П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2720/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- Кравця О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року, прийняте у складі суду судді Андрухіва В.В. в місті Одеса по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії,-
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив суд:
- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 53 від 18 березня 2020 року про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області № 5-715/20/1 від 13 березня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , у розмірі 86% від суддівської винагороди у розмірі 161590,25 гривень, на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області № 5-715/20/1 від 13 березня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 лютого 2020 року відбулися зміни до суддівської винагороди на підставі рішення Конституційного Суду України за № 2-р/2020 від 18 лютого 2020 року. 16 березня 2020 року позивач звернувся до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про здійснення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді з 19 лютого 2020 року, проте рішенням №53 від 18 березня 2020 року позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Позивач не погоджується з вказаною відмовою відповідача у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці та вважає її неправомірною, такою, що порушує його права та не відповідає чинному законодавству України
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано неправомірним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 53 від 18 березня 2020 року про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області № 5-715/20/1 від 13 березня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , у розмірі 86% від суддівської винагороди у розмірі 161591,25 гривень, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області № 5-715/20/1 від 13 березня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, тому просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що Рішення Конституційного Суду України №2р/2020 не містить положень щодо порядку його виконання, тому Пенсійним фондом України було направлено запит до Міністерства соціальної політики України щодо порядку перерахунку щомісячного довічного грошового суддям у відставці, за зверненнями, що надходять після 18.02.2020 з урахуванням прийнятого 18.02.2020 Конституційним Судом України рішення №2-р/2020. Згідно отриманої відповіді, суддям у відставці, яким за зверненнями до 18.02.2020 перерахунок проведено з 01.01.2020 виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-УІ „Про судоустрій і статус суддів”, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівської винагороди, а саме після 18.02.2020.
Апелянт вказує, що рішенням №951380839593 від 11.01.2020 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.01.2020 у зв'язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням наданої довідки у розмірі 86% від суддівської винагороди. Таким чином, на думку апелянта, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у позивача виникне при зміні розміру складових суддівської винагороди судді після 18.02.2020 року. Зважаючи на відсутність підстав для здійснення відповідного перерахунку, апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління №53 від 18 березня 2020 року не відповідає обставинам справи.
Позивач надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є суддею у відставці Суворовського районного суду м. Одеси, згідно Постанови Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року №1600-VIII.(а.с.56-85).
За письмовою заявою позивача до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі та на підставі постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2016 року та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року по справі № 523/16910/16-а позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 30 вересня 2016 року, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.(а.с.9-11, 13-16, 41, 46).
16 березня 2020 року позивач звернувся до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про здійснення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді з 19 лютого 2020 року, враховуючи суддівську грошову винагороду у розмірі 161591,25 гривень. До заяви позивач додав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області № 5-715/20/1 від 13 березня 2020 року, згідно якої станом на 19 лютого 2020 року його суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 161591,25 гривень. (а.с.32, 33).
30 березня 2020 року позивач отримав від відділу з питань перерахунків пенсій № 19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішення № 53 від 18 березня 2020 року про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. (а.с.31).
У цьому рішенні відповідач зазначив, що підпунктом 4 п. 24 прикінцевих положень Закону № 1402-VIII передбачено, що розмір посадового окладу судді з 1 січня 2020 року становить:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Абзацем 1 пункту 25 прикінцевих положень Закону № 1402-VIII передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
Відповідач зазначив також, що Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 по справі № 1-15/2018 (4086/16) п. 25 прикінцевих положень Закону № 1402-VIII визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Як підставу для відмови позивачу в перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання у рішенні № 53 від 18 березня 2020 року відповідач зазначив, що на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з урахуванням вказаного рішення Конституційного Суду.
Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вважаючи його неправомірним та необґрунтованим, ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення з огляду на те, що після визнання неконституційними положень пункту 25 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402-VIII позивач, як суддя у відставці, набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до ст.135 та підпункту 4 пункту 24 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не довів суду правомірність оскаржуваного рішення, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» за № 1402-VIII, до цього часу діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» за № 2453-VI (далі - Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI) в іншій редакції.
Разом з цим, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» за № 1402-VIII запроваджено різні підходи до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, а саме пунктом 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII, відповідно до якого:
«Право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.».
Тобто, розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, фактично відрізнявся від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 22 вересня 2016 року постановою Верховної Ради України, ОСОБА_1 звільнено з посади судді Суворовського районного суду м. Одеси у відставку. В подальшому, за письмовою заявою позивача до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі та на підставі постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2016 року та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року по справі № 523/16910/16-а позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 30 вересня 2016 року, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
18 лютого 2020 року рішенням Конституційного Суду України за № 2-р/2020 від 18 лютого 2020 року визнав крім іншого, такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII зі змінами.
Конституційним Судом України у вказаному рішенні зазначено, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням ч. 1 ст. 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац 4 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013р. № 10-рп/2013).
Як вбачається з пенсійної справи ОСОБА_1 , останній отримував щомісячне довічне грошове утримання судді до 18 лютого 2020 року, розмір якого обраховувався виходячи з 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, проте 18 лютого 2020 року відбулись зміни у порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийшли у відставку на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI, зазначеним Законом й встановлювався посадовий оклад виходячи з 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Між тим, з 18 лютого 2020 року розмір щомісячного довічного грошового утримання обчислюється у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII
Частиною 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (п. 1 ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII).
Таким чином, з 18 лютого 2020 року змінився розмір складових суддівської винагороди судді внаслідок збільшення розміру базового розміру посадового окладу.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци 5, 6 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013р. № 3-рп/2013).
Розділом ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного форду України № 3-1 від 25.01.2008р. (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20.03.2017р. № 5-1) встановлено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.
Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді.
Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що після визнання неконституційними положень пункту 25 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402-VIII позивач, як суддя у відставці, набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до ст.135 та підпункту 4 пункту 24 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.
Посилання апелянта на відсутність підстав для проведення повторного перерахунку на підставі заяви від 28.02.2020р. через проведення перерахунку з 01.01.2020р. у зв'язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, не приймається судовою колегією до уваги через їх необґрунтованість та безпідставність з огляду на Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, яким встановлено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок, а також на ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII, відповідно до якої у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
При цьому, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Таким чином, перерахунок обумовлений відновленням раніше порушених прав позивача з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII, чим спростовуються доводи апеляційної скарги у цій частині.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача, що такий перерахунок має бути проведений у розмірі 86% від суддівської винагороди, вказаної у довідці № 5-715/20/1 від 13 березня 2020 року, оскільки відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи, що на момент виходу позивача у відставку за чинним на той час Законом "Про судоустрій і статус суддів" розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача був обрахований як 86% від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, в силу приписів ч.1 ст.58 Конституції України щодо незворотності дії закону в часі, до позивача не може бути застосоване положення частини 3 ст.142 Закону № 1402-VIII, яке погіршує становище судді у відставці.
Висновки, покладені в основу оскаржуваного рішення відповідача, а саме що на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з урахуванням рішення Конституційного Суду колегія суддів оцінює критично, оскільки підставою для проведення перерахунку є збільшення розміру суддівської винагороди працюючого судді, підтверджене відповідною довідкою, яку надав позивач, а необхідності окремого порядку проведення перерахунку Закон "Про судоустрій і статус суддів" не передбачає.
Крім того, суд вважає неспроможними посилання апелянта на лист Міністерства соціальної політики України щодо порядку перерахунку щомісячного довічного грошового суддям у відставці, оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини, носять виключно рекомендаційний/ інформаційний характер, не є обов'язковим для виконання / застосування та фактично містить суб'єктивне тлумачення державним органом положень законодавства, за відсутності у вказаного суб'єкта владних повноважень відповідної компетенції на здійснення такого тлумачення.
Крім того, при обранні способу відновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання здійснити перерахунок та виплату довічного утримання суд виходить з принципу верховенства права, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та з принципу ефективності юридичного захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О. О. Кравець