Справа №295/8137/20
1-кс/295/3225/20
17.07.2020 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання з метою приводу у кримінальному провадженні № 12016060020003966 від 11.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Прокурор звернувся до суду з указаним клопотанням, в якому вказав, що досудовим слідством встановлено, що у невстановлений слідством день та час в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами інших осіб, шляхом обману, із застосуванням незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. З метою реалізації вказаного вище злочинного умислу, 24.03.2016 ОСОБА_4 , використовуючи електронно-обчислюванню техніку, яка має ідентифікаційні ознаки ІР-адреса НОМЕР_1 створив завідомо неправдиве оголошення на інтернет-аукціоні OLX за номером НОМЕР_2 про продаж автомобіля Volkswagen Тransporter. Після того як на вказане оголошення відреагував потерпілий ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , представляючись ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи, що виконувати взяті на себе зобов'язання, щодо продажу автомобіля Volkswagen Тransporter, він не має наміру, повідомив потерпілому ОСОБА_5 про необхідність перерахунку частини грошових коштів в розмірі 4 000 грн. за вказаними ним банківськими реквізитами, як оплату за зазначений транспортний засіб, при цьому повідомивши неправдиві відомості про те, що доставить обумовлений автомобіль протягом 2-3 днів з моменту перерахунку коштів, таким чином викликавши у потерпілого упевненість у виконанні взятих на себе зобов'зань. На пропозицію ОСОБА_4 про перерахунок частини грошових коштів, ОСОБА_5 , не усвідомлюючи про злочинний умисел останнього, будучи впевненим у правдивості його слів та щирості намірів, погодився та 04.04.2016 перерахував на банківський рахунок ПАТ КБ «Приватбанк», який закріплений за банківською карткою № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_6 та перебувала у володінні ОСОБА_7 , грошові кошти в розмірі 4 000 грн. Маючи можливість управляти банківським рахунком, який закріплений за вказаною вище карткою, ОСОБА_7 отримав належні ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 4 000 грн. та розпорядився ними на власний розсуд, при цьому взяті на себе зобов'язання, щодо доставки майна, а саме автомобіля Volkswagen Тransporter не виконав. Таким чином, ОСОБА_7 заволодів чужим майном шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме грошовими коштами в розмірі 4 000 гривень, що належать ОСОБА_5 , чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 , реалізовуючи власний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, використовуючи електронно-обчислюванню техніку, яка ідентифікаційні ознаки якої не встановлено створив завідомо неправдиве оголошення на інтернет-ресурсі «Вконтакте» про продаж автомобіля Ореl Vivaro. Після того як на вказане оголошення відреагував потерпілий ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи, що виконувати взяті на себе зобов'язання, щодо продажу автомобіля Ореl Vivaro, він не має наміру, повідомив потерпілому ОСОБА_8 про необхідність перерахунку частини грошових коштів в розмірі 5 200 грн. за вказаними ним банківськими реквізитами, як оплату за зазначений транспортний засіб, при цьому повідомивши неправдиві відомості про те, що доставить обумовлений автомобіль на протязі декількох днів з моменту перерахунку коштів, таким чином викликавши у потерпілого упевненість у виконанні взятих на себе зобов'зань. На пропозицію ОСОБА_4 про перерахунок частини грошових коштів, ОСОБА_8 , не усвідомлюючи про злочинний умисел останнього, будучи впевненою у правдивості його слів та щирості намірів, погодився та 28.04.2016 перерахував на банківський рахунок ПАТ КБ «Приватбанк», який закріплений за банківською карткою № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_9 , але перебувала у володінні ОСОБА_7 , грошові кошти в розмірі 5 200 грн. Маючи можливість управляти банківським рахунком, який закріплений за вказаною вище карткою, ОСОБА_7 отримав належні ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 5 200 грн. та розпорядився ними на власний розсуд, при цьому взяті на себе зобов'язання, щодо доставки майна, а саме автомобіля Ореl Vivaro не виконав. Таким чином, ОСОБА_7 повторно заволодів чужим майном шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме грошовими коштами в розмірі 5 200 гривень, що належать ОСОБА_8 , чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 , реалізовуючи власний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, 24.04.2016, використовуючи електронно-обчислюванню техніку, яка має ідентифікаційний ознаки - ІР-адреса НОМЕР_1 , створив завідомо неправдиве оголошення на інтернет-аукціоні OLX за номером НОМЕР_5 про продаж автомобіля Ford Mondeo. Після того як на вказане оголошення відреагував потерпілий ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи, що виконувати взяті на себе зобов'язання, щодо продажу автомобіля Ford Mondeo, він не має наміру, повідомив потерпілому ОСОБА_10 про необхідність перерахунку частини грошових коштів в розмірі 2 500 грн. за вказаними ним банківськими реквізитами, як оплату за зазначений транспортний засіб, при цьому повідомивши неправдиві відомості про те, що доставить обумовлений автомобіль на протязі декількох днів з моменту перерахунку коштів, таким чином викликавши у потерпілого упевненість у виконанні взятих на себе зобов'зань. На пропозицію ОСОБА_4 про перерахунок частини грошових коштів, ОСОБА_10 , не усвідомлюючи про злочинний умисел останнього, будучи впевненим у правдивості його слів та щирості намірів, погодився та 04.04.2016 перерахував на банківський рахунок ПАТ КБ «Приватбанк», який закріплений за банківською карткою НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_9 , але перебувала у володінні ОСОБА_7 , грошові кошти в розмірі 2 500 грн. Маючи можливість управляти банківським рахунком, який закріплений за вказаною вище карткою, ОСОБА_7 отримав належні ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі 2 500 грн. та розпорядився ними на власний розсуд, при цьому взяті на себе зобов'язання, щодо доставки майна, а саме автомобіля Ford Mondeo не виконав. Таким чином, ОСОБА_7 повторно заволодів чужим майном шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме грошовими коштами в розмірі 2 500 гривень, що належать ОСОБА_10 , чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 , реалізовуючи власний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, 08.05.2016 використовуючи електронно-обчислюванню техніку, яка має ідентифікаційний ознаки - ІР-адреса НОМЕР_6 , створив завідомо неправдиве оголошення на інтернет-аукціоні OLX за номером НОМЕР_7 про продаж телевізора марки Samsung. Після того як на вказане оголошення відреагував потерпілий ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи, що виконувати взяті на себе зобов'язання, щодо продажу телевізора марки Samsung, він не має наміру, повідомив потерпілому ОСОБА_11 про необхідність перерахунку частини грошових коштів в розмірі 300 грн. за вказаними ним банківськими реквізитами, як оплату за зазначений телевізор, при цьому повідомивши неправдиві відомості про те, що доставить обумовлений товар на протязі декількох днів з моменту перерахунку коштів, таким чином викликавши у потерпілого упевненість у виконанні взятих на себе зобов'зань. Після цього ОСОБА_4 додатково повідомив потерпілу про необхідність перерахунку решти грошових коштів як оплати за обраний нею товар в розмірі 900 грн. На пропозицію ОСОБА_4 про перерахунок грошових коштів, ОСОБА_11 , не усвідомлюючи про злочинний умисел останнього, будучи впевненою у правдивості його слів та щирості намірів, погодилася та 08.05.2016 перерахувала на банківський рахунок ПАТ КБ «Приватбанк», який закріплений за банківською карткою НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_9 , але перебувала у володінні ОСОБА_7 , грошові кошти в розмірі 300 грн. Після чого 11.05.2016 перерахувала ще 900 грн. за вищезазначеними банківськими реквізитами. Маючи можливість управляти банківським рахунком, який закріплений за вказаною вище карткою, ОСОБА_7 отримав належні ОСОБА_11 грошові кошти у розмірі 1 200 грн. та розпорядився ними на власний розсуд, при цьому взяті на себе зобов'язання, щодо доставки майна, а саме телевізора марки Samsung не виконав. Таким чином, ОСОБА_7 повторно заволодів чужим майном шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме грошовими коштами в розмірі 1 200 гривень, що належать ОСОБА_11 , чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 , реалізовуючи власний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, 16.05.2016 використовуючи електронно-обчислюванню техніку, яка має ідентифікаційний ознаки - ІР-адреса НОМЕР_6 , створив два завідомо неправдиві оголошення на інтернет-аукціоні OLX за номером НОМЕР_8 та за номером НОМЕР_9 про продаж телевізорів марки Samsung та марки Sony відповідно. Після того як на вказані оголошення відреагував потерпілий ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи, що виконувати взяті на себе зобов'язання, щодо продажу телевізорів марки Samsung та марки Sony, він не має наміру, повідомив потерпілому ОСОБА_12 про необхідність перерахунку грошових коштів в розмірі 5 200 грн. за вказаними ним банківськими реквізитами, як оплату за зазначені телевізори, при цьому повідомивши неправдиві відомості про те, що доставить обумовлений товар на протязі декількох днів з моменту перерахунку коштів, таким чином викликавши у потерпілого упевненість у виконанні взятих на себе зобов'зань. На пропозицію ОСОБА_4 про перерахунок грошових коштів, ОСОБА_12 , не усвідомлюючи про злочинний умисел останнього, будучи впевненим у правдивості його слів та щирості намірів, погодився та 17.05.2016 перерахував на банківський рахунок ПАТ КБ «Приватбанк», який закріплений за банківською карткою НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_9 , але перебувала у володінні ОСОБА_7 , грошові кошти в розмірі 5 200 грн. Маючи можливість управляти банківським рахунком, який закріплений за вказаною вище карткою, ОСОБА_7 отримав належні ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 5 200 грн. та розпорядився ними на власний розсуд, при цьому взяті на себе зобов'язання, щодо доставки майна, а саме телевізорів не виконав. Таким чином, ОСОБА_7 повторно заволодів чужим майном шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме грошовими коштами в розмірі 5 200 гривень, що належать ОСОБА_12 , чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 , реалізовуючи власний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, 16.07.2016 використовуючи електронно-обчислюванню техніку, яка має ідентифікаційний ознаки - ІР-адреса НОМЕР_10 , створив завідомо неправдиве оголошення на інтернет-аукціоні OLX за номером 322540438 про продаж телевізора марки Samsung. Після того як на вказане оголошення відреагував потерпілий ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи, що виконувати взяті на себе зобов'язання, щодо продажу телевізора марки Samsung, він не має наміру, повідомив потерпілому ОСОБА_14 про необхідність перерахунку частини грошових коштів в розмірі 100 грн. за вказаними ним банківськими реквізитами, як оплату за зазначений телевізор, при цьому повідомивши неправдиві відомості про те, що доставить обумовлений товар на протязі декількох днів з моменту перерахунку коштів, таким чином викликавши у потерпілого упевненість у виконанні взятих на себе зобов'зань. Після цього ОСОБА_4 додатково повідомив потерпілу про необхідність перерахунку решти грошових коштів як оплати за обраний нею товар в розмірі 3900 грн. На пропозицію ОСОБА_4 про перерахунок грошових коштів, ОСОБА_13 , не усвідомлюючи про злочинний умисел останнього, будучи впевненою у правдивості його слів та щирості намірів, погодилася та 16.07.2016 перерахувала на банківський рахунок ПАТ КБ «Приватбанк», який закріплений за банківською карткою НОМЕР_11 , яка належить ОСОБА_15 , але перебувала у володінні ОСОБА_7 , грошові кошти в розмірі 100 грн. Після чого 18.07.2016 перерахувала ще 3900 грн. за вищезазначеними банківськими реквізитами. Маючи можливість управляти банківським рахунком, який закріплений за вказаною вище карткою, ОСОБА_7 отримав належні ОСОБА_13 грошові кошти у розмірі 4 000 грн. та розпорядився ними на власний розсуд, при цьому взяті на себе зобов'язання, щодо доставки майна, а саме телевізора марки Samsung не виконав. Таким чином, ОСОБА_7 повторно заволодів чужим майном шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме грошовими коштами в розмірі 4 000 гривень, що належать ОСОБА_13 , чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 , реалізовуючи власний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, 20.07.2016 використовуючи електронно-обчислюванню техніку, яка має ідентифікаційний ознаки - ІР-адреса НОМЕР_12 , створив завідомо неправдиве оголошення на інтернет-аукціоні OLX за номером НОМЕР_13 про продаж телевізора марки Samsung. Після того як на вказане оголошення відреагував потерпілий ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи, що виконувати взяті на себе зобов'язання, щодо продажу телевізора марки Samsung, він не має наміру, повідомив потерпілому ОСОБА_16 про необхідність перерахунку частини грошових коштів в розмірі 300 грн. за вказаними ним банківськими реквізитами, як оплату за зазначений телевізор, при цьому повідомивши неправдиві відомості про те, що доставить обумовлений товар на протязі декількох днів з моменту перерахунку коштів, таким чином викликавши у потерпілого упевненість у виконанні взятих на себе зобов'зань. На пропозицію ОСОБА_4 про перерахунок грошових коштів, ОСОБА_16 , не усвідомлюючи про злочинний умисел останнього, будучи впевненою у правдивості його слів та щирості намірів, погодилася та 20.07.2016 перерахувала на банківський рахунок ПАТ КБ «Приватбанк», який закріплений за банківською карткою НОМЕР_11 , яка належить ОСОБА_15 , але перебувала у володінні ОСОБА_7 , грошові кошти в розмірі 300 грн. Маючи можливість управляти банківським рахунком, який закріплений за вказаною вище карткою, ОСОБА_7 отримав належні ОСОБА_16 грошові кошти у розмірі 300 грн. та розпорядився ними на власний розсуд, при цьому взяті на себе зобов'язання, щодо доставки майна, а саме телевізора марки Samsung не виконав. Таким чином, ОСОБА_7 повторно заволодів чужим майном шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме грошовими коштами в розмірі 300 гривень, що належать ОСОБА_16 , чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Як зазначено у клопотанні, встановлено наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, однак проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_4 на даний час не представилося можливим, при цьому встановлено, що за місцем реєстрації та можливих місця проживання в м. Житомирі підозрюваний ОСОБА_4 відсутній.
Клопотання обґрунтоване тим, що встановлено достатні відомості, що свідчать про те, що ОСОБА_4 переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме, при цьому оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_4 , а тому існує обґрунтована необхідність в отриманні дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою запобігання спроб підозрюваним ОСОБА_4 переховуватися від органів слідства, іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню та для забезпечення швидкого та повного досудового розслідування та судового розгляду.
В судове засідання прокурор Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглянути дане клопотання без її участі, просила його задовольнити з мотивів, викладених в ньому.
Дослідивши клопотання та додані до нього копії з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Статтею 42 КПК України регламентовано, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ст.ст. 276, 278 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу , письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Статтею 135 КПК України (глава 11) визначено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а саме визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом регламентовано ст. 136 КПК України, відповідно до якої належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Разом з тим, слідчому судді не надано жодних доказів того, що дотримано визначений кримінальним процесуальним законодавством порядок вручення підозри. Будь-які відомості про направлення повідомлення про підозру ОСОБА_4 , отримання повідомлення дорослими членами сім'ї чи іншою особою, яка з ним проживає, житлово-експлуатаційною організацією за місцем проживання підозрюваного або адміністрації за місцем його роботи, в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором на підставі матеріалів кримінального провадження не доведено, що ОСОБА_4 належним чином повідомлено про підозру або складено повідомлення про підозру, однак його не вручено йому внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 в силу ст. 42 КПК України не є підозрюваним в даному кримінальному провадженні, а отже щодо нього не може бути вирішено питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не може бути наданий дозвіл на його затримання.
Беручи до уваги те, що прокурором не доведено та не надано докази, які підтверджують, що ОСОБА_4 є підозрюваним в розумінні ст. 42 КПК України, що органом досудового розслідування вжито заходи для повідомлення ОСОБА_4 про підозру в порядку та у спосіб, передбачені КПК України; клопотання про надання дозволу на затримання подане в кримінальному провадженні, яке є зупиненим, що взагалі виключає можливість звернення з таким клопотанням, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 177, 188 - 190 КПК України, -
У задоволенні клопотання прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання з метою приводу у кримінальному провадженні № 12016060020003966 від 11.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1