Справа № 420/4669/20
16 липня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,
за участю
від позивача: ОСОБА_1 , - за ордером
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії №687 від 22.04.2016 року та зобов'язання повернути безпідставно утриману суму пенсії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 01 червня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії №687 від 22.04.2016 року та зобов'язання повернути безпідставно утриману суму пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 02 червня 2020 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду, докази поважності або інші підстави причин пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою від 22 червня 2020 року задоволено клопотання позивача та поновлено строк звернення до суду з даним позовом, прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач отримувала пенсію за віком з 24.06.2004 року, яку обчислено відповідно до довідки АКБ «Імексбанк» від 19.04.2004 року № 1594 про заробітну плату за період 01.01.1995 року по 31.12.1999 року та Відділом КПР Управління ПФУ в Приморському районі міста Одеси проведено зустрічну перевірку довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_2 від 19.04.2004 року №1594, в результаті якої встановлено розбіжності в нарахованих сумах заробітної плати, а тому було видано нову довідку від 16.04.2016 року та проведено перерахунок пенсії, в результаті якого утворилась переплата за період з 24.06.2004 року по 30.04.2016 року в розмірі 123512, 77 грн., у зв'язку з чим УПФУ в Приморському районі міста Одеси прийнято №687 від 22.04.2016 року про утримання надміру виплачених сум пенсій з ОСОБА_2 .
Позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до ст. 1166 ЦК України, відповідачем не доведено факт протиправної поведінки позивача, настання шкоди та причинного зв'язку між ними.
Також, позивач зазначила, що жодних зловживань, які б призвели до виплати ОСОБА_2 у більшому розмірі пенсії допущено не було, а тому підстави для прийняття рішення щодо стягнення суми надміру виплаченої пенсії ОСОБА_2 у відповідача не було.
До суду 10 липня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що чинним законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб'єкта на якого покладається обов'язок в залежності від того, хто з інших суб'єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати.
При цьому відповідач зазначив, що відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі ч. 1 ст. 103 Закону № 1788-ХІІ виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати зокрема в поданні ним документів з явно неправильними відомостями, тобто свідомі навмисні активні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати пенсії та водночас єдиною особою заінтересованою в отриманні пенсійного забезпечення у більшому розмірі є пенсіонер, в даному випадку позивач, а пенсійний фонд здійснює лише нарахування та виплату премії в разі звернення пенсіонера.
Таким чином, на думку відповідача, з огляду на те, що за результатами зустрічної перевірки довідки про заробіток для обчислення пенсії встановлені розбіжності в нарахованих сумах заробітної плати позивача, пенсійним органом правомірно прийнято оскаржуване рішення та утримується переплата з пенсії відповідача з 01.05.2016 року по 20 % від розміру пенсії.
Також, відповідач зазначив, що пенсійні виплати мають постійний характер, а тому позивач не міг звернути увагу на значне зменшення розміру пенсійних виплат, а тому, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду.
Представник позивача відмовився від процесуального права на підготовку відповіді на відзив.
На виконання ухвали суду від відповідача надійшла належним чином завірена копія пенсійної справи.
На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач на відкрите судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить розпис представника на розписці, про причини нез'явлення суд не повідомив.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З цих підстав, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 16 липня 2020 року суд вирішив продовжити розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, вислухавши пояснення представника позивача та доповівши зміст відзиву на позовну заяву, судом встановлено таке.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 (а.с.7).
Позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до посвідчення НОМЕР_3 (а.с.9).
Відповідно до записів у трудовій книжці від 05.08.1970 року, ОСОБА_2 у період з 01.04.1994 року по 26.09.2000 року працювала у акціонерному комерційному банку «Імексбанк» (а.с.17-20).
Так, суд встановив, що 19 серпня 2004 року АКБ «Імексбанк» видано ОСОБА_2 довідку № 1594 про заробіток для обчислення пенсії, з сумою заробітку з розшифровкою (грн.) за період з 1995 рік по 1999 рік, про те, що її заробіток, який враховується при обчисленні пенсії склав 44509,58 грн.
Відповідач не заперечував та матеріалами пенсійної справи підтверджено, що відповідно до протоколу №891 від 21.10.2004 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком, виходячи 2009.59000 середньомісячного заробітку, з урахуванням вказаної довідки.
Також, суд встановив, що 04.06.2016 року УПФУ в Приморському районі міста Одеси проведено зустрічну звірку достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених в довідці «Про заробітну плату» ОСОБА_2 з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування заробітної плати за період з 01.01.1995 року по 31.12.1999 року, за наслідками якої складено акт №299/1 від 04.04.2016 року, відповідно до якого встановлено, що дані довідки №1594 від 19.08.2004 року не відповідають первинним документам та встановлено, що за 1996 рік у розрахунково-платіжних відомостях по заробітній платі інформація щодо оплати внесків до ПФ не відображена; за жовтень 1999 року відсутні дані розрахунку заробітної плати та відрахувань ПФ в наданих до перевірки відомостях по нарахуванню заробітної плати.
Суд встановив, що ПАТ «Імексбанк» видано ОСОБА_2 нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідно до якої сума заробітної плати складає 24216,54 грн.
УПФУ в Приморському районі міста Одеси розпорядженням № 146002 від 12.04.2016 року здійснено перерахунок пенсії у зв'язку з коригуванням показника середнього заробітку.
Також, суд встановив, що 22 квітня 2016 року УПФУ в Приморському районі міста Одеси прийнято рішення № 687 про утримання надміру виплачених сум пенсії, відповідно до якого встановлено суму переплати пенсії 123512,77 грн. згідно з довідкою відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії №2, що утворилась за період з 24.06.2004 року по 30.04.2016 року, у зв'язку з наданням фіктивних документів, сума переплати у розмірі 123512 грн. підлягає поверненню (а.с.11).
Також у рішенні зазначено, що відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру в наслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно. У разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення утримувати переплату в розмірі 20 % пенсії щомісячно, починаючи з 01.05.2016 року до повного погашення.
Сума переплати в розмірі 123512 грн. підтверджена розрахунком пенсійних виплат по особовому рахунку 146002 ОСОБА_2 .
В матеріалах пенсійної справи міститься повідомлення про доведення до відома ОСОБА_2 , що у зв'язку з наданням фіктивних документів утворилася переплата в сумі 123512 грн., яка буде з 01.05.2016 року утримуватись з пенсії в розмірі 20 % до повного погашення переплати.
Втім суд встановив, що в матеріалах пенсійної справи відсутні докази направлення на адресу позивача рішення УПФУ в Приморському районі міста Одеси № 687 від 22 квітня 2016 року про утримання надміру виплачених сум пенсії та повідомлення про утримання з пенсії 20 % до повного погашення переплати, а також відсутні докази отримання цих документів позивачем нарочно або поштою.
Також, суд встановив, УПФУ в Приморському районі міста Одеси звернулось до Приморського районного суду міста Одеси з позовом про стягнення з ОСОБА_2 надміру виплачених сум пенсій та саме в ході розгляду справи позивач дізнався про рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Судом досліджена належним чином засвідчена копія пенсійної справи позивача.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058, виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.
Відповідно до ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788), органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Статтею 103 Закону № 1788 передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695.
Згідно із вимогами п. 3 цього Порядку, повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону № 1788 у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.
Зі змісту зазначених норм Закону № 1058-ІV, Закону № 1788 та Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695, вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.
Таким чином, чинним законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб'єкта, на якого покладається такий обов'язок в залежності від того, хто із цих суб'єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов'язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов'язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника.
При цьому відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі частини першої статті 103 Закону № 1788-ХІІ виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року по справі № 639/9467/16-а.
Так, в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
При цьому порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону № 1058 та статтею 103 Закону № 1788, за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії).
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону № 1788 є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які було відомо пенсіонеру.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25.10.2016 (справа № 686/26486/14-а та постанові Верховного Суду від 25.09.2018 (справа №340/644/15-а).
Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачу здійснено перерахунок та утримання пенсії за результатами перевірки, відповідно до якої встановлено, що дані довідки №1594 від 19.08.2004 року не відповідають первинним документам банку та встановлено, що за 1996 рік у розрахунково-платіжних відомостях по заробітній платі інформація щодо оплати внесків до ПФ не відображена; за жовтень 1999 року відсутні дані розрахунку заробітної плати та відрахувань ПФ в наданих до перевірки відомостях по нарахуванню заробітної плати.
ПАТ «Імексбанк» видано ОСОБА_2 нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідно до якої сум заробітної плати складає 24216,54 грн., на підставі якої здійснено перерахунок пенсії.
Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суд виходить з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі № 173/424/17.
Втім суду не надані докази відповідачем на підтвердження наявності таких фактів, що позивач навмисно надала пенсійному органу довідку про заробіток плату з невірними показниками.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, враховуючи те, що в оскаржуваному рішенні відповідач не навів обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку пенсіонера при зверненні його із заявою про призначення пенсії та допустимими доказами не підтверджено обізнаність позивача щодо невідповідності даних довідки про заробітну плату, на підставі якої призначено пенсію, суд дійшов висновку, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси про утримання надміру виплачених сум пенсії №687 від 22.04.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню, а тому в цій частині позовні вимоги належать задоволенню.
Посилання відповідача на те, що пенсійні виплати мають постійний характер, а тому позивач не міг звернути увагу на значне зменшення розміру пенсійних виплат, а тому, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, відхиляються судом з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Втім суд встановив, що в матеріалах пенсійної справи відсутні докази направлення на адресу позивача рішення УПФУ в Приморському районі міста Одеси № 687 від 22 квітня 2016 року про утримання надміру виплачених сум пенсії та повідомлення про утримання з пенсії 20 % до повного погашення переплати, а також відсутні докази отримання цих документів позивачем нарочно або поштою.
У свою чергу, позивач зазначив, що про вказане рішення дізнався тільки в ході розгляду справи в Приморському районному суді міста Одеси за позовом пенсійного органу про стягнення з ОСОБА_2 надміру виплачених сум пенсій від 28.10.2019 року.
Тому суд доходить висновку, що відповідачем не доведено факту, що позивач міг знати або повинен був знати про прийняте пенсійним органом рішення раніше дати, яка зазначена позивачем, а тому відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду.
Враховуючи те, що судом визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси про утримання надміру виплачених сум пенсії №687 від 22.04.2016 року, суд вважає, що належать задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повернути ОСОБА_2 безпідставно утриману суму пенсії на підставі рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси про утримання надміру виплачених сум пенсії №687 від 22.04.2016 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій та рішень, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.
Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення належить негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому належить стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії №687 від 22.04.2016 року та зобов'язання повернути безпідставно утриману суму пенсії,- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси про утримання надміру виплачених сум пенсії №687 від 22.04.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) повернути ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) безпідставно утриману суму пенсії на підставі рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси про утримання надміру виплачених сум пенсії №687 від 22.04.2016 року.
Рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 20» липня 2020 року.
Суддя Л.Р. Юхтенко
.