вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.07.2020м. ДніпроСправа № 904/10364/15
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Сечиної Ю.Ю.
За первісним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро
до Відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС", м. Дніпро
Відповідача - 2: Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни, м. Рівне
Третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: ОСОБА_1 , с.Новомиколаївка, Скадовський район, Херсонська область
Третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: ОСОБА_2 , м. Херсон
про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування
та
За зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни, м. Рівне
до Відповідача - 1: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро
Відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС", м. Дніпро
про визнання недійсним договору поруки
Представники:
від позивача (відповідач - 1 за зустрічним позовом) представник не з'явився
від відповідача - 1 (відповідач - 1 за зустрічним позовом) представник не з'явився
від відповідача - 2 (позивач за зустрічним позовом) представник Жмарьова О.М.
від третьої особи 1 не з'явився
від третьої особи 2 не з'явився
У грудні 2015р. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" та до Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 198 737,24грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 59 952,40грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 64 942,61 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 10 743,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовував неналежним виконанням відповідачем 2 умов договору банківського обслуговування №б/н від 10.12.2013р. в частині повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, пені та комісії, а також невиконанням відповідачем 1 умов договору поруки №E0209ROS0O064 від 11.11.2014р. в частині погашення заборгованості відповідача 2.
22.12.2015р. Фізична особа-підприємець Корбутова Людмила Олексіївна звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до позивача за первісним позовом та просила: прийняти зустрічний позов до розгляду; договір поруки №E0209ROS0О064 від 11.11.2014р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" визнати недійсним з моменту укладення.
Зустрічну позовну заяву обґрунтовувала тим, що договір поруки не відповідає вимогам закону. У п.3.2.1.1.8. Умов зазначено, що обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання клієнтом заяви про відкриття рахунку, а, відтак, строк обслуговування згідно Умов закінчився 09.12.2014р. Зауваження у п.3.2.1.1.8. Умов про те, що обслуговування клієнта може бути продовжено банком на той самий строк, на думку ФОП Корбутової Л.О., є намаганням змінити умови надання послуг в односторонньому порядку. Фізична особа-підприємець Корбутова Л.О. вважає, що договір поруки як похідний від договору надання банківських послуг не може діяти довше основного договору. Обов"язок поручителя безпосередньо залежить не тільки від можливих порушень ФОП Корбутової Л.О., а й від її наміру продовжувати або припинити отримання банківських послуг. Фізична особа-підприємець Корбутова Л.О. вважає, що договір поруки безпосередньо впливає на її права та обов"язки, що порушує приписи ст.511 Цивільного кодексу України. Крім того, за змістом ст.553 Цивільного кодексу України порука за договором передбачає волевиявлення як боржника, так і поручителя.
Ухвалою господарського суду від 24.12.15р. (суддя Петрова В.І.) прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 904/10364/15.
Ухвалою від 11.02.16р. (суддя Петрова В.І.) зупинено провадження у справі №904/10364/15 до вирішення спорів у справі №667/224/16-ц та справі №663/50/16-ц.
Відповідно до розпорядження № 1787 від 06.11.2019, згідно положень статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/10364/15 та передано для розгляду судді Владимиренко І.В.
Ухвалою суду від 08.11.19р. поновлено провадження у справі № 904/10364/15 за позовом первісним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС", м. Дніпропетровськ, Відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни, м. Рівне, Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: ОСОБА_1 , с. Новомиколаївка, Скадовський район, Херсонська область, Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: ОСОБА_2 , м. Херсон про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування та зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни, м. Рівне до Відповідача 1: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ, Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС", м. Дніпропетровськ про визнання недійсним договору поруки. Прийняті матеріали справи № 904/10364/15 за первісним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС", м. Дніпропетровськ, Відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни, м. Рівне, Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: ОСОБА_1 , с. Новомиколаївка, Скадовський район, Херсонська область, Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: ОСОБА_2 , м. Херсон про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування та зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни, м. Рівне до Відповідача 1: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ, Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС", м. Дніпропетровськ про визнання недійсним договору поруки до розгляду в межах справи № 904/769/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "ВЕРУС" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, 3, офіс 181; ЄДРПОУ 34562954), за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 08.11.19р. зупинено провадження у справі № 904/10364/15 до розгляду Херсонським міським судом Херсонської області справи № 663/50/16-ц за позовом фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, процентів за користування коштами, завданих збитків. Зобов'язано сторін повідомити господарський суд Дніпропетровської області про результати розгляду Херсонським міським судом Херсонської області справи № 663/50/16-ц.
12.12.2019р. до суду від Скадовського районного суду Херсонської області надійшла копія рішення від 23.08.2016р. по цивільній справі № 663/50/16-ц за позовом Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, процентів за користування коштами, завданих збитків. Рішення по цивільній справі № 663/50/16-ц від 23.08.2016р. набрало законної сили 01.10.2016р.
Херсонський міський суд Херсонської області на запит господарського суду надіслав заочне рішення від 27.11.2017р. по справі № 667/224/16-ц Н/П 2/766/361/17 за позовом фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" про стягнення безпідставно отриманих коштів, процентів за користування коштами та збитків, що набрало законної сили.
Ухвалою господарського суду від 13.01.20р. поновлено провадження у справі № 904/10364/15 за первісним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС", м. Дніпропетровськ, Відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни, м. Рівне, Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: ОСОБА_1 , с. Новомиколаївка, Скадовський район, Херсонська область, Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: ОСОБА_2 , м. Херсон про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування та зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни, м. Рівне до Відповідача 1: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ, Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС", м. Дніпропетровськ про визнання недійсним договору поруки. Призначено підготовче засідання суду на 12.02.20р. о 12:15год.
Ухвалою суду від 12.02.2020р. витребувано в Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" повний текст Умов та правил надання банківських послуг, оригінал письмової вимоги до Поручителя (відповідача - 1) про погашення кредиту та докази направлення і отримання її Поручителем (відповідач - 1). Заяву відповідача - 2 за первісним позовом про відкладення розгляду справи задоволено. Відкладено підготовче засідання на 11.03.2020р.
10.03.2020р. до суду від відповідача - 2 (за первісним позовом) надійшов відзив на позовну заяву АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Судом відзив прийнятий до відома.
Ухвалою суду від 11.03.2020р. клопотання представника відповідача - 2 (за первісним позовом) про витребування в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" «Регламент робіт електронних розрахунково-інформаційних програмних продуктів» та «Регламент отримання інформації про стан рахунків засобами мобільного зв'язку» або аналогічні за змістом документи, згідно яких станом на 28 лютого 2015р. здійснювалось забезпечення віддаленого доступу відповідачки до системи «Приват 24» задоволено. Витребувано в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" «Регламент робіт електронних розрахунково-інформаційних програмних продуктів» та «Регламент отримання інформації про стан рахунків засобами мобільного зв'язку» або аналогічні за змістом документи, згідно яких станом на 28 лютого 2015р. здійснювалось забезпечення віддаленого доступу відповідачки до системи «Приват 24». Клопотання представника відповідача - 2 (за первісним позовом) про продовження строку підготовчого провадження у справі задоволено. Продовжено підготовче провадження на 30 днів, до 13.04.2020р. Відкладено підготовче засідання на 13.04.2020р.
Ухвалою суду від 13.04.2020р. повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі № 904/10364/15, призначене на 13.04.2020р., не відбулось через запровадження карантинних заходів. Після усунення вказаних обставин розгляд справи буде призначено у судовому засіданні ухвалою суду, про що сторони будуть повідомлені в передбаченому ГПК України порядку.
Ухвалою суду від 26.05.2020р. призначено підготовче засідання на 23.06.2020р. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов'язковою. До засідання подати: позивачу - відповідь на відзив відповідача (у разі його отримання - до дня першого підготовчого засідання), складену відповідно до вимог ст. 166 ГПК України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії відповіді на відзив відповідачу; оригінали документів, доданих до заяви (для огляду в судовому засіданні); надати пояснення чи звертався позивач за договором поруки з грошовими вимогами в справу № 904/769/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "ВЕРУС"; повідомити відповідача, третю особу 1 та 2 про час і місце судового засідання, докази повідомлення надати суду; відповідачу - 1 (за первісним позовом): відповідно до ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття; одночасно надіслати позивачу, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання; заперечення на відповідь на відзив (у разі її отримання - до дня першого підготовчого засідання), складене відповідно до вимог ст. 167 ГПК України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії заперечення позивачу; відповідачу - 2 (за первісним позовом): заперечення на відповідь на відзив (у разі її отримання - до дня першого підготовчого засідання), складене відповідно до вимог ст. 167 ГПК України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії заперечення позивачу; відповідачу - 1 (за зустрічним позовом): відзив на зустрічний позов, докази в обґрунтування відзиву; відповідачу - 2 (за зустрічним позовом): відзив на зустрічний позов, докази в обґрунтування відзиву; третій особі - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 2: письмові пояснення на позов, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; третій особі - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 2: письмові пояснення на позов; документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів. Зобов'язано АТ КБ "ПриватБанк" виконати вимогу ухвали суду від 11.03.2020р. щодо витребування судом відповідних документів та інформації.
Ухвалою суду від 23.06.2020р. закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 22.07.2020р. о 10:00год.
У судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.07.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача (відповідача за зустрічним позовом, господарський суд,
Як зазначає позивач у позовній заяві, 10.12.2013 ним та фізичною особою-підприємцем Корбутовою Людмилою Олексіївною (відповідач -2) було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач-2 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі по тексту - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://рrіvаtbank.uа, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 10.12.2013.
За Договором відповідачу-2 позивачем встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизованої кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до пункту 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надасться на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Згідно з пунктом 3.2.1.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Пунктом 3.2.1.1.8. умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Пункт 3.2.1.1.6. умов зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Відповідно до розділу 3.2.1.4. Умов, яким затверджений порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню. Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, а якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт .сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у роді. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Відповідно до п. 3.2.1.4.4. Умов - Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого «Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Відповідно 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п..3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період, за який сплачується неня , (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту. Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Як зазначав позивач у позові, ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором та було надано відповідачу-2 кредитний ліміт в розмірі 200 000 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту по рахунку № НОМЕР_1 . (а.с.35 т.1).
Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 27.10.2015 за відповідачем-2 рахується заборгованість у розмірі 334 375,45 грн. (в тому числі: 198 737,24 грн. - заборгованість за кредитом, 59 952,40 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 10 743,20 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом та 64 942,61 грн. - пеня).
Відтак, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.12.2013 в загальному розмірі 334 375,45 грн.
Під час розгляду справи відповідач-2 проти позову заперечував посилаючись на те, що внаслідок протиправних дій невстановлених осіб з рахунку відповідача - 2 було перераховано грошові кошти у розмірі 195 000 грн., які є предметом даного спору.
З матеріалів справи вбачається, що зазначеним неправомірним діям сторонніх осіб щодо перерахування грошових коштів з рахунку відповідача-2, була надана оцінка під час розгляду справи №667/224/16-ц за позовом Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів, процентів користування коштами та збитків, а також під час розгляду справи №663/50/16-ц за позовом Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, процентів користування коштами та збитків.
Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27.11.2017 по справі № 667/224/16-ц Н/П 2/766/361/17 за позовом Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" про стягнення безпідставно отриманих коштів, процентів за користування коштами та збитків, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни безпідставно отримані кошти у розмірі 95000,00 грн., проценти за їх користування у розмірі 33501,16 грн., збитки у розмірі 16640,56 грн.
Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27.11.2017 по справі № 667/224/16-ц Н/П 2/766/361/17, є таким що набрало законної сили 08.12.2017.
Також, як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 23.08.2016 у справі №663/50/16-ц за позовом Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, процентів користування коштами та збитків позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни 100 000 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 29 804,48 грн. за користування ними, 16 640,56 грн. збитків, а також 1 464,45 грн. судових витрат, а всього 147 909,49 грн.
Заочне рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 23.08.2016 у справі №663/50/16-ц, є таким що набрало законної сили 01.10.2016.
При цьому, як зазначає відповідач-2 у відзиві на позов (а.с.66-73 т.2), виконавчі листи по справам № 667/224/16-ц та №663/50/16-ц не були пред'явлені Фізичною особою-підприємцем Корбутовою Людмилою Олексіївною до примусового виконання.
Щодо первісних позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" та до Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 198 737,24грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 59 952,40грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 64 942,61 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 10 743,20 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, крім всього, договори та інші правочини.
У статті 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) закріплено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За змістом ч. 1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За приписами ст. 526 ЦК України, з якими кореспондуються положення ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом положень ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, враховуючи наявність судових рішень у справах № 667/224/16-ц та №663/50/16-ц, якими стягнуто на користь відповідача-2 грошові кошти, безпідставно перераховані з його рахунку. Таким чином, відповідач -2 відновив свої порушені права та законні інтереси.
Водночас не пред'явлення виконавчих листів до примусового виконання рішень суду у справах № 667/224/16-ц та №663/50/16-ц, не звільняє відповідача-2 від обов'язку з повернення кредитних коштів банку.
Наведені вище обставини, спростовують заперечення відповідача-2, викладені у відзиві на позов.
З огляду відсутність доказів погашення відповідачем-2 суми основного боргу (кредиту) у розмірі 198 737,24 грн., суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими.
В позовній заяві позивач зазначив, що 11.11.2014 між позивачем (кредитором) та відповідачем-1 (поручителем) укладено договір поруки № E0209ROS0O64 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Фізичною особою-підприємцем Корбутовою Людмилою Олексіївною (боржник) всіх своїх зобов'язань за договором б/н від 10.12.2013.
Згідно з п. 1.2. договором поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі.
Відповідно до п. 4 договору поруки, за кредитним договором боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники.
Згідно з п. 9 договору поруки, строк, в межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором встановлюється протягом 5 років.
Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Статтею 554 Цивільного кодексу України, встановлено у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
На момент розгляду справи заборгованість перед кредитором не погашена, ані відповідачем-1, ані відповідачем -2.
Відтак, первісні позовні вимоги про стягнення суми 198 737,24 грн. заборгованості за кредитом, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно вимог щодо солідарного стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, пені та комісії, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Статтею 1067 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Положеннями ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
Статтею 1069 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним ( ст. 1055 ЦК України ).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Нормами ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Аналіз вказаних норм свідчить, що в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Судом встановлено, а позивачем не спростовано, що в заяві відповідача-2 про відкриття рахунку, процентна ставка за користування кредитними коштами зазначена не була.
Крім того, у вищезгаданій заяві відсутні умови встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та їх визначеного розміру.
Обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення відсотків за користування кредитом та пені у тому числі їх розміру і порядок нарахування, позивач посилався на Умови та Правила надання банківських послуг, які надав до суду, і які за його доводами були розміщеними на сайті: https://privatbank.ua, як невід'ємну частину спірного договору.
З даного приводу суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у ст. 8 Конституції України.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
У п. 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийняті 09.04.1985 р. № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 11.07.2013 р. у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Таким чином, за відсутності підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді пені за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів-1,2 заборгованості по процентам за користування кредитом, комісії та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Крім того, коли мова іде в документі про істотну умову, притаманну договору, підпис особи засвідчує не лише ознайомлення з документом, а і згоду на викладені в документі умови, обов'язки, наслідки невиконання зобов'язань, розміри штрафних санкцій, розміри та порядок нарахування процентів, право банку на зміну умов в односторонньому порядку, збільшення розміру ліміту тощо.
Із наявних в матеріалах справи доказів, не вбачається підтвердження того, що відповідачем-2 отримано та ознайомлено його під підпис з Умовами та правилами надання банківських послуг.
Заява не містить всіх істотних умов кредитного договору, зокрема суми кредиту. Отже на підставі наявних в матеріалах справи документів не можна встановити, що сторони дійшли згоди із усіх істотних умов договору.
Зазначене в Заяві про розміщення вказаних документів на сайті банку, додатково свідчить про те, що відповідачу-2 їх на ознайомлення при підписанні Заяви та інших документів позивачем не надано.
Отже, суд вважає, що матеріали справи не містять належного підтвердження, що саме до поданої позивачем редакції "Умов та Правил надання банківських послуг" приєднався відповідач-2 та погодився на умови, які вони містять. При цьому, роздруківка із сайту позивача не приймається судом у якості належного доказу, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити, і вносила відповідні зміни в Умови.
Суд наголошує, що надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд звертає увагу, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Відповідачу-2 Умови та правила банківських послуг, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17 ).
Крім того, роздруківка із сайту Позивача не є належним, допустимим та достовірним доказом такого погодження в розумінні приписів процесуального закону (ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), оскільки такий доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), який може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила кредитування.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом України в постанові від 11.03.2015 р. ( провадження № 6-16цс15 ); Верховним Судом в постановах від 25.09.2019 р. у справі № 704/1023/16-ц, від 02.10.2019 р. у справі № 322/1220/16, від 01.11.2019 р. у справі № 910/13940/18; Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17; в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.08.2019 р. в рамках справи № 182/1806/17, від 17.07.2019 р. (справа № 175/4576/14-ц)).
Враховуючи вищевикладене, первісні позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів -1,2 заборгованості по процентам за користування кредитом, комісії та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором визнаються господарським судом такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо зустрічних позовних вимог Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни до Відповідача 1: Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" про визнання недійсним договору поруки №E0209ROS0О064 від 11.11.2014р. з моменту його укладення, судом встановлено наступне.
Зустрічну позовну заяву обґрунтовувала тим, що договір поруки не відповідає вимогам закону. У п.3.2.1.1.8. Умов зазначено, що обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання клієнтом заяви про відкриття рахунку, а, відтак, строк обслуговування згідно Умов закінчився 09.12.2014р. Зауваження у п.3.2.1.1.8. Умов про те, що обслуговування клієнта може бути продовжено банком на той самий строк, на думку ФОП Корбутової Л.О., є намаганням змінити умови надання послуг в односторонньому порядку. Фізична особа-підприємець Корбутова Л.О. вважає, що договір поруки як похідний від договору надання банківських послуг не може діяти довше основного договору. Обов'язок поручителя безпосередньо залежить не тільки від можливих порушень ФОП Корбутової Л.О., а й від її наміру продовжувати або припинити отримання банківських послуг. Фізична особа-підприємець Корбутова Л.О. вважає, що договір поруки безпосередньо впливає на її права та обов'язки, що порушує приписи ст.511 Цивільного кодексу України. Крім того, за змістом ст.553 Цивільного кодексу України порука за договором передбачає волевиявлення як боржника, так і поручителя.
Як встановлено судом та зазначено вище, предметом договору поруки №E0209ROS0O64 від 11.11.2014 є надання поруки ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" перед ПАТ КБ "Приватбанк" за виконання Фізичною особою-підприємцем Корбутовою Людмилою Олексіївною (боржник) всіх своїх зобов'язань за договором б/н від 10.12.2013.
Згідно з п. 1.2. договором поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі.
Відповідно до п. 4 договору поруки, за кредитним договором боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники.
Згідно з п. 5 договору поруки, у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку.
