20 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/1790/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Іванової Лариси Євгеніївни
на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2019 (суддя Сокуренко Л. В.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 (головуючий суддя Кропивна Л. В., судді Поляк О. І., Смірнова Л. Г.)
у справі № 911/1790/19
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"
до фізичної особи-підприємця Іванової Лариси Євгеніївни
про стягнення 445 371,99 грн
11.12.2019 рішенням Господарського суду Київської області, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020, позовні вимоги задоволено повністю.
07.04.2020 ФОП Іванова Л. Є. надіслала безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 911/1790/19, проте ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 було відмолено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Іванової Л. Є. на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 911/1790/19 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
25.05.2020 ФОП Іванова Л. Є. надіслала вдруге безпосередньо до Касаційного господарського суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 911/1790/19, проте ухвалою Верховного Суду від 12.06.2020 було відмолено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Іванової Л. Є. на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 911/1790/19 на підставі пункту 3 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
01.07.2020 ФОП Іванова Л. Є. втретє подала безпосередньо до Касаційного господарського суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 01.07.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н .О., Могил С. К.
Разом із касаційною скаргою ФОП Іванова Л. Є. подала заяву про відвід судді Случа О. В.
06.07.2020 ухвалою Верховного Суду заяву ФОП Іванової Л. Є. про відвід судді Случа О. В. у справі № 911/1790/19 визнано необґрунтованою і передано наявні матеріали на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви ФОП Іванової Л. Є. про відвід судді Случа О. В.
08.07.2020 ухвалою Верховного Суду суддею Касаційного господарського суду відмовлено в задоволенні заяви ФОП Іванової Л. Є. про відвід судді Случа О .В. у розгляді справи № 911/1790/19.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ФОП Іванової Л. Є., Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною другою статті 42 Господарського процесуального кодексу України на учасників справи покладено обов'язок сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом пункту 1 частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, вчинення інших дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Згідно з частиною третьою статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відмова скаржникові ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 911/1790/19 виключає можливість розгляду по суті його повторної касаційної скарги на те ж саме судове рішення.
Суд вважає, що подання ФОП Івановою Л. Є. касаційної скарги у прийнятті якої вже було відмовлено, є яскравим прикладом зловживання процесуальними правами і полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України від 02 грудня 2010 року № 16652/04) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України від 10 січня 2011 року № 26976/06).
За таких обставин, керуючись статтями 43, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Визнати зловживанням процесуальними правами подання фізичною особою-підприємцем Івановою Ларисою Євгеніївною касаційної скарги (вх. № 4790/2020 від 01.07.2020) на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 911/1790/19.
2. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Іванової Лариси Євгеніївни на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 911/1790/19 разом з доданими до скарги матеріалами повернути скаржникові без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил