П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7802/19
Головуючий в І інстанції: Глуханчук О.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 24 лютого 2020 року
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у якому заявлено вимоги Управлінню Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу № 169349 від 09 грудня 2019 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як судом не надано належної оцінки посиланням позивача на факт здійснення замірів його автомобіля неналежним вимірювальним засобом.
При цьому, апелянтом зазначається, що суб'єктом владних повноважень безпідставно не надано на вимогу водія доказів проведення періодичної повірки (метрологічної атестації) відповідного вимірювального пристрою.
Внаслідок чого, апелянт вважає, що суб'єктом владних повноважень не доведено факту вчинення ним спірного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 жовтня 2019 року інспекторами Укртрансбезпеки в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці автодороги Київ-Одеса (210 км+450 м), здійснено перевірку транспортного засобу DAF, модель ТЕ 96 NCE, з причепом Kogel SN 24, який належав ОСОБА_1 та знаходився під керуванням водія ОСОБА_2 .
Згідно акту № 178211 від 21 жовтня 2019 року під час перевірки виявлено порушення, а саме перевезення вантажу з перевищенням габаритних параметрів без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами, що є порушенням ст. 48 «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
В даному випадку, за результати здійснення габаритно-вагового контролю складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №044811 та акт № 0004289 від 21 жовтня 2019 року про перевищення транспортним засобом нормативно-габаритних параметрів, якими зафіксовано наступні габаритні параметри: довжина: допустима - 22 м, фактична - 24,90 м; ширина: допустима - 2,6 м, фактична - 3,70 м; висота: допустима - 4 м, фактична - 4, 60 м.
Листом від 20 листопада 2019 року Укртрансбезпеки повідомило позивача щодо порушення Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженим постановою КМУ від 18 січня 2001 року № 30, а також про складення розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Вказаним листом на адресу позивача також направлені копії акту від 21 жовтня 2019 року № 0004289 про перевищення транспортним засобом нормативно-габаритних параметрів та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №044811 від 21 жовтня 2019 року.
В свою чергу, 09 грудня 2019 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф, у розмірі 34 000,00 грн.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин позивача правомірно притягнуто до відповідальності за перевезення вантажу з перевищенням габаритних параметрів без необхідного дозволу, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про автомобільний транспорт» визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.
Згідно ч. 1 ст. 48 «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно ч. 3 вказаної статті, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Між тим, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.
Згідно пп. 3 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Згідно п. 12 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Згідно п. 13 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Колегією суддів встановлено, що оскаржуваною постановою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про накладення адміністративно-господарського штрафу № 169349 від 09 грудня 2019 року накладено на позивача адміністративно-господарський штраф за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
В свою чергу, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, єдиним доводом апеляційної скарги позивача є те, що перевірку габаритних розмірів його транспортного засобу здійснено будівельною рулеткою, без надання водію доказів проведення періодичної повірки (метрологічної атестації) відповідного пристрою.
Крім того, апелянтом зазначено, що суб'єктом владних повноважень не надано на вимогу водія доказів проведення періодичної повірки (метрологічної атестації) відповідного пристрою, що не враховано судом першої інстанції.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що в поясненнях водія про причини вчинення порушення, які відображено в акті № 178211 від 21 жовтня 2019 року, водієм зазначено, що ним здійснювалось перевезення комбайну транспортним засобом загальною довжиною 24,9 м, шириною 3,7 м, висотою 4,6 м.
Між тим, як зазначалось вище, дозволеною шириною транспортного засобу з вантажем є 2,6 м, висотою від поверхні дороги - 4 м, довжиною - 22 м.
Тобто, водієм підтверджено, що габарити його транспортного засобу перевищували зазначені допустимі габарити у п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Крім того, в акті відсутні будь-які зауваження водія щодо ненадання йому доказів проведення періодичної повірки (метрологічної атестації) вимірювального пристрою (рулетки).
Внаслідок чого, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що суб'єктом владних повноважень не надано на вимогу водія доказів проведення періодичної повірки (метрологічної атестації) відповідного вимірювального пристрою.
При цьому, відповідні докази проходження перевірки вимірювальним засобом зібрано судом, достовірність яких не спростована у ході судового розгляду справи.
З іншого боку, враховуючи суттєвість допущеного позивачем відхилення, яке підтверджене його водієм, колегія суддів вважає, що відсутність посилань у складених контролюючим органом актах на вимірювальний пристрій, яким здійснювалась заміри транспортного засобу позивача, є формальним недоліком, який не може вважатись єдиною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Більш того, позивачем не надано до суду, а судом не зібрано, будь-яких доказів, з яких можливо встановити габаритні характеристики перевезеного ним комбайну.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.