Відповідно до п. 8 договору поруки, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.
Згідно з п. 9 договору поруки, строк, в межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором встановлюється протягом 5 років.
Приписами статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В силу ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до пунктів 19, 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5 законодавство України не передбачає обов'язку банку чи іншої фінансової установи (кредитора) інформувати поручителя перед укладенням договору поруки про фінансовий та/або інший стан позичальника. Оскільки особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК), а порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі (право вибору), то незадовільний майновий стан позичальника не є підставою для визнання договору поруки недійсним.
З урахуванням статей 553- 554 ЦК договір поруки укладається кредитором за зобов'язаннями, які забезпечуються порукою, і поручителем. Оскільки позичальник є не стороною договору поруки, а стороною у зобов'язанні, забезпеченому порукою, чинне законодавство України не передбачає обов'язку кредитора чи поручителя отримувати згоду позичальника на укладення договору поруки. Разом із тим це не означає, що за позовом позичальника такий договір поруки не може бути визнано недійсним, якщо буде доведено, що він звужує його права чи розширює обов'язки, зокрема, передбачає оплату послуг поручителя боржником відповідно до вимог статті 558 ЦК України, чи доведено зловмисну домовленість кредитора з поручителем тощо.
Позивач у зустрічній позовній заяві зазначає, що в п.3.2.1.1.8. Умов зазначено, що обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання клієнтом заяви про відкриття рахунку, а, відтак, на думку позивача (за зустрічним позовом) строк обслуговування рахунку згідно Умов закінчився 09.12.2014р.
Суд вважає такі посилання позивача (за зустрічним позовом) безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідно до п. 3.2.1.1.8. Умов Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі далі «Угода»). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг», Банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг», за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування Ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Термін також може бути змінений Банком згідно з п. 3.2.1.2.3.4 цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг». Згідно ст.212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань за кредитом, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк. інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). При непогашеній заборгованості у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою.
Отже, оскільки чинним законодавством України та умовами оспорюваного договору поруки не встановлено обов'язку поручителя попереджати боржника про укладення договору поруки з метою забезпечення виконання його зобов'язань перед кредитором і волевиявлення боржника під час укладення договору поруки не є істотною умовою договору поруки, а згідно приписів статті 626 Цивільного кодексу України порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя та безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язань не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
На підставі викладеного, суд частково задовольняє первісні позовні вимоги в частині солідарно стягнення з відповідачів -1,2 заборгованості за кредитом у розмірі 198 737,24грн.
В частині первісних позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів -1,2 заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 59 952,40грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 64 942,61 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 10 743,20 грн. - суд відмовляє.
В задоволенні зустрічних позовних вимог суд відмовляє у повному обсязі.
Зважаючи на часткове задоволення первісного позову, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених первісних вимог, а саме на відповідача-1 за первісним позовом - 1490,53 грн., на відповідача-2 за первісним позовом - 1490,53 грн. та на позивача за первісним позовом - 2034,57 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Первісні позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" та до Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 198 737,24грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 59 952,40грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 64 942,61 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 10 743,20 грн. - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" (49019, м. Дніпро, вул. Метробудівська, буд.3, офіс 181, код ЄДРПОУ 34562954) та з Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 198 737,24грн. (сто дев'яносто вісім тисяч сімсот тридцять сім грн.24 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" (49019, м. Дніпро, вул. Метробудівська, буд.3, офіс 181, код ЄДРПОУ 34562954) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 490,53 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто грн. 53 коп.).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 490,53 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто грн. 53 коп.).
В решті первісних позовних вимог - відмовити.
Відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог Фізичної особи-підприємця Корбутової Людмили Олексіївни до Відповідача 1: Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" про визнання недійсним договору поруки №E0209ROS0О064 від 11.11.2014р. з моменту його укладення.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений статтею 256 ГПК України.
Повне рішення складено - 23.07.2020р.
Суддя І.В. Владимиренко