством юстиції України) та гарантував оплату за проведення експертизи.
Ухвалою від 19.11.2019 року в справі №910/8565/19 було призначено судову авто-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Фізичній особі-підприємцю Семенченко Павлу Олексійовичу.
Листом №01-16222/19 від 02.12.2019 року матеріали справи №910/8565/19 було скеровано до судового експерта Фізичної особи-підприємця Семенченко Павла Олексійовича.
19.12.2019 до суду від експерта надійшов лист з клопотанням про оплату експертного дослідження, надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи та забезпечення доступу до об'єкту дослідження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 поновлено провадження у справі, зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" в строк до п'яти з днів з дня отримання ухвали забезпечити експерту огляд для експертного дослідження транспортного засобу "Рено", р.н. НОМЕР_1 , з відповідними реєстраційними документами до нього та зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега" в строк до п'яти з днів з дня отримання ухвали здійснити оплату експертного дослідження згідно виставленого судовим експертом Фізичною особою-підприємцем Семенченко Павлом Олексійовичем рахунку-фактури №16/12/19 від 16.12.2019 на суму в розмірі 4 576,00 грн. На час проведення судової експертизи провадження у справі № 910/8565/19 було зупинено.
27.02.2020 року від судового експерта Семенченко Павла Олексійовича надійшов висновок експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження №48/12-19 від 26.02.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 поновлено провадження у справі №910/8565/19.
27.02.2020 року від судового експерта Семенченко Павла Олексійовича надійшов висновок експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження №48/12-19 від 26.02.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 поновлено провадження у справі №910/8565/19 та призначено підготовче засідання на 14.04.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України було повідомлено сторін про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 26.05.2020.
06.05.2020 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляджу по суті на 14.07.2020.
13.07.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про проведення розгляду справи без участі представника.
В судове засідання 14.07.2020 представники позивача та відповідача не з'явились, про час та місце повідомлені належним.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 14.07.2020 року представників сторін, розгляд справи було завершено в порядку письмового провадження, а тому, згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.
У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
24.05.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" (позивач, страховик) та ТОВ «Убер Партнер» (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №06/6762429/1046/18, відповідно до якого позивач прийняв на себе обов'язок по страхуванню, зокрема, автомобіля «RENAULT CLIO SYMBOL», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
08.08.2018 о 18:05 год. на просп. Перемоги, 9б, в м. Києві, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого позивачем автомобіля «RENAULT CLIO SYMBOL», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «RENAULT FLUENCE», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті якої вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.11.2018 №761/40720/18 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави.
Страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, яка має ознаки страхового випадку та з заявою про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
Згідно рахунку-фактури СТО (ФОП Маленок Тетяна Геннадіївна) № НОМЕР_3 від 05.11.2018 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «RENAULT CLIO SYMBOL», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 97 038,40 грн.
Відповідно до складеного позивачем Страхового акту №23000244147 від 14.11.2018 розмір страхового відшкодування, який підлягає до виплати страхувальнику, становить 95 338,40грн (97 038,40 грн (загальна вартість робіт, згідно рахунку СТО) - 1 700,00 грн (безумовна франшиза згідно договору страхування)), який був виплачений страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням №050556 від 15.11.2019.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 94 338,40 грн відповідно до встановлених Полісом №АМ/4835544 лімітів відшкодування по майну та франшизи (ліміт за шкоду майну становить 100 000,00 грн, франшиза встановлена в розмірі 1 000,00 грн).
У зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача з заявою про відшкодування шкоди в порядку регресу/суброгації в розмірі 95 338,40 грн.
Проте вказана заява була залишена Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" без задоволення.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовною заявою відповідно до якої просить стягнути Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" суму страхового відшкодування в розмірі 94 338,40 грн.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначав, що транспортний «RENAULT CLIO SYMBOL», реєстраційний номер НОМЕР_1 , експлуатувався як таксі, а тому відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом мало здійснюватись з урахуванням коєфцієнту фізичного зносу відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092. Також відповідач вказував, що додані до заяви позивача про відшкодування шкоди в порядку регресу/суброгації в розмірі 95 338, 40 грн документи, були надані не в повному обсязі, відповідач не запрошувався на огляд пошкодженого автомобіля «RENAULT CLIO SYMBOL», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому не мав можливості врегулювати страхову подію та встановити розмір заподіяної шкоди. У зв'язку з чим, ним в подальшому було заявлено клопотання про призначення у справі автотоварознавчої експертизи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання зобов'язань за договором страхування, предметом якого є страхування транспортного засобу «RENAULT CLIO SYMBOL», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було відшкодовано на користь страхувальника 95 338,40 грн.
Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, Суд зазначає, що до позивача у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток із залишком строку позовної давності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №910/12500/17.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвщеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «RENAULT FLUENCE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.11.2018 року у справі №761/40720/18, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень. (а.с. 25)
Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").
Абзацем 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
За змістом п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з підпунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Абзацом 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Як вже було зазначено, відповідно рахунку-фактури СТО (ФОП Маленок Тетяна Геннадіївна) № НОМЕР_3 від 05.11.2018 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «RENAULT CLIO SYMBOL», реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 97 038, 40 грн.
Ухвалою від 19.11.2019 року в справі №910/8565/19, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, було задоволено клопотання відповідача та призначення у справі судову автотоварознавчу експертизиу, проведення якої доручено судовому експерту Фізичній особі-підприємцю Семенченко Павлу Олексійовичу (свідоцтво на право проведення авто товарознавчих експертиз №1655, видане Міністерством юстиції України).
Згідно з п. п. 4.3. та 4.4. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта. У разі виконання судовим експертом відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судову експертизу"оцінки на договірних засадах з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, він складає висновок експертного дослідження з урахуванням особливостей його оформлення згідно із законодавством.
Висновком судового експерта Семенченка Павла Олексійовича №48/12-19 від 26.06.2020 встановлено: 1. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «РЕНО», д.н.з. НОМЕР_1 , станом на дату ДТП 05.10.2018 становить: 90 623,46 грн; Вартість матеріального збитку (шкоди) завданого власнику транспортного засобу «РЕНО», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, станом на час ДТП 05.10.2018, становить: 63 991,91 грн. 2. Розмір (коефіцієнт) фізичного зносу, що має бути застосований при розрахунку розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «РЕНО», д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням того, що вказаний транспортний засіб використовувався у режимі таксі, становить: 0,4849.
За приписами ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України)
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких підстав, суд приймає до уваги висновки судового експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження, складеного судовим експертом Семенченком Павлом Олексійовичем , який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновки судової експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності. Крім того, Суд зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому за таких підстав, вказані висновки експерта є належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до Полісу №АМ/4835544 ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну становить 100 000,00 грн, а тому, відповідач є відповідальною особою за відшкодування завданої позивачеві шкоди на суму 63 991,91 грн.
При цьому, суд зазначає, що у спорах, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, покладений Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на страховика (винної особи), у межах встановлених даним Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відтак, враховуючи положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та статті 1194 ЦК України, обов'язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лежить на страховикові цієї особи у межах встановлених лімітів, з урахуванням франшизи та у межах шкоди, яка покривається страховиком згідно із законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а у решті на особі, яка завдала цю шкоду, і яка не покрита її страховиком.
Враховуючи вищевказане, різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, який відшкодовує страховик згідно з Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Отже, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, та франшизи за Полісом обов'язкового страхування, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, як вказано вище, на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 30 346,49 грн є необґрунтованими.
За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 63 991,91 грн., в свою чергу позивачем не доведено суду наявності підстав для стягнення з відповідача страхового відшкодування понад названу суму.
Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/8565/18 позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума страхового відшкодування в розмірі 63 991,91 грн.
Судовий збір у розмірі 1 303,06 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (код ЄДРПОУ 21626809, адреса: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна буд. 17, літера А) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, адреса: 03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 25 ) суму страхового відшкодування в розмірі 63 991,91 грн (шістдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто одну гривню 91 копійку) та суму судового збору в розмірі 1 303,06 грн (одна тисяча триста три гривні 06 копійок)
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Залишити за Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» судовий збір, сплачений до державного бюджету, в сумі 617,94 грн.
5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
СуддяС.М. Морозов