ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
20 липня 2020 року м. Київ № 640/16083/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області
про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, зобов?язання вчинити дії, стягнення коштів
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом (вх. №640/16083/20 від 14.07.2020) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Луганського обласного управління юстиції від 08.01.2002 №7 про звільнення позивача з посади судді Кам'янобрідського районного суду м. Луганська у зв'язку із закінченням строку, на яким його призначено;
- зобов'язати начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області видати наказ про зарахування позивача до штату суддів Кам'янобрідського районного суду міста Луганська з 08.01.2002;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, які виділяються на фінансове забезпечення діяльності місцевих загальних судів Луганської області на користь позивача кошти на відшкодування матеріальної шкоди у вигляді невиплаченої премії судді Кам'янобрідського районного суду міста Луганська за 3-й та 4-й квартали 2001 року у сумі 1586,30 грн.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, які виділяються на фінансове забезпечення діяльності місцевих загальних судів Луганської області на користь позивача кошти на відшкодування моральної шкоди у сумі 20 000 грн.;
- зобов'язати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків ) та Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області нарахувати позивачу середній заробіток судді Кам'янобрідського районного суду міста Луганська за час вимушеного прогулу, індексацію заробітної плати та компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, починаючи з 08.01.2002 по фактичну дату поновлення на посаді судді;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, які виділяються на фінансове забезпечення діяльності місцевих загальних судів Луганської області на користь позивача кошти на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі середнього заробітку судді Кам'янобрідського районного суду міста Луганська за час вимушеного прогулу, індексацію заробітної плати та компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, починаючи з 08.01.2002 по фактичну дату поновлення на посаді судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, в силу припису ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Ознайомившись зі змістом поданого позову та доданих до нього додатків, суд виявив відсутність серед позовних матеріалів копії рішення Луганського районного суду Луганської області від 23.04.2003 та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 12.11.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до Луганського обласного управління юстиції про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення преміальних винагород за 3-ій та 4-ий квартали 20001 року, відшкодування моральної шкоди. При цьому, в тексті свого позову ОСОБА_1 посилаючись на вказані рішення судів, не зазначив про причини, що перешкоджали йому додати їх копії до поданого адміністративного позову в якості документальних доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VІ, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання адміністративного позову немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, за змістом ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VІ за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX передбачено, що з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2 102 гривні.
Поряд з цим ст. 5 Закону №3674-VІ передбачені пільг щодо сплати судового збору. Зокрема, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 цього Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Також в ч. 2 ст. 3 №3674-VІ визначені випадки, коли судовий збір не справляється. Зокрема, судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду (п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону №3674-VІ).
Судом встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлено позовні вимоги:
- немайнового характеру, на які поширюються пільга, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (а саме: про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, про зобов?язання видати наказ про зарахування до штату суддів, про зобов?язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу);
- немайнового характеру, на які не поширюється пільга, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (а саме: про стягнення невиплаченої премії судді, про зобов?язання нарахувати індексацію заробітної плати та компенсацію втрати доходів у зв?язку з порушенням строків виплати заробітної плати);
- майнового характеру (а саме - про стягнення коштів у сумі 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди), на які не поширюється пільга, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, відповідно до вищенаведених норм Законів №3674-VІ і №294-IX сума судового збору, яку мав сплатити позивач при зверненні до адміністративного суду із цим позовом становить 2 522,40 грн. (84,80 грн. х 3).
Суд встановив, що позивачем до матеріалів своєї позовної заяви не додано жодних документів на підтвердження сплати ним судового збору за подання цього позов до суду в частині вимог майнового та немайнового характеру, до яких не застосовується норма п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Натомість позивач посилався на п. 13 ч. 2 ст. 3 зазначеного Закону як правову підставу для звільнення його від сплати судового збору.
Суд відхиляє таку позицію позивача як документально необгрунтовану, оскільки в матеріалах позовної заяви відсутні оригінали або їх засвідчені копії судових рішень, якими ті чи інші рішення (дії, бездіяльність) відповідачів були визнані у встановленому законом порядку незаконними (протиправними).
Окрім того, суд звертає увагу позивача на положення ч. 6 ст. 161 КАС України, якою передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Разом з цим позовом ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку звернення до суду із цим позовом. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що у місячний строк з дня прийняття оспорюваного наказу від 08.01.2002 він звернувся Луганського районного суду Луганської області з відповідним позовом. Рішенням Луганського районного суду Луганської області від 23.04.2003 справі №2-29-2003, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 12.11.2007, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою від 10.12.2007 на такі рішення судів. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2008 касаційна скарга ОСОБА_1 була прийнята до провадження цього суду.
В подальшому, як стверджує позивач матеріали адміністративної справи за його позовом були втрачені. Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 26.12.2019 у справі №2-29-2003 заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження по вказаній адміністративній справі залишено без задоволення.
29.01.2020 отримавши копію ухвали Білокуракинського районного суду Луганської області від 26.12.2019 ОСОБА_1 22.02.2020 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з повторною позовною заявою до Президента України, Луганського обласного управління юстиції в особі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення преміальних винагород за 3-й та 4-й квартали 2001 року, відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №9901/55/20 (провадження №П/9901/55/20) таку позовну заяву повернуто позивачу з мотиву порушення ним правил об?єднання позовних вимог.
У контексті з наведеним позивач вважає, що має право на повторне звернення до суду з такою самою заявою у строк, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України та ч. 1 ст. 233 Кодексу законів України про працю, тобто у місячний строк з дня отримання копії ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.02.2020 року, а саме - з 10.03.2020.
Проте, 12.03.2020 ОСОБА_1 через контрольний пункт в?їзду/виїзду (КПВВ) Станиця Луганська» Луганської області в'їхав на тимчасово окуповану територію - до свого житла в місті Луганську. З 16.03.2020 за наказом командуючого операції Об'єднаних сил (ООС) Міністерства оборони України фізичним особам виїзд з тимчасово окупованих територій на контрольовану Україною територію заборонено у зв'язку з введенням карантину, пов'язаного із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). У зв?язку із закриттям фізичним особам виїзду з тимчасово окупованих територій на контрольовану територію позивач був позбавлений права своєчасно виїхати з міста Луганська та своєчасно направити через відділення ПАТ «Укрпошти» або відділення ТОВ «Нова Пошта», які розташовані в смт. Станиця Луганська Луганської області, цю позову заяву.
Ознайомившись із цим клопотанням суд дійшов висновку про не наведення позивачем поважних причин, які могли перешкодили йому у місячний строк з дня отримання ним ухвали Білокуракинського районного суду Луганської області від 26.12.2019 (тобто, з 29.01.2020) звернутися до адміністративного суду повторно із таким самим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: копій рішення Луганського районного суду Луганської області від 23.04.2003 та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 12.11.2007 у справі №2-29-2003 - у кількості примірників для суду та відповідачів; оригіналу платіжного документу про сплату ОСОБА_1 судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва його позовної заяви у розмірі 2 522,40 грн.; нормативно та документально обґрунтованої заяви, в тексті якої наведені інші підстави для поновлення строку звернення до суду із цим позовом.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок