Справа №442/2224/19
Провадження № 6/442/80/2020
Іменем України
17 липня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого-судді Грицай М.М., з участю секретаря Антоненко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Дрогобичі подання старшого державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Львів ) Федурко Назара Вікторовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,-
встановив :
Старший державний виконавець Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів ) Федурко Н.В. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
У обґрунтування подання покликається на те, що на примусовому виконанні у Дрогобицькому міськрайонному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) знаходиться виконавче провадження № 61698021 з виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у справі № 442/2224/19 від 25.03.2020 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 8941,33 євро та 248,456 грн. Боржником у даному виконавчому листі зазначено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Рішення суду набрало законної сили 18.03.2020. 01.04.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно і попереджено про відповідальність за неподання такої або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією. 03.04.2020 на адресу боржника надсилався виклик щодо явки до виконавця для надання пояснення щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклик не з'явився, про причини неявки не повідомив. 15.04.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. 29.04.2020 у відділ надійшла декларація прот доходи та майно боржника, в якій зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Дрогобицькому міськрайонному центрі зайнятості та має відкритий рахунок у ПАТ КБ «Приватбанк». 05.05.2020 державним виконавцем на адресу боржника надсилався виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо внесення до декларації завідомо неправдивих відомостей, а саме не внесено транспортний засіб. На виклик боржником подано заяву та роз'яснено, що транспортний засіб, який не було вказано у декларації проданий по генеральному дорученні, однак підтверджуючих документів виконавцю не представлено, а також боржник зазначив, що з 1999 по 2020 роки тимчасово проживав за межами України. 13.05.2020 державним виконавцем здійснено вихід за адресою реєстрації місця проживання боржника, а саме АДРЕСА_1 з метою перевірки майнового стану останнього, однак провести перевірку не вдалось можливим, тому що боржник відмовився впускати у будинок, пояснюючи тим, що у будинку разом з ним проживають його важкохворі батьки, які є в групі ризику захворювання короно вірусної інфекції. 29.05.20520 державним виконавцем повторно здійснено вихід за адресою реєстрації місця проживання боржника з метою перевірки майного стану останнього, однак провести перевірку не вдалось можливим, оскільки, зі слів боржника, власником будинку являється його батько ОСОБА_3 , який відмовляється впускати державного виконавця у будинок до закінчення запровадженого карантину через спалах корона вірусу, про що складено акт державного виконавця. На сьогоднішній день рішення суду не виконано, боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо вик5онання рішення, що призвело до звернення до суду з даним подання. Просить постановити рішення про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України.
Державний виконаввець та заінтересовані особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що у поданні слід відмовити з наступних причин.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Це право віднесено у Цивільному кодексі Українидо особистих немайнових прав фізичної особи (кн.друга ЦК), а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (гл. 21 кн.другої ЦК). Відповідно до ч. 3ст. 269 ЦКособисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.
Встановлено, що на примусовому виконанні у Дрогобицькому міськрайонному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) знаходиться виконавче провадження № 61698021 з виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у справі № 442/2224/19 від 25.03.2020 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 8941,33 євро та 248,456 грн. Боржником у даному виконавчому листі зазначено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Згідно п. 5 ч.1, ч. 2ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов'язання.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Державним виконавцем не надано доказів, які б свідчили про те. що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду, зокрема, можливість останньогодобровільно його виконати. Також не надано доказів того, що виконавцем вжито всіх необхідних заходів для примусового виконання рішення суду.
Інших правових підстав для обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 суду не представлено.
З огляду на зазначене, суд приходить до переконання, що в задоволенні подання слід відмовити.
Керуючисьст. 33 Конституції України,ст. 441 ЦПК України, суд, -
постановив :
Відмовити старшому державному виконавцю Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів ) Федурко Назару Вікторовичу у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвалу виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя Грицай М.М.