справа №380/5550/20
про повернення позовної заяви
21 липня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кухар Н.А. розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Броницьке" про стягнення 20980,48грн.,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Броницьке" про стягнення заборгованості.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Частиною четвертою статті 55 КАС України передбачено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» та «самопредставництво».
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів») положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
02 червня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII.
Таким чином, з 01 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Суд звертає увагу на те, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані лише питання представництва.
Водночас, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Враховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності зазначених умов.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Статтею 82 Цивільного кодексу України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно з частиною четвертою статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, і спеціальним законом, а саме Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.
Частиною першою статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, з-поміж інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 цього Закону витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Позовна заява, подана від імені Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, підписана начальником відділу Галиною Лучишин на підтвердження повноважень якої надано копію довіреності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 7972/08-36 від 26.03.2019.
Разом з тим, згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ - 13814885) є ОСОБА_1 , підписант ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відомості про особу, яка підписала дану позовну заяву, у реєстрі відсутні.
Відповідно до пункту третього частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає, що позовну заяву підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку. Відтак, позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту третього частини четвертої статті 169 КАС України.
Аналогічні висновки щодо такого застосування норм права викладені в ухвалах Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі № 520/9703/19, від 26 березня 2020 року у справі № 520/8038/19, від 26 березня 2020 року у справі № 640/3905/19, від 26 березня 2020 року у справі № 200/7467/19-а, від 25 березня 2020 року у справі № 160/2491/19, від 19 березня 2020 року у справі № 440/3605/19, від 18 березня 2020 року у справі № 160/2404/19.
Суд також роз'яснює позивачу, що згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 55, 169, 171, 248, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Броницьке" про стягнення заборгованості - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторно звернутись до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу.
Суддя Кухар Н.А.