Іменем України
21 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1953/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Луганського окружного адміністративного суду 14 травня 2020 року надійшла скарга ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, в якій просив:
- визнати зупинення відповідача виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №360/4274/19 та виконання виконавчого листа по адміністративній справі №360/4274/19 від 18 березня 2020 року, в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області витрати по сплаті судового збору в сумі 768 гривень 40 копійок неправомірним та протиправним;
- зобов'язати відповідача поновити виконання та виконати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №360/4274/19 та виконавчого листа по адміністративній справі №360/4274/19 від 18 березня 2020 року, в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області витрати по сплаті судового збору в сумі 768 гривень 40 копійок. В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває вищевказана адміністративна справа.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 скаргу ОСОБА_1 на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду: позовної заяви, яка має узгоджуватись з вимогами ст.ст.5, 159, 160, 161 КАС України разом з копіями позовної заяви та додатками відповідно до кількості учасників справи та доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; доказів про сплату судового збору на реквізити Луганського окружного адміністративного суду або доказів, які б підтвердили підстави для звільнення від сплати судового збору згідно з Законом України "Про судовий збір".
На виконання ухвали суду від 25.05.2020 позивачем усунуто недоліки та надано адміністративний позов, в якому позивач просив суд:
- визнати бездіяльність відповідача з невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №360/4274/19 та невиконання виконавчого листа по адміністративній справі №360/4274/19 від 18 березня 2020 року, в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок протиправною;
- зобов'язати відповідача поновити виконання та виконати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №360/4274/19 та виконавчий лист по адміністративній справі №360/4274/19 від 18 березня 2020 року, в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок. Позовна заява відповідає вимогам статей 160,161 КАС України.
Позовна заява обгрунтована наступним.
Луганський окружний адміністративний суд (головуючий І інстанції - Суддя Басова Н.М.) рішенням від «01» листопада 2019 року у адміністративній справі №360/4274/19 стягнув на користь позивача, ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань третьої особи, Головного управління ДФС у Луганській області витрати по сплаті судового збору в сумі 768 гривень 40 копійок, в порядку розподілу судових витрат за результатами вирішення адміністративної справи {копія додається, оригінал якого перебуває в матеріалах справи №360/4274/19 Луганського окружного адміністративного суду).
Дане судове рішення адміністративного суду набуло законної чинності 09.01.2020.
На цій підставі Луганський окружний адміністративний суд 18 березня 2020 року видав виконавчий документ - виконавчий лист по адміністративній справі №360/4274/19.
Стягувач звернувся із заявою від 20.03.2020 до Головного управління ДКСУ у Луганській області про примусове виконання судового рішення за виконавчим документом.
Листом від 25.03.2020 р. №13-11-10/1077 «Про надання додаткових відомостей» орган Казначейства, з метою виконання рішення суду запропонував стягувану надати копію рішення Луганського окружного адміністративного суду від «01» листопада 2019 року по адміністративній справі №360/4274/19, у встановлений строк.
25.03.2020 позивачем, за супровідним листом від 25.03.2020 надано органу Казначейства додаткові відомості, які запитувалися.
Орган Казначейства листом від 30.03.2020 №13-11/1111повідомив позивача про прийняття вищезазначеної заяви стягувана та виконавчого документу до виконання.
Листом від 07.05.2020 №04-11/1604 орган Казначейства повідомив позивача про зупинення ним безспірного списання коштів за вищезазначеним виконавчим листом до 01.01.2021. Оскільки, здійснення безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду зупиняється до 01.01.2021 відповідно до абз. 8 ст. 2 частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ, підпункту 4 п.13 Порядку №845.
Відповідач, орган Казначейства, у даному випадку зупинення виконання судового рішення Луганського окружного адміністративного суду від «01» листопада 2019 року по справі № 360/4274/19, за Виконавчим листом по адміністративній справі №360/4274/19 від 18 березня 2020 року, тобто безпідставної відмови від здійснення виконання судового рішення, здійснення заходів з чого покладено чинним законодавством на орган Казначейства, діє неправомірно та протиправно.
Ухвалою суду від 29 травня 2020 року відкрито провадження у справі та визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 37-38).
Відповідач надав відзив на позовну заяву (а.с. 43-48), в якому заперечував проти позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до абз. 8 ст. 2 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553 - IX установлено, що тимчасово, з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2021 року, не застосовуються такі норми Бюджетного кодексу України, зокрема частина перша статті 25 Бюджетного кодексу України, щодо здійснення безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Отже, фактично було тимчасово зупинено повноваження органу Казначейства здійснювати безспірне списання коштів відповідно до Порядку №845. Саме тому, Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області на разі позбавлено можливості стягнути з рахунків Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №360/4274/19. Оскільки це призведе до порушення Головним управлінням Державної казначейської служби України в Луганській області вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX.
