Справа № 362/3664/20
Провадження № 3/362/1446/20
15.07.2020 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом № 350/208/66/14/ПС про адміністративне правопорушення від 29.06.2020 року, 15 червня 2020 року солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 був відсутній на військовій службі без поважних причин, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Даючі пояснення в суді, ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно у той день не був на військовій службі та і не мав бути на ній, оскільки мав направлення на госпіталізацію до шпиталю саме з 15 червня 2020 року.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в повному обсязі, прихожу до таких висновків.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім іншого, ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, за якою на ОСОБА_1 складено протокол, полягає у: самовільному залишенні військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, вчинені в умовах особливого періоду.
Зокрема, враховуючи викладену в протоколі суть адміністративного правопорушення та норми статті 172-11 КУпАП, суд достовірно встановив, що ОСОБА_1 залишив військову частину та не прибув до військової частини 15 червня 2020 року не самовільно, а у встановленому порядку згідно із режимом служби та відповідно до направлення на госпіталізацію до шпиталю з 15 червня 2020 року.
При цьому, під час розгляду справи судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 до 14 червня 2020 року не перебував у призначенні або переведенні, відрядженні, відпустці або у лікувальному закладі, що є обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Отже, відсутні правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Натомість, у протоколі лише констатується той факт, що 15 червня 2020 року солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 був відсутній на військовій службі без поважних причин і не прибув до військового шпиталю (але це не є адміністративним правопорушенням за частиною 4 статті 172-11 КУпАП).
Також, у протоколі не зазначено чи нез'явився ОСОБА_1 вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу, що є обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Сам по собі факт нез'явлення особи вчасно без поважних причин на військову службу, не утворює складу вказаного адміністративного правопорушення.
У зв'язку з цим, приходжу до висновку, що об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП в діях ОСОБА_1 у даному випадку - відсутня, а тому і склад вказаного адміністративного правопорушення в його діях - теж відсутній.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки, в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, прихожу до висновку, що провадження по справі слід закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Пункт 3 частини 1 статті 284 КУпАП передбачає, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) може винести постанову про закриття справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 172-11, 247, 251, 252, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 172-11 КУпАП - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя