П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/436/20
Головуючий в 1 інстанції Брагар В.С. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Миколаїв 27 березня 2020 року
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд-Н» до Державної податкової служби України, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Чисто Клінінг», про скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегабуд-Н» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державній податковій службі України про визнання протиправним та скасування рішення № 1349913/41528079 від 10 грудня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як податковим органом у межах спірних правовідносин правомірно зупинено реєстрації податкової накладної позивача № 192 від 22 жовтня 2019 року, так як зазначена у ній операція відповідала критеріям ризикованості платника податків.
Крім того, апелянт вважає, що за наслідком отримання пояснень від позивача ним правомірно відмовлено у здійснені реєстрації отриманої податкової накладної, так як позивачем не надано всіх необхідних первинних документів, які підтверджують реальність проведених операцій, для прийняття рішень про реєстрацію його податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 01 жовтня 2019 року позивачем укладено з ТОВ «Чисто Клінінг» договір купівлі-продажу товарів № 01-10-2019, предметом якого є поставка товарно-матеріальних цінностей, на загальну суму 400 000,00 грн.
Згідно видаткової накладної № 256 від 22 жовтня 2019 року на адресу ТОВ «Чисто Клінінг» поставлено товарно-матеріальні цінності, на загальну суму 270,00 грн. із ПДВ.
При цьому, 22 жовтня 2019 року позивачем оформлено рахунок-фактуру для оплати за товари № 267, на суму 270,00 грн. з ПДВ.
В свою чергу, 22 жовтня 2019 року позивачем складено податкову накладну № 192, на суму 270,00 грн., а також 13 листопада 2019 року позивачем направлено зазначену накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Між тим, 03 грудня 2019 року податковим органом направлено позивачу квитанцію про зупинку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України, так як ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.
При цьому, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
В свою чергу, позивачем 03 грудня 2019 року направлено на адресу податкового органу письмове пояснення щодо обставин виконання договору із своїм контрагентом та копії зазначених первинних документів.
Проте, 10 грудня 2019 року податковим органом прийнято рішення № 1349913/41528079 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22 жовтня 2019 року № 192 з посиланням на те, що платником податків не надано усіх документів, підтверджуючих реальність проведених операцій.
Не погоджуючись з вказаним рішенням товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення про відмову у здійсненні реєстрації спірної податкової накладної, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, згідно пп. 4 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому, згідно п. 1.6 Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;
платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин податковим органом зупинено реєстрацію складеної ТОВ «Мегабуд-Н» податкової накладної від 22 жовтня 2019 року № 192 за наслідком здійснення своєї господарської діяльності.
Між тим, з вищевикладених положень податкового законодавства вбачається, що складені платниками податків податкові накладні підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
При цьому, встановлений ПК України обов'язок з реєстрації податкових накладних носить імперативний характер та безумовно має виконуватись відповідними платниками податків.
В свою чергу, зупиняючи реєстрацію податкових накладних товариства податковим органом зазначено, що подані накладні відповідають вимогам п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій.
Проте, всупереч вищевикладеним вимогам, податковим органом не конкретизовано, який саме критерій ризиковості платника податків, зазначений у п. 1.6 Критеріїв, ним вбачається у поданих позивачем накладних.
Між тим, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податків має право направити податковому органу письмові пояснення та копії документів, що на його думку підтверджують факт здійснення спірної господарської операції.
В даному випадку, при зупинці реєстрації податкової накладної товариства, останньому запропоновано надати додаткові пояснення та/або копії документів для прийняття рішення про реєстрацію його податкової накладної.
При цьому, податковим органом не зазначено повного переліку документів, які повинен надати позивач для здійснення реєстрації податкової накладної.
В свою чергу, товариством у встановлені строки, після зупинення реєстрації його накладних, подано до податкового органу відповідні документи, із зазначенням обставин продажу спірного товару.
Проте, за наслідком отримання відповідних документів, податковим органом прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, так як товариством не надано усіх документів щодо спірної операції.
Між тим, надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню податкового органу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
При цьому, податковим органом в оскаржуваному рішенні не зазначено з яких фактичних підстав ним зроблено висновок про ризиковість проведених операції, а також не зазначено обґрунтованих мотивів неприйняття наданих йому документів.
Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень, з чим погоджується колегія суддів.
В даному випадку, вищевикладений висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 29 листопада 2018 року (справа № 811/1669/17).
Крім того, варто зазначити, що з метою перевірки обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги товариства, судом зібрано копії документів, надані для реєстрації спірної податкової накладної.
Так, 01 жовтня 2019 року позивачем укладено з ТОВ «Чисто Клінінг» договір купівлі-продажу товарів № 01-10-2019, предметом якого є поставка товарно-матеріальних цінностей, на загальну суму 400 000,00 грн.
Згідно видаткової накладної № 256 від 22 жовтня 2019 року на адресу ТОВ «Чисто Клінінг» поставлено товарно-матеріальні цінності, на загальну суму 270,00 грн. із ПДВ.
При цьому, 22 жовтня 2019 року позивачем оформлено рахунок-фактуру № 267 на суму 270,00 грн. із ПДВ для оплати за товари.
Оплата отриманого ТОВ «Чисто Клінінг» товару підтверджується платіжним дорученням № 7 від 21 листопада 2019 року.
В свою чергу, враховуючи зібрані документи, колегія суддів вважає їх достатніми для здійснення реєстрації спірної податкової накладної, що виписана позивачем за наслідком поставлення товару (першою подією) своєму контрагенту ТОВ «Чисто Клінінг».
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Державну податкову службу України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.