Рішення від 22.07.2020 по справі 904/2104/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2020м. ДніпроСправа № 904/2104/19 (904/2380/20)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Сечиної Ю.Ю.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", 51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Соборна, 18-б; ЄДРПОУ 05393043

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 65012, м. Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200

про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу на суму 209 371,20грн.

Представники:

від позивача представник Грищенко В.О. дов. № 83 від 02.01.20р.

від відповідача представник Стрілець О.С. дов. № 446 від 21.05.20р.

СУТЬ СПОРУ:

06.05.2020р. Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат», м.Кам'янське звернуся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Одеса про стягнення 209 371,20 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення перевезення вантажів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ», Товариству з обмеженою відповідальністю «Метал Стівідорінг Компані» для подальшого вивезення водним транспортом у країну призначення за залізничними накладними № № 45613189, 45613155, 45612686, 45613023, 45613015, 45612579, 45612892, 45613031, 45612926, 45612868, 45612876, 45613114, 45612561, 45612785, 45612918, 45612637, 45613098, 45613049, 45612934, 45612595, 45612843, 45612660, 45612694, 45612900, 45612991, 45612769, 45613122, 45612801, 45612629, 45613130, 45612884, 45613007, 45612819, 45612603, 45612975, 45612835, 45612611, 45612652, 45613163, 45613148, 45612983, 45612827, 45612777, 45612942, 45612744, 45613056, 45613064, 45612959, 45614971, 45612587, 45612751, 46394631, відповідачем в особі його Регіональної філії допущено прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені ст.41 Статуту залізниць та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 209 371,20 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2020р. на підставі п. 1 ч. 1, ст. 31, ст. ст. 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення 209 371,20 грн. передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, в провадженні якого перебуває справа №904/2104/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат».

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 р. № 262, якою встановлено з 12.03.2020р. до 11.05.2020р. на усій території України карантин.

Ухвалою господарського суду від 07.05.20р. прийнято позовну заяву № 904/2104/19(904/2380/20) за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200 про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 209 371,20грн. в межах справи № 904/2104/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Соборна, 18-б; ЄДРПОУ 05393043) до розгляду. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі № 904/2104/19 (904/2380/20) буде призначено після припинення карантинних заходів у судовому засіданні ухвалою суду, про що сторони будуть повідомлені в передбаченому ГПК України порядку.

У зв'язку з послабленням Кабінетом Міністрів України дію карантину, ухвалою господарського суду від 26.05.20р. призначено підготовче засідання на 24.06.2020р. об 12:15год.

22.06.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить зменшити розмір штрафних санкцій на 75%. Судом відзив на позов прийнято до відома.

Позивач у судовому засіданні наголошував, що спірні залізничні накладні не містять відповідних відміток (п.49), які б свідчили про відсутність вини перевізника у простроченні термінів доставки вантажів, внаслідок чого відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що затримка доставки вантажу в процесі перевезення сталась не з його вини.

Крім того, позивач просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу оскільки зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до ст. 233 ГК України є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізоване за наявності сукупності передбачених в гіпотезі зазначеної норми обставин, а сама лише відсутність завданих збитків без врахування усіх інших обставин справи, за думкою позивача, не може слугувати підставою зменшення розміру санкцій.

Водночас, позивач звертає увагу суду на систематичність характеру порушення термінів доставки вантажів відповідачем, а також стверджує, що відповідачем не надано до матеріалів справи жодних належних та допустимих доказів, які б пояснювали чому допущено несвоєчасне перевезення вантажу. При цьому позивач вказує, що відповідачем не наведено жодних обставин про відсутність його вини у несвоєчасній доставці вантажу за спірними накладними або про наявність хоч якихось об'єктивних на те причин. Разом з тим, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2019р. у справі №914/2339/17, позивач вказує, що можливість зменшення штрафу Статутом залізниць не передбачено.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

У судовому засіданні 24.06.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.07.2020 о 10:15год.

В судовому засіданні 22.07.2020р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Дніпропетровської області, заслухавши представників позивача, відповідача

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч.3 ст. 909 вказаного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

За приписами ст.6 глави 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст.22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Статтею 41 вказаного підзаконного нормативно-правового акту регламентовано, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

У відповідності до п.п. 1.1., 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (із змінами та доповненнями), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ___число ___місяць" (п. 2.1. Правил).

Згідно з пунктом 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

В п. 2.9. Правил визначено, що про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Відповідно до п. 2.10. Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт", у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до статті 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 року, нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Згідно пункту 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Як свідчать матеріали справи, на адресу вантажоодержувачів надійшли вагони з вантажем за залізничними накладними, які містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

Як зазначає позивач, вантаж за вказаними залізничними накладними було доставлено одержувачу із порушенням встановленого ст.41 Статуту залізниць України терміну доставки вантажу, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» заявлено вимоги про стягнення штрафу у розмірі 209 371,20 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до ст.526 вказаного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши наявні у матеріалах справи залізничні накладні, господарський суд прийшов до висновку, що вантаж за відповідними перевізними документами доставлено одержувачу з порушенням строків, які визначені ст.41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, а саме: Прострочення доставки за накладними: №№ 45613189, 45613155, 45612686, 45613023, 45613015, 45612579, 45612892, 45613031, 45612926, 45612876, 45613114, 45612561, 45612785, 45612918, 45612637, 45613098, 45613049, 45612934, 45612595, 45612843, 45612660, 45612694, 45612900, 45612991, 45612769, 45613122, 45612801, 45612629, 45613130, 45612884, 45613007, 45612819, 45612603, 45612975, 45612835, 45612611, 45612652, 45613163, 45613148, 45612983, 45612827, 45612777, 45612942, 45612744, 45613056, 45613064, 45612959, 45614971, 45612587, 45612751, 46394631 склало 3 доби, що є підставою для нарахування штрафу у розмірі 20 % від провізної плати, вказаної в пункті 31 накладних.

Прострочення доставки за накладними: № № 45612868 від 4 до 10 діб, що є підставою для нарахування штрафу у розмірі 30 % від провізної плати, вказаної в пункті 31 накладних.

Загальна сума штрафу за прострочення доставку вантажу згідно розрахунку позивача склала 209 371,20 грн.

Суд перевірив розрахунок штрафу, здійснений позивачем та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд, за відсутності належних доказів, не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на ту обставину, що порушення терміну доставки вантажу сталося не з вини відповідача.

Суд також відзначає, що згідно з п.1.3. Правил обчислення термінів доставки вантажів якщо Укрзалізницею встановлюються тимчасові відхилення від шляхів прямування вантажів, за якими обчислюється провізна плата, то термін доставки вантажів, які пройшли за відхиленим напрямком, обчислюється, виходячи з відстані з урахуванням цього відхилення. Відхилення від визначених напрямів перевезення вантажів дозволяються першим керівником Укрзалізниці.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази санкціонованого відхилення від шляхів прямування вантажів, що спричиняє подовження строків доставки вантажу. Також відповідачем не доведено, що за спірними накладними саме відправником або одержувачем було допущено порушення, яке призвело до затримки доставки вантажу, що у розумінні пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу могло призвести до збільшення строку перевезення вантажу.

З урахуванням наведеного, заперечення на позовну заяву не спростовують вищевикладені висновки суду.

Крім того, суд зазначає про наступне, що за приписами ст.130 Статуту залізниць України, у разі прострочення доставки вантажу право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів має одержувач за умови пред'явлення накладної.

Відповідно до ст.133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, залізничні накладні містять переуступний напис про те, що право на пред'явлення претензії та позову передано вантажовідправнику - Публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат». Вказані написи засвідчені підписами директора та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» та скріплені печаткою підприємства.

За таких обставин, позивач правомірно звернувся до суду з розглядуваним позовом до відповідача.

Як вже зазначалося, відповідач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру штрафу на 75% від суми позову.

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на відсутність з 1996 року компенсацій з місцевих та державного бюджетів та збільшення відносно нього податкового навантаження через зміни у Податковому кодексі України, які позбавили відповідача пільги по сплаті земельного податку, що також суттєво вплинуло на фінансове становище як Укрзалізниці в цілому так і Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

В свою чергу позивач заперечив проти зменшення штрафу, звертає увагу суду на відсутність належних доказів скрутного фінансового стану відповідача як юридичної особи, систематичність (протягом більш ніж 5 років) порушень строків доставки вантажу відповідачем та понесені у зв'язку з цим збитки, на підтвердження чого посилається на актуальну судову практику.

В силу вимог ст. ст.525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України зобов'язання підлягає виконанню належним чином та у встановлений строк. Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання (неналежне виконання), що тягне за собою настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.09.2019р. у справі №910/16925/18, від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Суд зауважує, що в процесі реалізації договору перевезення вантажовідправник та перевізник як господарюючі суб'єкти несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, намагалася виконати зобов'язання у строк та що порушення були зумовлені винятковими обставинами, а також не завдали значних збитків контрагенту.

Підприємництвом, за положеннями ст.42 Господарського кодексу України, є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже сторони, здійснюючи господарську діяльність, могли передбачити пов'язані із цим ризики.

При цьому, суд зауважує, що у будь-якому випадку у вирішенні питання щодо зменшення розміру штрафу мають бути враховані майнові інтереси обох сторін.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що залізничний транспорт є однією з важливих галузей економіки України, що забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях, враховуючи неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків чи додаткових витрат внаслідок допущеного відповідачем порушення, а також наявність великого розміру заборгованості самого позивача перед відповідачем, враховуючи суспільну важливість та необхідність господарської діяльності відповідача та притаманність їй особливої соціальної ролі, внесення до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, беручи до уваги як інтереси позивача, який заперечував проти зменшення штрафних санкцій на 75%, так і відповідача, суд дійшов висновку про можливість застосування приписів статей 233 Господарського кодексу України, 551 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин та вважає за необхідне зменшити суму штрафу, який підлягає до стягнення з відповідача на 20%, а саме: до 167 496 грн. 96 коп. (209 371,20 - 20%).

Таке зменшення розміру штрафу суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Крім того, суд зазначає, що штраф - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення штрафу, з урахуванням їх зменшення на 20%, в сумі 167 496 грн. 96 коп., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки суд зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, у зв'язку з чим відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 140 грн. 57 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49038, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-б, код ЄДРПОУ 05393043) штраф за несвоєчасну доставку вантажу167 496 (сто шістдесят сім тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. 96 коп. та судовий збір в сумі 3 140 (три тисячі сто сорок) грн. 57 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.07.2020р.

Суддя І.В. Владимиренко