Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/801/19
Провадження № 2/670/32/20
16 липня 2020 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Потапова О.О.,
з участю секретаря Кушнір О.В.,
представника позивача Омельяненко Г.М ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Автоінвестфакторинг» про розірвання договору та повернення грошових коштів,
До суду з позовом до ТОВ «Автоінвестфакторинг» звернулась ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення грошових коштів. У позові вона просить:
-розірвати договір № 100284 від 21.11.2017 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоінвестфакторінг» та ОСОБА_2 ;
-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоінвестфакторінг» на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором № 100284 від 21.11.2017 року, у розмірі 35000,00 гривень.
В обґрунтування позову вона зазначає, що 21.11.2017 року ОСОБА_2 був підписаний договір № НОМЕР_1 з ТОВ «Автоінвестфакторінг».
Згідно з пунктом 3.1. оспорюваного Договору, його предметом є зобов'язання відповідача вчиняти за винагороду фактичні або юридичні дії, надавати інформаційно-консультаційні послуги з питань: отримання замовником у власність (користування, володіння чи розпорядження) транспортного засобу.
Пунктом 10.4 вказаного Договору передбачено, що інформаційно-консультаційна послуга надається у формі аналітичного висновку протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання цього Договору та додатку № 1 до Договору. Послуга вважається наданою з дати отримання аналітичного висновку замовником безпосередньо у виконавця або з дати здачі з виконавцем аналітичного висновку на пошту чи передачі замовнику іншими відповідними засобами зв'язку та/або підписання акту наданих послуг, вартість послуги складає 10 відсотків від суми, вказаної в додатку № 1 до Договору.
Згідно п. 11.4 Договору, винагорода відповідачу за цим договором за інформаційно-консультаційні послуги виплачується позивачем протягом 1 банківського дня після підписання сторонами цього договору на умовах стовідсоткової передоплати, шляхом банківського переказу на рахунок виконавця.
Відповідно до умов договору, позивач 21.11.2017 р. здійснив перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_2 TOB «Автоінвестфакторінг» в розмірі 35000,00 гривень - призначення платежу: оплата за товар (транспортний засіб) згідно договору № 100284 від 21.11.2017 року, що підтверджено квитанцією № 14338958 від 21.11.2017 р.
На думку позивача, вказані кошти були призначені для оплати вартості трактора, проте відповідачем вони проведені як платіж за інформаційно - консультативні послуги.
Позивач звертався до відповідача з вимогою повернути йому сплачені ним за трактор кошти. Але в листі № 59 від 08.12.2017 року відповідач відмовив позивачу та вказав, що виконав умови договору та зазначив що сплачені позивачем кошти в сумі 35 000 гривень - це кошти не за трактор, а за інформаційно-консультаційні послуги.
Позивач зазначає, що підписав договір та сплатив кошти під впливом обману, який був застосований недобросовісною підприємницькою практикою з боку ТОВ «Автоінвестфакторінг».
Вказаний спірний договір за своїм змістом є несправедливим внаслідок надання можливості виконавцю послуг (відповідачу) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від виконавця у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору, тому просить його розірвати.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належно відповідно до ст. 128 ч.7 п.1 ЦПК України повідомленим, що відповідно до ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ст. 211 ч.3 ЦПК України справа розглядалась на підставі наявних у суду доказів згідно з приписами ст. 247 ч.2 ЦПК України без фіксування в останньому судовому засіданні судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що 21.11.2017 між сторонами було укладено Договір № 100284, відповідно до п. 3.1. якого довіритель доручає, а повірений зобов'язується вчинити за винагороду фактичні юридичні дії, надавати інформаційно-консультаційні послуги з питання отримання замовником у власність (користування, володіння чи розпорядження) транспортного засобу - трактору Foton FT 454.
В той же день, 21 листопада 2017 року через відділення КБ «Приватбанк» позивачем було здійснено перерахування коштів на рахунок відповідача в розмірі 35 000 грн. квитанцією №14338958.
Довідавшись, що трактор не нададуть, оскільки кошти використані як платіж за інформаційно-консультативні послуги, позивач звернувся до відповідача з проханням повернути кошти, які були ним перераховані в день підписання договору.
В подальшому позивачем було одержано від відповідача лист № 59 від 08.12.2017 року, в якому той відмовив позивачу та вказав, що виконав умови договору.
Він надав аналітичний висновок від 05 грудня 2017 року № 100284/1 на заявку № 1 до Договору № 100284 від 21.11.2017 року щодо вчинення фактичних або юридичних дій, пов'язаних з наданням інформаційних, консультаційних, юридичних послуг заявнику ОСОБА_2 з подальшим укладанням та/або виконанням ним договору щодо надання в користування, володіння чи розпорядження транспортного засобу Foton FT 454.
Відповідно до цього висновку виконання договору № 100284 від 21.11.2017 року є неможливим, оскільки відсутні пропозиції. Трактор замовляється шляхом укладання договору фінансового лізингу за умови спати 50 % його вартості та 12.5 % за користування ним і 5% комісії за обслуговування кредиту.
Згідно додатку № 2 до договору №100284 від 21.11.2017 року предметом договору є транспортний засіб трактор Foton 454.
П.3.1. вказаного договору передбачено, що предметом договору є зобов'язання відповідача вчиняти за винагороду фактичні або юридичні дії, надавати інформаційно-консультаційні послуги з питань отримання замовником у власність (користування, володіння чи розпорядження) транспортного засобу.
Пунктом 10.4 вказаного договору передбачено, що інформаційно-консультаційна послуга надається у формі аналітичного висновку протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання цього Договору та додатку № 1 до Договору. Послуга вважається наданою з дати отримання аналітичного висновку замовником безпосередньо у виконавця або з дати здачі виконавцем аналітичного висновку на пошту чи передачі замовнику іншими відповідними засобами зв'язку та/або підписання акту наданих послуг, вартість послуг складає 10% від суми, вказаної в додатку № 1 до Договору.
Згідно п. 11.4 Договору, винагорода відповідачу за цим договором за інформаційно-консультаційні послуги виплачується позивачем протягом 1 банківського дня після підписання сторонами цього договору на умовах сто відсоткової передоплати, шляхом банківського переказу на рахунок виконавця.
На виконання вказаних вище умов договору, 21 листопада 2017 року позивач здійснив оплату інформаційно-консультаційних послуг відповідача в розмірі 35000 грн., що підтверджується квитанцією № 14338958 від 21.11.2017 року.
Проте, відповідач не передав позивачу транспортний засіб - трактор Foton 454 в обумовлений строк, тому позивач направив на адресу відповідача лист про відмову від договору та повернення коштів на який 08.12.2017 року надано ТОВ «Автоінвестфакторинг» відповідь (а.с.41) із змісту якої слідує, що відповідач отримав заяву позивача від 30.11.2017 року про розірвання договору № 100284 та повернення коштів, але не вважає її підставною, тому кошти не повертає, оскільки надало консультативні послуги ОСОБА_2 .
Спірний договір за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, оскільки охоплює як інформаційні послуги по відшукуванню трактора так і оговорює умови отримання зазначеного транспортного засобу протягом року за умови сплати 50 % його вартості та 12.5 % за користування ним і 5% комісії за обслуговування кредиту, тощо. Про це вказує відповідач в аналітичному висновку.
Відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж та положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг».
Відповідно до частин першої та другої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
За своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу або договору поставки.
За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування.
Частинами першою та третьою статті 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом 5 глави 58 ЦК України.
За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.
Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з частиною другою статті 799 ЦК України договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Згідно зі статтею 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Нікчемний договір не породжує тих прав і обов'язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.
Правові наслідки недійсності договору передбачені статтею 216 ЦК України. Положення статті 216 ЦК України застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Так, згідно із частиною першою статті 216 ЦК України в разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 Закон України «Про захист прав споживачів» - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.
Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір від 21 листопада 2017 року № 100284 укладено в простій письмовій формі і нотаріально не посвідчено, як того вимагають вищевказані норми матеріального права, тому відповідно до вимог частини першої статті 220 ЦК України цей договір є нікчемним і не створює правових наслідків для сторін і, як наслідок, на підставі частин першої, п'ятої статті 216 ЦК України з відповідача підлягає стягненню грошова сума, сплачена позивачем за нікчемним договором.
Такі висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду України, викладеним у постановах від 16 грудня 2015 року № 6-2766цс15 та від 8 червня 2016 року № 6-330цс16.
Повного виконання договору не відбулось, у позивача одразу після укладення спірного договору та оплати 10 % вартості товару, виникли обґрунтовані сумніви в добросовісності відповідача.
Зокрема, згідно п.3.2. договору, назва транспортного засобу, ціна, за якою замовник бажає його придбати, обумовлюється окремою заявкою замовника, що є додатком №1 до даного договору, однак позивачу не було надано такого додатку №1 до договору. При цьому наявний в матеріалах справи додаток № 2 до договору, в якому вказано транспортний засіб: трактор Foton 454 у кількості 1, комплектація не вказана.
Однак, таке визначення предмету лізингу не відповідає поняттю індивідуально визначеної речі (номер кузову та номер двигуна, рік випуску, колір, об'єм двигуна, індивідуальних технічних характеристик, індивідуальної комплектації тощо), не містить вимог щодо якості предмету лізингу відповідно до ДСТУ, класифікаторів, технічних умов тощо.
Суд погоджується з доводами позивача, що зазначений договір, про розірвання якого він повідомив відповідача заявою від 30.11.2017 року, є юридично нікчемним в цілому в силу порушення імперативних вимог щодо його обов'язкового нотаріального посвідчення. Нікчемний договір є недійсним разом з усіма його умовами та не створює для сторін зобов'язань.
Враховуючи, що підписаний сторонами договір є нікчемним, вимога позивача про його розірвання є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, проте внаслідок нікчемності угоди, відповідач зобов'язаний повернути все отримане від позивача за таким правочином.
Тому вимога ОСОБА_3 про стягнення з відповідача ТОВ «Автоінвестфакторінг» на її користь сплачених нею за договором № 100284 від 21 жовтня 2017 року грошових коштів у розмірі 35000 грн. підлягає задоволенню.
Інші її вимоги, зокрема, про введення її в оману відповідачем не ґрунтуються на досліджених судом доказах.
Питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне вирішити у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.
В зв'язку із частковим задоволенням вимог позивача із Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоінвестфакторинг» слід стягнути в доход держави 768 грн. 40 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. . 12, 81, 82, 141, 206, 259, 263, 264, 265, 273, ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоінвестфакторинг» грошові кошти в розмірі 35000,00 грн. у зв'язку з нікчемністю укладеної нею із зазначеним товариством угоди - договору № 100284 від 21 жовтня 2017 року.
У задоволені інших вимог ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоінвестфакторинг» в доход держави 768 грн. 40 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя О.О.Потапов