Справа № 201/4492/20
Провадження № 1-кс/201/2473/2020
09 липня 2020 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на рішення прокурора прокуратури Дніпропетровської області про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 62019170000000579 від 10.07.2019,
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 06.07.2020 надійшла скарга ОСОБА_3 на рішення прокурора прокуратури Дніпропетровської області про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 62019170000000579 від 10.07.2019.
Заявник 09.07.2020 надав заяву, в якій просив суд розглянути скаргу без його участі, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі скаржника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Представник прокуратури Дніпропетровської області в судове засідання 09.07.2020 не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином (про що маються відповідні підтвердження), що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Матеріали кримінального провадження № 62019170000000579 представник прокуратури Дніпропетровської області на вимогу суду для огляду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у зв'язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
А в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).
Як вбачається зі змісту скарги, рішенням від 27.04.2020 прокурор вищого рівня відмовив в задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 62019170000000579 від 10.07.2019.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого повинна бути вмотивованою та містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, однак дані вимоги кримінально процесуального закону не були виконані.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КПК України прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
За змістом положень ст. 308 КПК України вбачається що розгляд скарги заявника щодо недотримання розумних строків є процесуальною дією яка потребує винесення процесуального рішення. Уповноваженою особою, яка здійснює розгляд скарги в порядку ст. 308 КПК України є прокурор вищого рівня.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно з вимогами ст. 221 КПК України слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Статтею 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011р. у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Матеріали кримінального провадження органом досудового розслідування надані не були, а відтак доводи скаржника щодо неповноти ведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не можуть бути спростовані у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що свідчить про необхідність задоволення поданої скарги.
Частиною 2 ст. 307 КПК України встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість даної скарги, а відтак про її задоволення.
На підставі викладеного вище, рішення прокурора вищого рівня від 27.04.2020 яким відмовлено в задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 62019170000000579 від 10.07.2019 підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 4 ст. 107, ст.ст. 303-307 КПК України,
Скаргу ОСОБА_3 на рішення прокурора прокуратури Дніпропетровської області про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 62019170000000579 від 10.07.2019 задовольнити.
Рішення прокурора вищого рівня від 27.04.2020 яким відмовлено в задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 62019170000000579 від 10.07.2019 - скасувати.
Зобов'язати уповноважену особу прокуратури Дніпропетровської області, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019170000000579 від 10.07.2019, розглянути скаргу ОСОБА_3 з дотриманням вимог ст. 308 КПК України, про що його повідомити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1