08 липня 2020 року м. Ужгород№ 260/1555/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.
при секретарі Петрус К.І.,
за участю:
позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , представник - ОСОБА_2 ,
відповідача: Коритнянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 13 липня 2020 року.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та КП "Горизонт" укладено договір оренди торгового місця, яке знаходиться на території авторечового ринку по АДРЕСА_1 . Позивачем за вищевказаним торгівельним місцем було встановлено тимчасову споруду - павільйон площею 18 кв.м.
В подальшому, рішенням Коритнянської сільської ради від 06 березня 2018 року № 87 "Про скасування дозволу на здійснення ринкової діяльності та ліквідації ринку" та від 30 травня 2018 року № 460 "Про дострокове припинення договору оренди землі шляхом його розірвання за згодою сторін укладеного між Коритнянською сільською радою та КП "Горизонт Коритнянської сільської ради" припинено існування авторинку в с. Кінчеш Ужгородського району. Вказані обставини зумовили дострокове припинення із позивачем договору оренди торгового місця.
15 серпня 2019 року позивач звернулася до Коритнянської сільської ради із заявою про надання їй в оренду частини земельної ділянки площею 0,018 га. Однак, рішенням від 05 вересня 2019 року № 721 відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Вказане рішення мотивоване тим, що передача в оренду земельних ділянок з відповідним цільовим призначенням здійснюється за результатами проведення земельних торгів. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки враховуючи факт розташування на частині земельної ділянки в с. Кінчеш належної їй споруди, а також факт частини цієї ділянки в суборенді і її користування позивачем, право на укладення договору оренди цієї земельної ділянки не повинно проводитися на земельних торгах.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності на земельній ділянці належного їй на праві власності нерухомого майна, що прямо впливає на законність оскарженого рішення Коритнянської сільської ради Ужгородського району № 721 від 05 вересня 2019 року "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду".
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторони, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 22 квітня 2016 року між Коритнянською сільською. радою (орендодавець) та КП "Горизонт" (орендар) укладено договір оренди землі. Відповідно до вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
01 червня 2016 року між позивачем та КП "Горизонт" укладено договір оренди торгового місця, яке знаходиться на території авторечового ринку за адресою: с. Кінчеш, вул. Фізкультурна, 2 на землях Коритнянської сільської ради.
У подальшому вказана земельна ділянка була передана в суборенду ТОВ "Аніта".
06 березня 2018 року Виконавчим комітетом Коритнянської сільської ради прийнято рішення за № 87 "Про скасування дозволу на здійснення ринкової діяльності та ліквідацію ринку", що знаходиться в с. Кінчеш, вул. Фізкультурна, 2.
30 травня 2018 року Коритнянською сільською радою прийнято рішення за № 40 "Про дострокове припинення договору оренди землі шляхом його розірвання за згодою сторін укладеного між Коритнянською сільською радою та КП "Горизонт Коритнянської сільської ради".
15 серпня 2019 року позивач звернулася до голови Коритнянської сільської ради із заявою від 22 липня 2019 року про надання в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 2, площею 0,18 га, оскільки на ній розташована її будівля торгівлі, яка необхідна для здійснення підприємницької діяльності. До вказаної заяви позивач додала: копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця та копію технічного паспорту на торгове місце.
Рішенням Коритнянської сільської ради "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду" від 05 вересня 2019 року № 721 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної у оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, у зв'язку з тим, що передача в оренду земельних ділянок з даним цільовим призначенням, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
У відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова підписує рішення ради та її виконавчого комітету.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно з ч. 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Як вже встановлено судом, оскарженим рішенням позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, у зв'язку з тим, що передача в оренду земельних ділянок з даним цільовим призначенням, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.
В той же час, як вбачається із поданої позивачем заяви про надання їй в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, як підставу для надання земельної ділянки в оренду позивач зазначає, розташування на вказаній земельній ділянці належної їй будівлі торгівлі.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
У відповідності до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об'єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що для віднесення майна до нерухомого та відповідно для застосування положень ст. 134 ЗК України таке майно повинно бути зареєстроване у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та право власності на таке майно повинно підтверджуватися відповідним правовстановлюючим документом.
Таким чином, наданий позивачем до заяви про надання земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі технічний паспорт на торгове місце, не може вважатися, відповідно до вищенаведених норм законодавства України належним доказом на підтвердження наявності на земельній ділянці належного їй на праві власності нерухомого майна.
Відтак, оскільки позивачем не надано при зверненні до відповідача із заявою належних доказів на підтвердження наявності на земельній ділянці належного їй нерухомого майна, та такі докази не були надані суду під час розгляду справи, суд приходить висновку, що оскаржене рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, прийняте відповідачем на підставі закону, у межах повноважень та у спосіб встановлений законом, а відтак відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
Оскільки судом відмовлено позивачу у задоволенні адміністративного позову в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення Коритнянської сільської ради від 05 вересня 2019 року № 721 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду", позовна вимога щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути по суті заяву позивача про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,018 га, також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимоги про визнання рішення протиправним.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено правомірність рішення від 05 вересня 2019 року № 721 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду", відповідно, позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими належними та допустимими доказами та в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк