Справа № 296/5389/20
2/296/2017/20
про залишення заяви без руху
"26" червня 2020 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним та скасування запису державної реєстрації права власності,
Адвокат Патруль Ю.О., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, в якому просить: 1) визнати недійсним договір дарування частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 19 липня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Катюхою Олександром Віталійовичем; 2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Катюхою Олександром Віталійовичем частки житлового будинку (67/100), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 .
Таким чином позивачем заявлено 3 вимоги немайнового характеру.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.
З наявних матеріалів позовної заяви вбачається, що позов подано без додержання правил, викладених у ч.4 ст.177 ЦПК України, згідно якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Ціна позову становить 131493,00 грн.
В той же час, адвокатом позивача подано клопотання, в якому остання просить суд відповідно до ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України, в зв'язку з скрутним матеріальним становищем звільнити частково позивача від сплати судового збору.
При цьому, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 90,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 01.01.2020 р.) судовий збір за подачу позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 грн.
Згідно другого абзацу частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З урахуванням того, що позивачем заявлено 3 вимоги немайнового характеру, судовий збір повинен становити 2522, 40 грн. (3*840,80 грн.), та саме в такому розмірі позивачу необхідно було сплатити судовий збір.
Разом з тим, враховуючи оплату в розмірі 90,00 грн., доплаті підлягає 2432,40 грн.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, чи зменшення їх розміру являється майновий стан позивача, який позбавляє його можливості здійснити оплату судового збору у визначеному Законом розмірі при зверненні з позовом до суду, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або позивач належить до категорії осіб вказаних в п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Крім того, за змістом вказаної норми, відстрочення, звільнення від сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого, а також його зменшення є правом суду, а не обов'язком.
З наведено вбачається, що особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі або надати докази, що вона відноситься до певної категорії осіб, визначених ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про доходи за попередній календарний рік, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї.
Разом з тим, позивачем на підтвердження свого скрутного матеріального становища надано лише копію пенсійного посвідчення, а тому суд не може однозначно визначити майновий стан особи за попередній календарний рік з метою встановлення підстав для звільнення від сплати судового збору.
Крім того, враховуючи наведені норми ст. 8 Закону України «Про судових збір», позивач не надала доказів, що вона відноситься до тієї категорії осіб, за клопотанням яких суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Водночас, в порушення вимог ч.4, 5 ст. 95 ЦПК України копії документів, долучених до позовної заяви, на відповідність їх оригіналам, не засвідчені належним чином, а саме, відсутня дата засвідчення таких копій з підписом позивача.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
Для усунення виявлених недоліків позовної заяви позивачу слід надати докази в підтвердження існування підстав для звільнення від сплати судового збору, які вказані в ст. 8 Закону України «Про судових збір» (відомості про дохід позивача за увесь попередній 2019 календарний рік) або сплатити судовий збір відповідно до вищенаведених ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір», а також засвідчити належним чином долучені до позовної заяви копії документів з проставленням дати та підпису позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 177, 185, 187, 260 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним та скасування запису державної реєстрації права власності залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідні докази через канцелярію суду або направити їх засобами поштового зв'язку протягом визначеного строку.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про залишення позову без руху не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду. Окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала щодо визначення розміру судових витрат.
Суддя О. Й. Адамович