Справа № 560/783/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
20 липня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Шидловського В.Б. Франовської К.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державного навчального закладу "Теофіпольський професійний аграрно-промисловий ліцей" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до державного навчального закладу "Теофіпольський професійний аграрно-промисловий ліцей" про застосування заходів реагування,
у лютому 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (Головне управління ДСНС України у Хмельницькій області) звернулося до суду з позовом до Державного навчального закладу «Теофіпольський професійний аграрно-промисловий ліцей» (ДНЗ «ТПАПЛ») про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі головного навчального корпусу державного навчального закладу "Теофіпольський професійний аграрно-промисловий ліцей", розташованого за адресою: 30600, Україна, Хмельницька область, смт. Теофіполь, вул. Заводська, 1 (код ЄДРПОУ 36379222), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених у пунктах №1,3,5,9,10,11,12,17,18,19 акту складеному за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержанням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №174 від 19.12.2019.
09 квітня 2020 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області в період з 18 по 19 грудня 2019 року на підставі наказу №711 від 11.12.2019 року та посвідчення на проведення перевірки №164 від 11.12.2019 року проведено позапланову перевірку ДНЗ «ТПАПЛ», за результатами якої складено акт №174 від 19 грудня 2019 року, яким встановлено наступні порушення:
-п.1 до усіх схематичних планів евакуації не розроблено та не затверджено керівником інструкції, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей;
- п. 2 дерев'яні елементи горищних покриттів учбового корпусу №1 (спортивний зал, актовий зал, столова) та електрогазозварювальної лабораторії (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
- п. 3 з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в усіх будівлях та приміщеннях;
- п. 4 допускається влаштування електророзеток, вимикачів, на горючій основі (актовий зал);
- п. 5 захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконано відповідно до вимог на усіх будівлях закладу;
- п. 6 приміщення гуртожитку не обладнано системою керування евакуюванням 3-го типу;
- п. 7 тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту будинків та споруд не виведено на пульти пожежного спостерігання (гуртожиток);
- п. 8 приміщення 3, 4 та 5 поверхів гуртожитку не обладнано системою пожежної сигналізації;
- п. 9 будівлі та приміщення усіх навчальних корпусів та навчальних лабораторій закладу не обладнано системою пожежної сигналізації;
- п. 10 будівлі та приміщення усіх навчальних корпусів та навчальних лабораторій закладу не обладнано системою керування евакуюванням 2-го типу;
- п. 11 грати на вікнах кабінетів де перебувають діти встановлені таким чином, що не розкриваються, не розсуваються та не знімаються. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті);
- п. 12 пожежний резервуар (водойма) знаходиться у не справному стані;
- п. 13 на корпус водонапірної башти позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою, не нанесено;
- п. 14 не проводиться технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на рік;
- п. 15 пожежні кран-комплекти не мають отворів для провітрювання, і не пристосовані для візуального огляду їх без розкривання;
- п. 16 кожен пожежний кран-комплект не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля в будівлі гуртожитку;
- п. 17 пожежні щити на території закладу не забезпечено первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності;
- п. 18 усі будівлі не в повній мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння;
- п. 19 працівників підприємства не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин;
- п. 20 захисна споруда цивільного захисту первинними засобами пожежогасіння не забезпечена;
- п. 21 захисні споруди цивільного захисту системами пожежної автоматики і сигналізацією не обладнано;
- п. 22 стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту їх доступність для усіх категорій населення, зокрема - для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення не відповідає вимогам з утримання;
- п. 23 технічний стан захисної споруди цивільного захисту не відповідає вимогам з утримання;
- п. 24 комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення захисної споруди не утримуються в належному технічному стані;
- п. 25 інженерні комунікацій захисної споруди цивільного захисту не пофарбовані відповідно до їх призначення;
- п. 26 ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо не забезпечено;
- п. 27 формування спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв'язку не забезпечені;
- п. 28 захисна споруда необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, не забезпечена;
- п. 29 перевірка та обслуговування баків (ємностей) для питної води (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття), журналі перевірки стану захисної споруди) не проводиться щорічно.
Акт перевірки від 19 грудня 2019 року №174 вручено директору ДНЗ «ТПАПЛ» П.В. Гладищук, про що свідчить її власноручний підпис на вказаному документі. При цьому, остання ні заперечень, ні зауважень до акта не надала.
Враховуючи виявлені в ході проведення перевірки порушення Головним управлінням ДСНС України у Хмельницькій області звернулось до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що існування загрози здоров'ю та життю людей є підставою для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (Закон №877-V).
Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України (КЦЗ України) передбачено, що забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на керівників та власників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Так, п. п. 27 п. 4 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 р. №3 (у редакції наказу ДСНС України від 21.09.2017 р. №507) визначено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.
Згідно із п.п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом, а згідно із ч. 2 цієї ж статті КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. 70 КЦЗ України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами перевірок виявлені порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, оскільки матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушує конституційно закріплені права людей.
Стосовно тверджень апелянта про те, що частина порушень усунута, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що часткове здійснення вказаних заходів не може свідчити про усунення ДНЗ «ТПАПЛ» виявлених в ході перевірки порушень, оскільки відповідач не звертався до Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області із заявою щодо проведення перевірки вчинених ним заходів, а наявність неусунутих порушень створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу державного навчального закладу "Теофіпольський професійний аграрно-промисловий ліцей" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Шидловський В.Б. Франовська К.С.