Відповідачем зазначено, що у листі Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області від 25.03.2020 № 13-11-10/1077 ОСОБА_1 було повідомлено, що знаходження виконавчого листа на виконанні у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Луганській області не забороняє боржнику добровільно виконати рішення Луганського окружного адміністративного суду. Отже, наразі враховуючи внесені зміни до законодавства Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області тимчасово до 01.01.2021 не може здійснювати безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів відповідно до положень Порядку №845.
На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.
Луганський окружний адміністративний суд (головуючий І інстанції - Суддя Басова Н.М.) рішенням від «01» листопада 2019 року у адміністративній справі №360/4274/19 стягнув на користь позивача, ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань третьої особи, Головного управління ДФС у Луганській області витрати по сплаті судового збору в сумі 768 гривень 40 копійок, в порядку розподілу судових витрат за результатами вирішення адміністративної справи (а.с. 32-36).
18 березня 2020 року Луганським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист №360/4274/19 щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн (а.с. 31).
20 березня 2020 року ОСОБА_1 надіслав на адресу Головного управління Державної казначейської служби в Луганській області заяву про примусове виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 в частині стягнення на користь позивача судового збору, до якої було додано вказаний виконавчий лист (а.с. 30).
Листом Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області № 13-11-10/1077 від 25.03.2020 повідомлено, що виконавчий лист про стягнення коштів, відповідно до п. 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників приймається до виконання, але безспірне списання коштів відповідно до пп. 4 п. 13 Порядку №845 зупиняється до 21 січня 2021 року, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (а.с. 29).
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, визначаючись щодо заявлених позовних вимог та заперечень відповідача, виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» визначає організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства можуть утворюватися, ліквідовуватися, реорганізовуватися міністром як структурні підрозділи апарату міністерства, що не мають статусу юридичної особи, за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства утворюються у випадках, коли їх створення передбачено положенням про міністерство, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр.
Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.
Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади.
Типове положення про територіальні органи центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено цим Законом.
Наказом Міністерства фінансів України №1280 від 12.10.2011 затверджено положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі Положення №1280).
Відповідно до пунктів 1-3 Положення №1280, Головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головне управління Казначейства) є територіальними органами Державної казначейської служби України.
Головне управління Казначейства підпорядковане Державній казначейській службі України (далі - Казначейство).
Головне управління Казначейства у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства фінансів України, дорученнями Міністра фінансів України (далі - Міністр), його першого заступника та заступників, наказами Казначейства, дорученнями Голови Казначейства, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
Основним завданням Головного управління Казначейства є реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Підпунктом 14 пункту 4 Положення №1280, Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України, Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Отже, законодавством наділено органи Казначейства повноваженнями здійснювати безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів на підставі рішення суду.
Щодо посилань позивача на те, що стягнення на його користь судових витрат не є безспірним списанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок №845).
Відповідно до пункту 1 Порядку №845, цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Пунктом 2 Порядку №845, у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
Відповідно до абзацу 1 пункту 24 Положення №845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Пунктом 26 Положення №845, Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку.
Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.
Отже, з аналізу наведених положень вбачається, що стягнення судових витрат з боржника за судовим рішенням здійснюється відповідними органами Казначейства шляхом безспірного списання коштів з рахунків боржника.
Таким чином, посилання позивача на те, що стягнення судових витрат не є безспірним списанням коштів є необґрунтованими.
Щодо законності дій відповідача з зупинення безспірного списання за виконавчим листом №360/4274/19 від 01.11.2019, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
При цьому, згідно з чч. 2, 4 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що органи казначейства не є ані органами примусового виконання рішень, ані стороною виконавчого провадження, оскільки не здійснюють самостійних заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи наведене відповідач є лише встановленою Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком №845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів в порядку та в межах повноважень встановлених законом.
Відповідно до пункту 6 Положення №845, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення), оригінал виконавчого документа, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності), оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
Пунктом 8 Положення №845, органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку: приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер, здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів, повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
Відповідно до пункту 13 Положення №845, зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі: зупинення судом виконання: виконавчого документа, рішення про стягнення коштів, звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником, наявності інших передбачених законом обставин.
З 18 квітня 2020 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", відповідно до абз. 9 статті 2 Прикінцевих положень якого установлено, що тимчасово, з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2021 року, не застосовуються такі норми Бюджетного кодексу України, зокрема частина перша статті 25 Бюджетного кодексу України, щодо здійснення безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Таким чином, з моменту набрання чинності вказаним законом законодавець тимчасово зупинив повноваження органів казначейської служби щодо здійснення безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Отже, враховуючи висновки суду щодо того, що органи казначейства не є органами примусового виконання рішень та не здійснюють самостійних заходів з примусового виконання рішень, суд зазначає, що на момент звернення позивачем до відповідача з відповідним виконавчим листом щодо примусового виконання рішення суду, останній тимчасово позбавлений можливості щодо його виконання, на підставі абз. 9 статті 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
При цьому суд зазначає, що в даному випадку зупинення повноважень відповідача щодо безспірного списання коштів, не скасовує виконання рішення суду, а лише відстрочує його на певний строк.
Враховуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, та на підставі законів України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішуються в силу вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов