07 липня 2020 року м. Ужгород№ 260/505/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судових засідань Олійник В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Київської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 липня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складена 21 липня 2020 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Київської області (далі - відповідач, КДКА Київської області), яким просить визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Київської області від 28.01.2020 року за № 3/2020 про відмову в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в діях адвоката дисциплінарного проступку та зобов'язати КДКА Київської області ухвалити рішення яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 на підставі поданої скарги від 11.11.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у листопаді 2019 року звернувся до КДКА Київської області зі скаргою на адвоката ОСОБА_2, в якій просив притягнути вказаного адвоката до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів. Оскарженим рішенням КДКА Київської області від 28.01.2020 року № 3/2020 у порушенні дисциплінарної справи за скаргою позивача стосовно адвоката ОСОБА_2 відмовлено у зв'язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката. На думку позивача, відмовляючи у відкритті дисциплінарного провадження відносно адвоката, КДКА Київської області дійшла неправильного висновку з порушенням процедури розгляду скарги, оцінки доказів поданих скаржником, неправильною оцінкою поданих доказів тощо, оскільки при подачі скарги на дії адвоката було надано докази вчинення ним дисциплінарного проступку, який не є сумісним з професією адвоката. Так, письмовими доказами, а також відеофіксацією (які містяться у розпорядженні відповідача) підтверджується неетична поведінка адвоката, а також вчинення дій, що підпадають під ознаки кримінально-караного діяння, що само по собі достатнім доказом вчинення дисциплінарного проступку у розумінні Правил адвокатської етики. Незгода із спірним рішенням КДКА Київської області слугувала підставою для звернення позивача із даним позовом до суду про його скасування.
Ухвалою суду від 03.03.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін 31.03.2020 року о 09:00 год.
Ухвалою суду від 31.03.2020 року, в зв'язку з відсутністю доказів належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду даної адміністративної справи, у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст. 205 КАС України розгляд адміністративної справи відкладено.
25.05.2020 року до суду надійшов відзив КДКА Київської області, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного. За результатом розгляду поданої до КДКА Київської області скарги ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2 та вирішення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності (строк проведення перевірки продовжено до 15.01.2020 року на підставі п.30 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність) членом дисциплінарної комісії складена довідка від 15.01.2020 року, яка разом із скаргою та матеріалами справи подана на розгляд дисциплінарної палати членом дисциплінарної комісії. Заслухавши доповідача - члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, думки інших членів дисциплінарної палати, розглянувши матеріали дисциплінарної перевірки, об'єктивно перевіривши доводи скарги, грунтовно вивчивши письмові пояснення адвоката та виходячи з результатів проведеної перевірки, дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла висновку про відсутність підстав для порушення стосовно адвоката дисциплінарної справи, оскільки, перевірка відомостей по скарзі та аналіз зібраних під час її проведення матеріалів, свідчить про відсутність доказів, які б об'єктивно вказували на наявність в діях чи поведінці адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку.
В судове засідання сторони по справі не з'явилися, при цьому як представником позивача, так і відповідачем надані клопотання про розгляд справи за їх відсутності, та у відповідності до ст. 205 КАС України розгляд справи проведено за відсутності представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України від 05.07.2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правилами адвокатської етики, Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (затверджений рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року за № 120), Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону (затверджений рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 року за № 77).
Згідно до ст. 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, в тому числі, у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Так, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку (ч. 3 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
У відповідності до положень ст. 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (ч. 2 вказаної статті).
Згідно до ст. 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою) (ч.ч. 2-3 вказаної статті).
Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі (ст. 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Порядок перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката визначений у ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", якою передбачено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Як визначено ст. 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (ч.ч. 2-3 вказаної статті).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 11.11.2019 року ОСОБА_1 подано до КДКА Київської області скаргу стосовно адвоката ОСОБА_2 для вирішення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, яка обґрунтована наступним:
За участі скаржника на даний час тривають цивільні справи, зокрема справа № 308/290/19, інтереси скаржника в якій, представляє адвокат ОСОБА_6, діючий на підставі довіреності від 16.07.2018 року № 701.
З боку адвоката ОСОБА_2 протягом останнього року чиниться психологічний тиск, що негативно відображається на виконанні адвокатом ОСОБА_6 своїх професійних обов'язків; як додає скаржник, про звинувачення у свій бік, він взагалі не згадує, оскільки це буде предметом перевірки правоохоронних органів.
Зокрема, у судовому засіданні Закарпатського апеляційного суду, яке відбулося 30.10.2019 року у справі № 308/290/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про усунення перешкод у користуванні орендованим майном, адвокат ОСОБА_2, який одночасно здійснює представництво інтересів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (позивач та третя особа), під час розгляду апеляційної скарги висловлювався образливо на адресу скаржника, де називав його злочинцем та при цьому ображав адвоката ОСОБА_6 , який здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 , (диск звукозапису судового засідання додається). Після завершення судового засідання приблизно о 10 год. 00 хв., 30.10.2019 року, у приміщенні Закарпатського апеляційного суду в м. Ужгороді по вул. Довженка, 7, наніс адвокату ОСОБА_6 тілесні ушкодження. Відомості про протиправну поведінку було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згідно з діагнозом лікаря-травматолога констатовано забій м'яких тканин шиї. Скаржник звертає особливу увагу, що тілесні ушкодження адвокату ОСОБА_6 були нанесені у зв'язку з виконанням ним функцій захисника (адвоката, представника) - саме адвокатом ОСОБА_2
Позивач зазначав, що вищевказана обставина (нанесення його захиснику тілесних ушкоджень) підтверджує відсутність правових аргументів у веденні справи та використання адвокатом ОСОБА_2 протиправних засобів і прийомів, а будь-яке застосування насильства не має виправдань для професії адвоката.
З посиланням на ст. 50 Правил адвокатської етики (далі - ПАЕ), а також ст. ст. 42, 44 ПАЕ, ст. ст. 11, 33, 34, 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи системність характеру дій, що вчиняються адвокатом ОСОБА_2 по відношенню до скаржника, як учасника процесу та його представника - адвоката ОСОБА_6, щодо якого застосовано фізичне насильство у вигляді нанесення тілесних ушкоджень як представника скаржника, до якого останній не має жодних зауважень щодо ефективності і тактики захисту його законних прав та інтересів, і щодо роботи якого не має жодних зауважень, через що адвокат ОСОБА_6 і зазнав фізичного та психологічного тиску зі сторони адвоката ОСОБА_2, просить притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, що буде належним і дієвим заходом на поведінку адвоката.
До скарги на 14 арк. додано такі матеріали: 1. Копія довіреності від 16.07.2018 pоку, посвідченої Кішкіним Д.В., приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 701; 2. Копія Витягу з Єдиного реєстру судових розслідувань щодо реєстрації кримінального провадження за № 12019070030003460 від 31.10.2019 року о 09:07:17; 3. Копія талону № 13068/1061 травматологічного пункту від 30.10.2019 pоку; 4. Копія протоколу судового засідання Закарпатського апеляційного суду по справі № 308/290/19 за 30.10.2019 pоку; 5. Копія постанови Закарпатського апеляційного суду по справі № 308/9995/17 від 17.01.2019 pоку; 6. Копія постанови Закарпатського апеляційного суду по справі № 308/11861/14-ц від 12.02.2019 pоку; 7. Витяг з ЄРАУ на адвоката ОСОБА_2 ; 8. Аркуш паперу А4 з двома DVD дисками, що містять аудіо та відеоматеріали.
Як вже зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Так, Дисциплінарною палатою встановлено, що адвокат ОСОБА_2 здійснює адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 7645/10 p., виданого Радою адвокатів Київської області 19.04.2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 ; адвокат обліковується у Раді адвокатів Київської області, а тому розгляд дисциплінарного провадження стосовно адвоката відноситься до компетенції дисциплінарної палати КДКА Київської області.
У надісланих на адресу КДКА Київської області (вх. № 1589 від 05.12.2019 року) письмових поясненнях датованих 01.12.2019 pоку, адвокат ОСОБА_2 проти поданої стосовно нього скарги заперечив, посилаючись на наступні обставини: адвокат представляє інтереси протилежної сторони у цивільному спорі зі скаржником. 30.10.2019 року у Закарпатському апеляційному суді відбулося засідання по справі № 308/290/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні орендованим майном, яке в подальшому було відкладено на 20.11.2019 року. Після цього, як пояснює адвокат, він останнім вийшов з зали судового засідання та в коридорі почув і побачив, як адвокат ОСОБА_6 ображає нецензурними словами та штовхає його довірительку - позивача по справі ОСОБА_3 . Почувши образи, адвокат втрутився у конфлікт та захистив свою довірительку, попередивши адвоката ОСОБА_6 про Указ Президента України від 22.07.2019 року "Про заходи щодо протидії рейдерству в Україні", наголосивши на тому, що за всі неправомірні та незаконні дії він спільно зі скаржником ОСОБА_1 буде відповідати згідно чинного законодавства.
