про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
21 липня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1932/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши заяву Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» про забезпечення позову по справі за позовною заявою Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу, -
Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боднар Марини Юріївни ВП №61542175 від 06.05.2020 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
09.07.2020 року до суду надійшла заява про забезпечення позову. Так, згідно поданої заяви позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 61542175 на підставі виконавчого документа - постанови старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західпого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) Боднар Марини Юріївни ВП № 61542175 від 06.05.2020 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. до набрання законної сили рішення суду у вказаній адміністративній справ.
Заяву про забезпечення позову позивач мотивує тим, що у даному випадку, дії з примусового виконання органами виконавчої служби оскаржуваної постанови про накладення штрафу до часу набрання законної сили судовим рішенням за наслідком вирішення спору про її оскарження створює загрозу ефективному поновленню оспорених в суді прав, оскільки, встановлені строки для вчинення дій зі стягнення штрафу забезпечують втручання у володіння коштами та майном боржника, внаслідок чого буде виконаним зобов'язання до часу його узгодження, чим унеможливлюється виконання завдання адміністративного суду щодо ефективності судового захисту та призведе до необхідності докладення позивачем додаткових зусиль для відновлення своїх прав і повернення коштів. Також, позивач просить при вирішенні питання про забезпечення позову взяти до уваги те, що згідно довідки Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області № 7.1-08-06/2726 від 02.07.2020 залишок на реєстраційному рахунку по КПК 2201160, відкритому у Головному управлінні Казначейства станом на 01 липня 2020 року становить 5124537,91 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Проаналізувавши мотиви, якими позивач обґрунтовує подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Окрім того, суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови ВП № 61542175 від 06.05.2020 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. буде фактично вирішенням справи по суті до постановляння рішення в даній справі, оскільки позовною вимогою прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати протиправними та скасувати постанову ВП №61542175 від 06.05.2020 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Разом з тим, порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами (постанова Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі №826/15718/16).
У зв'язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
З огляду на перебування судді у нарадчій кімнаті та на лікарняному заява про забезпечення позову по справі №260/1932/20 вирішувалася суддею 21.07.2020 року.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» про забезпечення позову по справі за позовною заявою Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII “Перехідних положень” КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі, якщо ухвалу було оскаржено та не скасовано судом апеляційної інстанції, така ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя М.М. Луцович