Справа№366/842/18
Пр. №2/366/15/20
іменем України
15 липня 2020 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючої - судді Тетервак Н.А.,
при секретарі - Німченко Н.Ю.,
за участю сторін:
позивача- ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Орлової О.В.,
відповідачки- ОСОБА_2 ,
представника відповідачки - адвоката Працюка В.Л.,
розглянувши у закритому судовому засіданні в смт. Іванків справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення запису як батька з актового запису про народження дитини,
Позивач звернувся до суду з позовом про оспорювання батьківства та виключення запису як батька з актового запису про народження дитини.
Позивач просить виключити відомості про нього, як про батька з актового запису про народження дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 р.н .
Свої вимоги позивач мотивує тим,що 10 травня 2008 року він, ОСОБА_1 , та відповідачка, ОСОБА_2 , зареєстрували шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_6 року у ОСОБА_2 народилася дочка, ОСОБА_3 , в актовому записі про народження якої він, ОСОБА_1 , вказаний батьком,оскільки народжена в шлюбі. Про те,що це не його дитина,він не знав, а все виявилося значно пізніше.
19 серпня 2011 року шлюб між ним та відповідачкою було розірвано.
Коли стосунки між ним та відповідачкою зіпсувалися (вже після народження та реєстрації дитини) відповідачка повідомила,що він не є біологічним батьком ОСОБА_3 ,але користуючись юридичним статусом, відповідачка намагається стягнути з нього аліменти. Саме тому позивач змушений звернутися з позовом до суду.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали.
Позивач ОСОБА_1 суду пояснив,що з відповідачкою, ОСОБА_2 , познайомився в кінці 2007 році, коли приїжджав у с.Кропивню Іванківського району до свого одногрупника. ОСОБА_4 разом зустрічати Новий 2008 рік. ОСОБА_5 приїхала з сестрою. Після Нового року вони поїхала додому, а в середині січня 2008 року ОСОБА_5 запросила його до себе. Він поїхав до ОСОБА_6 ,де був тиждень: йому сподобалося. Вирішили жити разом. Деякий час він їздив туди-сюди, а потім в лютому звільнився з роботи і 26 лютого 2008 року переїхав жити в с. Кропивня Іванківського району Київської області, до її батьків. Тоді ж ОСОБА_6 сказала,що вона вагітна. Вирішили зіграти весілля. Весілля грали в травні. На весіллі було чоловік 50. Потім народилася дитина, і він був зареєстрований батьком дитини. Коли дитині було два місяці, ОСОБА_6 стала випивати,погано дивилася за дитиною, і він їй говорив:»Що ти робиш,у тебе !!!! ж дитина». Він не пив,так як батько ОСОБА_6 працював разом з ним, і всі його гроші забирав на кредит. Він перейшов жити в інше місце, так як ОСОБА_6 з дитиною пішла жити до своєї сестри(наймала житло). ОСОБА_6 стала випивать,він її забрав додому, і в п'яному стані ОСОБА_6 проговорилася,що він не батько дитини, дочка не його. Він не сумнівався,що він є батьком,так як раніше ОСОБА_6 не говорила,що вона вагітна від іншого чоловіка.
Він переїхав від відповідачки. Відповідачка приїжджала до нього миритися. Він почав проживати з іншою жінкою,а через два роки шлюб розірвали офіційно. Під час розірвання шлюбу він знав із слів ОСОБА_7 ,що він не є батьком дитини,і вони домовилися,що вона не буде подавати на аліменти,але вона не дотримала свого слова і подала на аліменти,але коли його почали викликати у виконавчу службу, він звернувся із позовом.
Перший час стосунки з відповідачкою були середні. Відповідачка пускала його до хати,але погуляти чи забрати дитину із дитсадка,не пропонувала. З 2012 року вона почала його принижувати при дитині,говорила,що прийшов »дзьонек», після чого,коли він приходив, дитина,відкривши двері,бігла і кричала:»Йдіть, бо Дзьонек приїхав».
Відповідачка ОСОБА_8 та її представник позов не визнали. Відповідачка суду пояснила,що в кінці 2007 року вона познайомилася з ОСОБА_9 ,який запросив її до себе додому зустрічати 2008 рік. Вони з сестрою поїхали до ОСОБА_1 в село Королівка Макарівського району. Другого дня вони з сестрою почали збиратися їхати додому, але ОСОБА_10 та його сім'я запропонувала залишитися,на що вона відповіла,що вона вагітна і їй треба їхати робити аборт. Розмова була у присутності родичів позивача: чув брат ОСОБА_11 , її сестра,а також матір позивача. ОСОБА_12 попросив її не робити аборт,сказав,що дитину буде виховувати як свою. Мати ж ОСОБА_13 також сказала,що аборт робити не треба, оскільки в її сина, ОСОБА_14 , своїх дітей не буду. Чому саме у ОСОБА_13 не буде дітей,-ніхто не пояснював, і вона не уточняла. Вони почали підтримувати з ОСОБА_9 інтимні стосунки, а 26 лютого 2008 року ОСОБА_1 ,розрахувавшись на попередній роботів, переїхав жити до неї в село Кропивня Іванківського району Київської області.
В травні 2008 року вони одружилися офіційно,було весілля, на якому було біля 50 осіб. ІНФОРМАЦІЯ_6 року народилася дочка. Після народження дитини, ОСОБА_12 став десь пропадати, не приходив додому ночувати,вона його шукала,а потім запила. Почала зловживати спиртним, коли дитині було 2 місяці. Дома почалися сварки. ОСОБА_10 пішов до іншої жінки. Потім сім'я розпалася зовсім, і вони розірвали шлюб, але ще деякий час ОСОБА_12 приходив до дитини,приносив їй подарунки:купив велосипед. Коли вона подала заяву про стягнення аліментів, і його викликали у виконавчу службу, то ОСОБА_15 звернувся в суд з позовом про оспорювання батьківства.
ОСОБА_1 , на час реєстрації дитини знав,що він не є її біологічним батьком, тому не має права оспорювати батьківство.
Свідки на стороні позивача:
ОСОБА_1 ,в якості свідка, суду пояснив,що познайомився з Олесею в кінці 2007 року. Новий 2008 рік святкували разом. Він запросив її з сестрою,і ті приїхали,погуляли і поїхали додому. На Новий рік у них з ОСОБА_16 були статеві відносини. Через тиждень ОСОБА_5 повідомила,що вона вагітна і вони вирішили,що він переїде до неї на постійно. В лютому він звільнився і вони стали жити разом. ОСОБА_5 сказала,що вагітна,і треба розписаться. Весілля грали в травні. Він працював трактористом. ОСОБА_5 почала випивати до народження дитини. Під час п'яних сварок ОСОБА_5 говорила,що дитина не його,але він думав,що то п'яні розмови.
В 2009 році вони посварилися,і ОСОБА_5 його вигнала, а в 2011 році він подав заяву на розлучення. В залі суду у них була розмова,що ОСОБА_5 не буде вимагати аліменти… Він їм інколи допомагав,приходив у гості. В 2013 році відповідачка подала його на аліменти. Як вийшов закон,і його почали викликати в юстицію, він подав заяву про оспорювання батьківства.
Свідок ОСОБА_17 (на стороні позивача)пояснив, що відповідачка з їхнього села, а з позивачем познайомився,коли той приїхав до них працювати. Працювали в СГВК »Колос». Був у Крамаренків на весіллі,про ОСОБА_18 вагітність знав,але думав,що дитина від ОСОБА_14 . Коли ОСОБА_14 вигнали, то він прийшов до нього,і тоді ж сказав,сказали, що дитина не його. ОСОБА_12 був засмучений. Сказав,що переночує, і поїде додому.
Свідок ОСОБА_19 (на стороні позивача) пояснила,що ОСОБА_12 приїхав в с.Кропивня працювати. На весіллі у ОСОБА_20 вона не була,так як її не запрошували. Про її вагітність нічого не знала. По ній не було видно. 26.12.2008 року ОСОБА_5 прийшла випивши,кричала,почала ОСОБА_14 ревнувати. ОСОБА_10 їй сказав:» ОСОБА_6 , йди додому,у тебе мала дитина»,на що ОСОБА_5 відповіла:»А ти що,батько їй?»
ОСОБА_21 ОСОБА_5 призналася,що заміж за ОСОБА_13 вийшла,щоб у її дитини був батько.
Сідок ОСОБА_22 (на стороні позивача)суду пояснила,що від ОСОБА_7 вона знає,що ОСОБА_12 дізнався про те,що він не є батьком дитини вже після її народження. ОСОБА_10 вчився з її братом. Коли брат приїхав додому,то ОСОБА_10 до нього прийшов,і ОСОБА_5 почала ОСОБА_14 до неї ревнувати,кричала,що він прийшов до неї на побачення. ОСОБА_23 сказав,щоб вона йшла додому,бо ж дитина в колясці. ОСОБА_24 ОСОБА_5 сказала,що дитина не його. Їй і сестрі ОСОБА_5 говорила,що дитина не ОСОБА_14 ,та пояснила,що «дитину треба ж було на когось записати». ОСОБА_20 постійно сварилися. ОСОБА_5 пила,влаштовувала сцени ревності.
Свідок ОСОБА_25 (нова дружина позивача) суду пояснила,що відповідачку знає все життя,так як живуть в одному селі. Не друзі. З сестрою ОСОБА_7 дружили. ОСОБА_12 в с. ОСОБА_26 приїхав для створення сім'ї в 2008 році.
З ОСОБА_14 вона познайомилася в 2009 році,коли між ОСОБА_20 вже був розрив. Про ОСОБА_18 вагітність дізналася зі слів сестри. З зими,перед їх розривом,за 1-2 місяці почала спілкуватися з ОСОБА_14 . В сім'ї були скандали, ОСОБА_5 зловживала спиртними напоями.
Коли в суді слухалася справа про розірвання шлюбу,вона також була в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_27 (на стороні відповідачки-сестра відповідачки) пояснила,що 31.12.2007 року ОСОБА_12 запросив їх з ОСОБА_6 у них святкувати Новий рік. Як сіли за стіл,то ОСОБА_6 сказала,що їй треба їхати додому,так як вагітна і їй треба перервать вагітність. ОСОБА_10 сказав,що він не може мати дітей,щоб не робила аборт.
При цій розмові була їх сусідка, мати і брат позивача.
Через тиждень ОСОБА_10 приїхав до них. Стосунки у сестри і ОСОБА_13 були нормальні,поки ОСОБА_10 не почав гулять із іншою жінкою,після чого ОСОБА_5 почала вживати спиртні напої. Про дитину не піклувався. Приніс подарунок і велосипед.
Свідок ОСОБА_28 (на стороні відповідача) суду пояснила,що вона є сусідкою батьків позивача, ОСОБА_13 . З відповідачкою, ОСОБА_12 та її сестрою, вона познайомилася 31 грудня 2007 року,коли ті приїхали до Крамаренків зустрічати 2008 рік, у Крамаренків у хаті. В гості до ОСОБА_20 її запросила мати ОСОБА_14 . Говорила,що приїде «нєвеста» з сестрою. ОСОБА_29 ОСОБА_10 і його брат ОСОБА_11 . Вона в той день трохи побула і пішла, а на другий день,першого січня,вони прийшли до неї. ОСОБА_10 хотів взять номер телефону і фотографію її сина ОСОБА_30 , якого в листопаді забрали в армію. ОСОБА_10 їй сказав,що ОСОБА_6 його наречена,що буде на весну женитися. Її дочка, ОСОБА_31 , запитала,чому так швидко,дочекався б ОСОБА_30 , а ОСОБА_10 сказав,що його дівчина вагітна. Через якийсь час їй дзвонив син і сказав,що ОСОБА_10 буде женитися. ОСОБА_31 на весіллі була за сваху.
Свідок ОСОБА_32 (на стороні відповідача) пояснила,що ОСОБА_1 біля 6 години прийшли до них,щоб взять фотографію її брата,який був в армії. Вони сиділи за столом. ОСОБА_12 сказав,що буде женитися. Вона запитала,чому така « ОСОБА_33 » і ОСОБА_10 сказав,що ОСОБА_5 вагітна, а »мама вживає», »задолбався», «мені ОСОБА_34 ». Вона була на весіллі у ОСОБА_20 . Спочатку стосунки у ОСОБА_14 і ОСОБА_6 були нормальні, аж поки в ОСОБА_14 не з'явилася друга жінка. Коли дитині було 6 місяців, ОСОБА_20 приїздили в гості, а потім ще приїжджали на весілля брата. ОСОБА_12 на весіллі вживав спиртні напої, а потім вона бачила,як ОСОБА_10 на весіллі бив ОСОБА_35 , а вона та її бувший чоловік їх розбороняли.
Вислухавши сторони,допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов на ступного.
Відповідно до ст.121 Сімейного кодексу України(далі-СК України) права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ст.122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
З копії свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 слідує,що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_7 уклали шлюб, який було зареєстровано 10 травня 2008 року виконкомом Кропивнянської сільської ради Іванківського району Київської області,актовий запис №2. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка- ОСОБА_20 ; дружини- ОСОБА_20 .
З копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 слідує,що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 року . Її батьком є: ОСОБА_12 ; мати - ОСОБА_12 .
З копії свідоцтва про розірвання шлюбу слідує,що шлюб між чоловіком ОСОБА_9 і дружиною ОСОБА_12 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №17 від 2011 року серпня місяця 19 числа.
Після реєстрації розірвання шлюбу присвоюються прізвища:
йому- ОСОБА_20 ,
їй - ОСОБА_20 .
З Висновку судово-генетичної експерта №103-161-2019 від 10.10.2019 року,яка проводилася за клопотанням позивача ОСОБА_1 , слідує,що молекулярно-генетичним дослідженням встановлено:біологічне батьківство ОСОБА_13 відносно ОСОБА_3 ,народженої ОСОБА_12 ,-виключається.(а.с.121-123).
Відповідно до ст.136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
2. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Відповідно до ч.5 ст.136 СК України, не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України,доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони.
Вважаю,що позивач, ОСОБА_12 ,-не довів своїх позовних вимог,оскільки свідки,які допитані в судовому засіданні як на стороні позивача так і на стороні відповідачки не володіють повною інформацією щодо того, в який саме момент вперше позивач дізнався, що ОСОБА_37 вагітна від іншої особи, а не від ОСОБА_1 , оскільки,відповідно до ч.5 ст.136 СК України, не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком.
Деякі із свідків( ОСОБА_32 , ОСОБА_28 ) чули, що наречена ОСОБА_13 ,- ОСОБА_5 , з якою він збирається одружитися,- вагітна, але свідки не підтвердили, що ОСОБА_12 говорив, що ця вагітність була від іншої особи, а інші свідки,як ОСОБА_38 , ОСОБА_20 ,- дізналися про те, що ОСОБА_8 народила дитину не від позивача,- після народження дитини, коли стосунки між подружжям розладналися,під час сварок між подружжям.
Свідок ОСОБА_39 ,- сестра відповідачки,- пояснювала,що ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_40 про свою вагітність першого січня 2008 року, однак, суд її покази оцінює критично,як близької особи відповідачки,заінтересованої сторони.
Крім того, відповідно до п.4 ч. 2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідачка ОСОБА_12 та її сестра ОСОБА_39 в суді пояснювали,що після святкування Нового 2008 року,коли вони наступного дня почали збиратися додому, а їх запрошували ще погостювати, ОСОБА_6 за святковим столом, при всій сім'ї, повідомила причину їх швидкого від'їзду: вона вагітна,і повинна зробити аборт,- і дану інформацію чули, крім позивача та сестри відповідачки, брат позивача ОСОБА_11 та мати позивача, яка ніби-то підтримала сина, що позбуватися дитини не треба,оскільки у ОСОБА_14 «своїх дітей не буде».
Дану інформацію,а саме: була така розмова Першого січня 2008 року чи не було, позивач не спростував,оскільки вся інша інформація щодо батьківства ОСОБА_1 одержана свідками після народження дитини, під час п'яних або ж просто сварок між бувшим подружжям, які знаходилися в емоційному стані. Не менш важливою є і фраза відповідачки про те, що мати позивача сказала, що у ОСОБА_13 не буде своїх дітей, на яку в суді позивач мав би якимось чином відреагувати, однак, в судовому засіданні позивач щодо даного твердження промовчав, а судом встановлено, що на даний час позивач дійсно не має інших дітей ні з відповідачкою, ні в новій його сім'ї.
Той факт, що позивач не розповідав в селі, зокрема і свідку ОСОБА_17 , про те,що він одружився з ОСОБА_12 , яка була вагітна від іншого чоловіка, а він знав та не говорив, в якійсь мірі свідчить про його порядність, так як міг знати,і мовчати,так як це була їх домовленість, або ж не знати, однак не є правовою категорією та не може бути покладено в основу рішення.
Позивач ОСОБА_1 та як свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні плутався у своїх показах, а саме: час знайомства, час повідомлення про вагітність та час переходу сторін від дружніх стосунків до більш близьких,а саме,коли особи вперше мали статеві відносини.
Однак,заслуговує на увагу саме відношення ОСОБА_13 до дитини, ОСОБА_3 . Як стверджує позивач, тривалий час він вважав себе батьком ОСОБА_41 ,і навіть коли ОСОБА_42 під час п'яної сварки сказала, що дитина не його, він в це не повірив,однак, під час того, як вона приходила до нього сваритися, він говорив їй: « йди додому, бо у тебе дитина!», не у нас, а семе: »у тебе!», а в строчці першій, абзац другий позовної заяви,позивач вказує» ІНФОРМАЦІЯ_6 року у ОСОБА_12 народилася дочка ОСОБА_3 ….»,не у них, не у нього,- ОСОБА_1 з ОСОБА_2 ,- а саме у ОСОБА_6 народилася дитина, адже на той час, як стверджує позивач, він був впевнений, що дитина його, проте, відзивається ніби-то дитина народилася у сторонньої особи, а він до цього ніякого відношення не має. Не видно із позовної заяви, щоб позивач якось турбувався про свою (він то вважав її своєю!) дитину, як його родина віднеслася до новонародженої дитини-племінниці, внучки, а пізніше до відповідачки, яка його обманила, оскільки були свідками святкування 2008 року.
Узагальнюючи викладене, вважаю, що у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
На підставі викладеного, ст.ст.121,122,136 Сімейного кодексу України,керуючись ст.ст. керуючись ст.ст. 12, 13, 43 ч.2 п. 4, 81 ч.1,ч.6, 89, 141, 258, 259 ч.6, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд -
ОСОБА_40 в позові до ОСОБА_12 про оспорювання батьківства та виключення запису як батька з актового запису про народження дитини, - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд протягом 30 днів з часу виготовлення мотивованого рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 17 липня 2020 року.
Суддя: Н.А.Тетервак