Ухвала від 22.07.2020 по справі 185/10727/19

Справа № 185/10727/19

Провадження № 1-кп/185/266/20

УХВАЛА

22 липня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про призначення судово-медичної експертизи, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019040010000115 від 15 квітня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання захисник просить призначити СМЕ, на вирішення якої поставити питання про стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_3 , наявність захворювань, симптоматику, причини захворювання, можливість утримування в умовах слідчого ізолятора тощо.

Клопотання обґрунтоване тим, що стан здоров'я обвинуваченого погіршився і останній позбавлений можливості отримати кваліфіковану медичну допомогу.

Обвинувачений та сторона захисту підтримали клопотання, прокурор заперечував проти його задоволення.

Вирішуючи дане клопотання, суд виходить з наступних положень законодавства.

Висновок експертизи є одним із джерел доказів.

Обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені ст. 91 КПК України.

Проведення експертизи є обов'язковою у випадках визначених, ч. 2 ст. 242 КК України.

Серед перелічених випадків з'ясування фізичного стану обвинуваченого відсутнє.

Таким чином, стан здоров'я обвинуваченого не є обставиною, яка підлягає доказуванню певним джерелом доказу у вигляді судово-медичної експертизи.

В той же час відповідні висновки медичних установ можуть бути використані як дані, які характеризують особу обвинуваченого в розрізі стану його здоров'я, які, з огляду на принцип змагальності, надаються сторонами кримінального провадження.

А частина питань щодо можливості відбування покарання, можливості тримання в слідчому ізоляторі тощо, є компетенцією лікарсько-консультативних комісій закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності після обов'язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.

Обвинувачений має право на вільне пересування та вільне отримання кваліфікованої медичної допомоги.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні захисника - адвоката ОСОБА_5 про призначення судово-медичної експертизи обвинуваченого ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1