Адвокат звертає увагу, що самого скаржника під час цих подій на місці не було, крім цього, скаржника не було і у всіх інших попередніх засіданнях суду. Також, адвокат зазначає про неприязні відносини, що склалися між його довірителем ОСОБА_3 і самим скаржником - ОСОБА_1 та його адвокатом ОСОБА_6
У поясненнях адвокат наголошує на тому, що адвоката ОСОБА_6 він не бив. У своїй скарзі ОСОБА_1 описує події, учасником яких він не був, натомість його адвокат провокував ОСОБА_3 , ображав і штовхнув його клієнтку, думаючи що цього ніхто не побачить.
Стосовно відеозапису наданого скаржником, адвокат зазначає, що ОСОБА_1 нічого не зазначає про те, звідки у нього цей відеозапис, що є на тому записі та джерела його походження. Також, у поясненнях адвокат стверджує, що "із скарги не відомо ким (слідчим?) і на підставі якого документа (заяви чи клопотання?); ким і кому (згідно якого рішення?) посадові особи Закарпатського апеляційного суду надали відеозапис". Тобто, при "здобутті" доданого до скарги звукозапису чи відеозапису скаржником та посадовими особами Закарпатського апеляційного суду було допущено пряме порушення вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підстав, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України).
Щодо нанесення адвокату скаржника ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, то ця інформація є вигаданою і такою, що не містить належних і допустимих доказів. Адвокат ОСОБА_2 стверджує, що йому достеменно відомо, що після 10 год. 30 хв. адвокат ОСОБА_6 продовжував приймати участь в інших судових справах в цьому суді і ніяких звернень до лікаря чи виклику швидкої допомоги не було.
На підтвердження вищевикладеного, адвокат посилається на додану до його письмових пояснень заяву ОСОБА_3 про те, що адвокат ОСОБА_6 ображав її нецензурними словами в коридорі суду та штовхнув в спину. І звичайно, почувши образи ОСОБА_6 в бік ОСОБА_3 , побачивши, що він її штовхає, ОСОБА_2 моментально зреагував та захистив свою довірительку.
Викладену у скарзі інформацію вважає неправдивою, а прохальну частину скарги розцінює як таку, що спрямована на позбавлення потерпілих у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на адвокатський захист і просить прийняти рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи.
До своїх письмових пояснень адвокатом ОСОБА_2 додані такі матеріали: 1. Копія Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.01.2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; 2. Копія Державного акту на право власності на земельну ділянку від 21.08.2007 року серія ЗК № 039315 кадастровий номер: 2110100000:17:003:0071 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; 3. Копія Висновку судового експерта В.В . Дрозда про вартість нерухомого майна потерпілих: станції технічного обслуговування літ. З, загальною площею 621, 4 кв. м., автомийкою, літ. К, загальною площею 228, 3 кв. м., земельною ділянкою площею 0, 0843 га за кадастровим номером: 2110100000:17:003:0071, яке знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Перемоги, 141 /1, разом з фотографіями об'єкту; 4. Копія Висновку про вартість майна від 08.12.2017 pоку, складеного ПП "Експерт-центр", м. Ужгород; 5. Копія постанови ВП № 55028069 від 30.10.2017 року про відкриття виконавчого провадження; 6. Копія постанови ВП № 55028069 від 21.12.2017 року про закінчення виконавчого провадження; 7. Копія ухвали Ужгородського міськрайонного суду в справі № 308/9995/17 від 26.10.2017 pоку, якою суд: "Заборонив фізичній особі ОСОБА_1 вчиняти дії щодо передачі прав за Іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 року за реєстровим № 992, Іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 року за реєстровим № 3764 до вирішення справи по суті»; 8. Копія відзиву на скаргу ОСОБА_1, в справі № 308/10485/18 старшого державного виконавця Ужгородського РВ ДВС І.М. Чуп; 9. Копія Акту державного виконавця від 07.09.2018 року старшого державного виконавця Ужгородського РВ ДВС І.М. Чуп; 10. Копія відповіді начальника управління прокуратури І. Косея від 11.10.2019 року про те, що 11.10.2019 року державного реєстратора Роберта Мангура повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 362 КК України; 11. Копія супровідного листа ст. слідчого І.В. Гички в прокуратуру області від 10.09.2019 pоку; 12. Копія повідомлення про підозру ОСОБА_1 ; 13. Копія повідомлення про підозру приватному нотаріусу Галині Кузьо ; 14. 7-ме клопотання про підозру та обвинувальних актів ОЗГ від 31.10.2019 року потерпілих по КП ЄРДР № 22018070000000023 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їхнього захисника ОСОБА_2; 15. Заява позивачки по справі № 308/290/19, яка розглядалася 30.10.2019 року в Закарпатському апеляційному суді о 09 год. 00 хв. ОСОБА_3 (свідка).
За правилами п. 30 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (затверджене рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року), протокольним рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області строк проведення перевірки за скаргою ОСОБА_1 продовжено до 15.01.2020 року.
У відповідності до вимог ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами проведеної перевірки за скаргою ОСОБА_1 , членом дисциплінарної палати КДКА Київської області Степановим Є.В. складена довідка від 15.01.2020 pоку, яка разом зі скаргою та матеріалами справи подана на розгляд дисциплінарної палати КДКА Київської області.
За результатами здійсненої перевірки, Рішенням КДКА Київської області від 28.01.2020 року № 3/2020 в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2 відмовлено, у зв'язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
Як на підставу протиправності відмови у відкритті дисциплінарного провадження (а відтак, і протиправності спірного рішення) позивач посилається на те, що письмовими доказами та відеофіксацією, які містяться у розпорядженні відповідача, підтверджується неетична поведінка адвоката, а також вчинення ним дій, які підпадають під ознаки кримінально-караного діяння, що само по собі є достатнім доказом вчинення дисциплінарного проступку у розумінні Правил адвокатської етики.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", не допускається ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність без достатніх підстав.
Пунктом 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов'язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
За змістом п. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність - обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката.
Так, в ході проведення перевірки викладених у скарзі ОСОБА_1 доводів, Дисциплінарною комісією КДКА Київської області, за результатом прослуховування файлів з аудіозаписом судового засідання Закарпатського апеляційного суду, яке відбулося 30.10.2019 року в рамках розгляду цивільної справи № 308/290/19, а також вивчення Протоколу судового засідання, які були надані скаржником на підтвердження обставин образливого висловлювання щодо скаржника, та образ щодо адвоката ОСОБА_6, який здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 , не знайдено підстав для висновку відносно того, що поведінка адвоката ОСОБА_2 містила в собі ознаки видів дисциплінарних проступків, про які йдеться в скарзі.
Такий висновок підкріплюється зокрема й тим, що на вказаних матеріалах не зафіксовано зауважень з боку головуючого судді. Разом з тим, згідно положень ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення у судовому засіданні належного порядку. Отже, у разі грубого порушення адвокатом належного порядку, саме головуючий мав би звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо вжиття заходів дисциплінарного реагування, разом з тим жодних звернень до КДКА Київської області про вчинення адвокатом ОСОБА_2 дисциплінарного проступку від суду не надходило. Не надходило скарг на дії адвоката ОСОБА_2 і від адвоката ОСОБА_6, який (на відміну від скаржника) був присутнім у судовому засіданні та щодо образ якого зазначається в скарзі. Таким чином, наведені в скарзі неправомірні дії та поведінка адвоката ОСОБА_2 є суб'єктивними оціночними судженнями її автора, який є протилежною стороною у справі.
Щодо обставин подій, які мали місце після судового засідання та внаслідок яких адвокату ОСОБА_6 були завдані тілесні ушкодження нібито з боку адвоката ОСОБА_2 , то так само додані до скарги відеоматеріали не дали зробити відповідний висновок про причинний зв'язок між зафіксованими на них подіями та ушкодженнями адвоката ОСОБА_6 у вигляді забою м'яких тканин шиї.
Як свідчать наявні в матеріалах перевірки документи, з цього приводу Ужгородським ВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070030003460 від 31.10.2019 року за ч. 1 ст. 125 КК України, і лише результати даного розслідування, підтверджені відповідним судовим рішенням, можуть дати підстави для висновку про наявність протиправних дій з боку адвоката ОСОБА_2
Крім цього, встановлення вказаних обставин, на підставі наданих скаржником відеоматеріалів та інших доказів, не відноситься до компетенції кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Разом з тим, розгляд скарги без участі сторін не є порушенням положень законодавства, що регламентує діяльність дисциплінарної палати, оскільки обов'язковість повідомлення та виклику сторін в засідання дисциплінарної палати передбачені на стадії слухання вже порушеної дисциплінарної справи (ст. ст. 43 - 46 Положення; ст. 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
У взаємозв'язку з вищенаведеним, судом не встановлено обставин недотримання відповідачем закріплених процесуальним законом критеріїв під час прийняття рішення від 28.01.2020 року №3/2020, що виключає підстави ставити під сумнів правомірність такого рішення.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача спростовані відповідачем, є необґрунтованими та суперечать положенням діючого законодавства, що регулюють спірні відносини, відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Згідно ст. 139 КАС України та в зв'язку з відсутністю понесених судових витрат відповідача, судові витрати не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Київської області (м.Київ, вул. Кирилівська, буд. 15 код ЄДРПОУ 23243231) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Рейті